Марина Ройко: “Людина в центрі громади, усе для неї — це основне”

Фото із фейсбуку Марини Ройко.

Марина Ройко жила в Донецької області, місті Лиман. Проте повномасштабне вторгнення Росії змусило її переселитися у наш край, а саме — Рівне, працює в Здолбунові.

За її словами наше місто дуже схоже на те, де вона жила все своє життя.

— Коли робиш порівняння, то дуже багато чого подібного, наприклад, у нас також є залізничний (східний) вузол і кар’єри, але піщані.

Працювала у центрі надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лиманської міської ради, керувала цим центром. У Здолбунові нині в.о керівнички ЦНАПу.

— Наш ЦНАП у м. Лиман був дуже прогресивний, брав участь в усіх передових технологіях, першість була не тільки на теренах Донецької області, а й в деяких речах навіть по Україні.

Переїзд до Рівного

Ми не чекали дуже активних бойових дій, щоб їхати, тому що розуміли, що відбувається. Українські військові дуже довго тримали оборону нашого міста, громади. Але ми все ж таки розуміли, що, на жаль, все ближче лінія фронту була біля нас.

Також у мене є донька, якій у липні буде 10 років, і батьки уже літні люди, тому ми прийняли рішення, що все ж таки потрібно виїхати.

За словами п.Марини, зараз потрібно зберегти життя — це найголовніше, що є в нас.

Ще вона розповіла про те, як добиралися

У них був так званий автопоїзд — їхали шістьма автівками.

— Ми скооперувалися із родиною, друзями, колегами й разом їхали до Дніпра.

Прибувши в Дніпро, кожен вибрав свій шлях і поїхав туди, де вже розумів, що продовжуватиме своє подальше життя.

Чому Рівне, наш край?   

Коли ми вирішували куди їхати, чесно кажучи, було дуже складно. По-перше, прийнято таке рішення, що потрібно все кинути, всі надбання, я не кажу про якісь матеріальні цінності, а про те, що ти там все життя прожив й кожен куточок тобі знайомий.

Але добре, що є добрі знайомі, друзі у Рівному, які протягнули руку допомоги. І дуже підтримували й роблять це зараз.

Тому ми їхали, знаючи, що в нас буде опора саме в цьому місті) І вже у квітні були тут.

Пристосування

До кінця ще не пристосувалися, а робимо це й зараз. Але починати не було дуже складно, тому що тут дуже багато співчутливих людей, які допомагають, навіть не знаючи нас, а ми — їх, вони готові подати поміч.

Через те цей процес адаптації відбувається не так болюче, адже ти спілкуєшся з такими шикарними людьми, гарними, щирими та дуже добрими.

Робота ЦНАПу

Зміни в роботі під час війни

Беззаперечно є зміни, більшість реєстрів були закриті, адмінпослуги стало надавати складно. І скажімо так, людей вже не дуже турбувало отримання довідок чи інші питання. Тому потрібно було перепрофільовуватися, і Здолбунівський ЦНАП зайнявся прийманням внутрішньопереміщених осіб, оформленням довідок для них та іншими традиційними послугами.

З початку війни була справді велика кількість людей, і навіть чергування були вночі, щоб забезпечити переселенців усім необхідним.

Складно бути керівницею, коли тільки пізнаєте нове місто?

Мені не складно, через те що я знаю роботу, живу цим. Складніше тоді, коли не знаєш що робити.

А так колектив тут хороший, дівчата знають свою роботу, трішки попрацюємо, якісь напрямки підтягнемо і все буде дуже добре.

Керівниця додає, що процеси в ЦНАПах однакові, немає різниці, де ти знаходишся — на заході чи сході, уся процедура законодавчо прописана. Але організація елементів внутрішнього оформлення, робочих місць, якісь родзинки обслуговування суб’єктів звернення — у кожного може бути дещо по-різному.

Через це працювати не стало набагато складніше.

Зміни, що планує зробити ЦНАП

Здолбунівський центр надання адмінпослуг – молодий, він ще формується, і є такі амбітні плани, як створити центр Дія на базі ЦНАПу Здолбунівської громади.

Я думаю, нам це вдасться, тому що для цього є все, щоб зробити такий прогресивний осередок в місці, де люди зможуть отримувати найбільший спектр послуг, приходячи тільки в одне місце.

Вона пояснює, що людина має прийти, подати  заявку, а все інше допоможе зробити адміністратор.

Головна мета — максимально автоматизувати процеси, щоб люди якомога менше носили папірці. Тобто будуть бігати дані, а не люди. Це головний меседж зараз, який потрібно запровадити.

Роботи багато, працюємо, я думаю, вийде добрий результат, тому що коли керівництво громади зацікавлено в тому, щоб спростити життя, зробити його кращим, то будуть великі зрушення. Адже людина в центрі громади, все для неї – це основне.

За той час що я тут, я помітила, що керівництво дуже зацікавлене в тому, щоб це зробити. Тому я думаю, що все вдасться.

Додаткові фото із ЦНАПу надала Марина Ройко для Здолбунів Сity.

Спілкувалася Яна Манько.