Знову по живому. На цей раз у Гільчі.

До редакції ЗС зателефонували жителі с.Гільча-2, які повідомили про масову обрізку дерев у дивний спосіб. Пані Тетяна описала це дуже емоційно. На наступний день редакція вже мала у своєму розпорядженні фото того, що залишилось після так званої «обрізки». З’ясовуємо обставини, адже зрізати дерево – це зовсім непросто, якщо робити це по–Закону.

Коментар голови сільської ради Балабат Л.М:

– Ввечері люди почали телефонувати і питати: для чого сільська рада дала дозвіл на зрізку дерев біля школи і БК? Мене ці питання здивували, адже ніякого дозволу виконком не давав, та й за ним ніхто не звертався. Взагалі порядок мав би бути такий, щоб зрізати ті дерева. У сільській раді є комісія, вона за зверненням виїжджає на місце, складає акт про необхідність зрізки насаджень. Цей акт затверджується сільською радою і направляється в Рівне в екологічну інспекцію. Вона погоджує. Потім подається заява з цими висновками на виконком сільської ради, і він дає рішення. Тоді можна зрізати.

Звернулись за коментарем і до дирекції школи у с.Гільча-2:

– Дерева ростуть на території школи. Вони почали вже заважати, а деяке гілля загрожувало даху БК, що розташований поруч. Ми зрізали гілки. Незабаром маємо викорчувати і стовбури, а на їх місці посадити молоді деревця.

І поки місцеві мешканці гадають, кому ж вигідно було порізати ті дерева і чи часом не заробив на тому хтось , постає декілька простих запитань:

1. Чи у школі не знали про процедуру зрізки дерев?
2. Коли односельчани побачили, що дерева ріжуть, чому одразу не повідомили сільську раду і не зупинили процес, якщо це було  потрібно?
3. Де був сільський староста Гільчі?

Дерева – окраса населених пунктів. І зелений захист від пилу. Як з ними поводяться у Здолбунові, дивіться у публікації про обрізку,  про садово-паркове мистецтво,  естетів по роботі із ялинками. Тепер цей список поповнився гільчанськими майстрами декоративної роботи із деревами?

Микола Орлов

Є ще один підтекст в обрізці дерев. і чому це потрібно робити правильно, а не так, щоб дерево сьогодні стало деревиною завтра. Про це у матеріалі про подібні проблеми у Вінниці.

За останні роки у Вінниці люди все частіше обурюються вирубанням дерев або обрізкою, коли залишається один лише голий стовбур. Експерти застерігають, оголена деревина на зрізі, заражаючись спорами грибків, перетворюється в сухий обрубок. Це причина появи дупла, але у нас замість лікування – зрізають під корінь. Про це повідомляє 20minut.ua/

Зрізають, щоб не лікувати

Екологи приїхали розбиратись на територію 45-го заводу, намагаючись з’ясувати, чому зрізали так багато дерев. Представники громадських організацій підозрюють, що дозвільні документи на зрізання дерев були підроблені.

– Нам зателефонували мешканці району 45-го заводу і повідомили, що зрізають дерева, – розповідає зоозахисник Андрій Вербицький. – Я поїхав на місце перевіряти цю інформацію, представився на вахті активістом громадського руху «Екологічний опір», і мене пропустили. До того, як охоронці з території вигнали, я зробив декілька знімків – дерева були різні. Зрізали не лише здорові, а і ті, що можна було вилікувати.

Андрій встиг сфотографувати акт на зрізку дерев – у ньому зазначалось, що ліквідації підлягає 60 дерев з причини аварійності дерев через дуплистість.

Дупла мають, бо обрізали «криво»

Загалом на знесення дерев було підписано два акти – перший на п’ять дерев, інший на 60. Це і здалось дивним хлопцю – стільки дерев з гнилими дуплами на одній ділянці просто неможливе. Андрію пояснили, що навести порядок на своєму «подвір’ї» було ініціативою заводу – вони запросили комісію, яка після обстеження склала акт на п’ять дерев. Через місяць з ініціативи самої комісії був складений інший акт, де раптово «захворіло» ще шість десятків дерев.

– Дерево вважається аварійним, якщо висохло та має глибокі пошкодження стовбура, – каже представник громадської організації «Зелена Вінниччина» Катерина Оболенська. – Існують відповідні правила, за якими різні комунальні організації повинні доглядати за деревами. Відповідно до цих правил, аварійне дерево – це дерево, яке має становити загрозу для пішоходів, автомобілістів, вони можуть пошкодити лінії електропередачі, досягли вікової межі, мають суху частину крони або пошкодження на значній частині стовбура. Середній вік за цими ж правилами визначається від 70 до 120 років.

Експерти припускають, що дуплистість на деревах могла виникнути при неправильній сезонній обрізці. Якщо підрізали гілки, що більші двох сантиметрів, а місця зрізів не обробили спеціальним розчином – дерева могли погнити.

– Ситуація з деревами 45-го заводу вкотре підтверджує, що посадовці безвідповідально ставляться до підписання документів, про знесення дерев, – каже аспірант інституту географії Національної академії наук Людмила Сломінська. – Я згідна, у місті повинно проводитись видалення хворих дерев і сухостою, але зловживання цими нормами і зрізання здорових дерев впливає на погіршення екологічної ситуації в місті. Дерева потрібні для того, щоб виділяти кисень, поглинати шкідливі викиди в атмосферу, захищати від вітру, пилу, зсувів ґрунту. Хотілось би закликати відповідальних осіб прислухатись до думки громадськості.

«Зеленбуд» грає за правилами

Екологи стверджують, ситуація з деревами у Вінниці може стати катастрофічною, адже їх доглядають неправильно. Тобто після обрізки не обробляють спецрозчином. Дерева гниють і їх списують, як дуплисті. Проте не усі дупла приречені на знищення – дерево можливо підлікувати, що взагалі ніхто не робить.

На підприємстві «Вінницязеленбуд», яке доглядає за міськими зеленими насадженнями, кажуть, що зрізати дерево не так вже й просто.

– Ми виконуємо роботи при наявності відповідного акта на кожне дерево, – каже директор підприємства Ігор Любовський. – Отримати його не так вже й просто, дозвіл повинні дати у кожній інстанції і ці документи передати нам. В цьому році впало дуже багато дерев від погодних умов та через свій вік або дефекти. Деякі випадки нанесли шкоду майну. Тому ліквідувати сухі та старі дерева потрібно. Що стосується сезонної підрізки дерев, ми виконуємо її відповідно до правил, наприкінці зими, коли вже немає морозів.

Вінничани, милуючись результатами такого озеленення, називають їх жахливою. Вінниця практично позбавляються своїх природних фільтрів повітря, а у спеку людям все складніше знайти тінь.