Здолбунівські земельні битви

Два роки  мама загиблого під Іловайськом здолбунівчанина Павла Петренка намагається оформити земельну ділянку. Ти часом щодо земельної ділянки, яку запропонувала міська рада, триває тяганина з документами. Чому саме жінка, яка втратила сина на війні, не може скористатись своїм правом, намагалась розібратись журналістка «АКМ» Ольга Ферар.

Згідно з ч.1 ст. 121 ЗКУ, кожен громадянин має право отримати 5 ділянок різного цільового призначення. На сьогодні у виділенні землі міською радою пріоритетними є бійці АТО, адже вільної площі у межах міста дуже мало. Особливу увагу мають приділяти родинам загиблих воїнів. Так, міська рада ще у червні 2015 року ухвалила рішення виділити ділянку по вулиці Котляревського у Здолбунові родині загиблого бійця Павла Петренка.

Мама Павла погодилась на запропоновану землю, адже ділянка знаходиться недалеко від її будинку. Вважала добрим знаком сусідство з величезною територією церкви. Натомість щодо ділянки вже півроку триває тяганина з документами.

– Міська рада мені запропонувала дану ділянку, вона мені підійшла. Не потрібно далеко їздити, центр міста. Та я так довго не можу її отримати, що вже здають нерви, – коментує мама Павла Петренка.

Застрягла ділянка на етапі винесення її на містобудівну раду. Це необхідна процедура, яка має відбутися, перш ніж депутати міської ради на сесії остаточно передадуть у власність ділянку родичам Павла. Головний архітектор, отримавши документи з міської ради, почав вимагати детальний план території. З труднощами, але міська рада підготувала його і знову надіслала документи головному архітектору Владиславу Щавінському. Він, у свою чергу, вказує на те, що ділянка не підходить під будівництво, і відкидає будь-які спростування міської ради щодо цього.

– Головний архітектор міста Владислав Щавінський наполягав на тому, що ділянка підходить під дорогу. Тож там не може бути будівництва. Він телефонував мені,  просив обрати іншу ділянку, – розповіла мама загиблого бійця Ольга Петренко.

ВСЕ ДЛЯ ДОНЬКИ?

Чому ж так гостро постало питання дороги та мотивація відмови з боку головного архітектора. Ми вивчили кадастрову карту на цій ділянці. Виявляється, поблизу знаходиться ділянка Щавінської Ганни Владиславівни. В той же час доньку головного архітектора району теж звати Щавінська Ганна Владиславівна.

ПОВНИЙ ТЕКСТ МАТЕРІАЛУ можете прочитати на сайті АКМ (+фото+документи)

Даний матеріал вже викликав хвилю інтересу і ми маємо коментар голови адміністрації:

З великим сумом та обуренням прочитав статтю Ферар Ольга на сайті “Антикорупційного моніторингу – Рівне” (зсилка –http://akm.rv.ua/archives/1517) щодо відмови поки-що головним архітектором Здолбунова, поки-що моїм підлеглим Щавінським Владиславом Рішардовичем винести на містобудівну раду та погодити надання земельної ділянки МАТЕРІ ЗАГИБЛОГО В АТО ПАВЛА ПЕТРЕНКА.

В своє виправдання можу сказати наступне. Коли мене призначили – Щавінський був заступником голови РДА і на той час в.о. голови. Я його звільнив. Натомість, на той час в районі була вакантною посада головного архітектора. На цю посаду ми оголосили конкурс. На ньому переміг багаторічний головний архітектор Щавінський. Не призначити його у мене не було підстав… Проте в роботі у мене було до Щавінського багато зауважень. Особливо мене обурило, коли головний архітектор одним людям змінював цільове призначення земельної ділянки, а іншим (сусідня ділянка) – ні. Були й інші питання щодо “вибірковості у прийнятті рішень”.

Як наслідок, своїм розпорядженням від 22 серпня ц.р. я припинив діяльність відділу архітектури, очолюваного Щавінським, а самого головного архітектора було попереджено про вивільнення. Окрім того, по діяльності Щавінського було розпочато службове розслідування. Але через зміни в антикорупційному законодавстві службове розсідування було проведено не належним чином і я розпорядився провести його повторно, відкривши проти Щавінського дисциплінарне провадження. Також у вказаного поки-що посадовця може мати місце потенційний конфлікт інтересів. Питання наразі вивчається.

Після таких моїх дій Щавінський звернувся зі скаргами на мене про незаконне звільнення у всі можливі інстанції: прокуратуру, СБУ, держінспекцію праці. Представники останньої якраз сьогодні приходили в РДА на перевірку .
Як буде далі – покаже час. Але, зрозуміло, працювати з такою людиною надалі у мене немає жодного бажання. З людиною, яка за роки на посаді чудово вміла користуватися правом отримання земельних ділянок для себе та своїх родичів, але бачить порушення у наданні землі жінці, чий син загинув під Ілловайськом. Людиною, яка оббігала своїх впливових друзів-високопосадовців, що телефонують мені і вказують не звільняти “висококласного спеціаліста”, який ніколи не був “отпєтим регіоналом”.

Не знаю, що буде далі. Розумію, що ЯК би я не звільняв Щавінського, йому, щоб виграти суд і поновитися на посаді, достатньо продати десь одну четверту частину однієї зі своїх чи своїх родичів ділянок. Судді ж можуть і не перейматися згорьованою матір’ю, що втратила на війні сина… Тому, мабуть, єдина надія, як і тоді, перед Майданом, на небайдужу громадськість…

П.С. Дискусія триває і у ФБ, активно коментують події АТовці: