Здолбунівська волонтерка два тижні провела на острові

Гра на спритність та командну роботу у дитячому таборі

Два тижні на «Острові дітей». В будь-якій країні світу, чи то в Африці, Азії, чи в ситій Європі є діти які потребують особливої уваги і турботи, але які не завжди їх отримують.

 В цьому група  рівненських волонтерів  переконалася  під час проекту «Острів дітей», який реалізовувався в Республіці Польща в липні – серпні ц.р. польсько-американським благодійним фондом «Боруссія» за підтримки Волинського Ресурсного центру.

Особисто для мене вперше випала нагода побувати за кордоном (я мала представляти  громадську організацію АЦРМ «ЗЕОН» м. Здолбунів). Хоча до останнього дня ще не знала чи зможу поїхати – не проста штука отримати візу! Спочатку були проблеми з припискою – їх ми мужньо вирішили, потім у візовому центрі виявили помилку в страховому сертифікаті – і знову в пожежному порядку довелося її виправляти. Принагідно хотілося б подякувати працівникам консульства РП в Луцьку і особисто віце-консулу Анджею Шмідтке за те що вони пішли на зустріч нашому проханню та оперативно вирішили всі візові проблеми.

Нарешті всі проблеми позаду і наша група з 10 рівнян  вирушила до Польщі. Наш шлях пролягав через Хелм, Люблін, Варшаву, Ольштин в невеличке селище Молтайни розміщене на самому кордоні з Східною Пруссією (тепер Калінінградська область РФ). І ось саме в цьому містечку й розміщений «Острів дітей». «Острів дітей» – це міжнародний дитячий табір в якому керівниками були молоді люди з Польщі, України, Італії, Німеччини. А працювали вони  та дарували щастя і  хвилини радості з дітьми, які не мають можливості влітку їхати кудись на відпочинок.

В сільському спортзалі. В тата аж очі засвітилися як побачив фото :).

 В сільському комп’ютерному класі

Сам табір базувався в приміщенні місцевої школи. І що з самого початку нам впало у очі це шикарний спортивний зал (з численним обладнанням, роздягальнями, душовими, і навіть пральними машинами), та комп’ютерний клас (один комп’ютер по ціні українського комп’ютерного класу). Ну а решта – все чистенько, акуратненько – Європа одним словом.

Стосовно самого табору, то він був поділений на 3 секції – спортивну, театральну і пластичну.  На протязі 2 тижнів діти мали можливість спробувати себе у кожній            із них. Спортивна секція мала на меті навчити дітей  вести здоровий  та активний спосіб життя, театральна – знайомила із віршами та піснями народів світу, навчала інтерактивних ігор, а пластична – прищеплювала любов до природи, до мистецтва.

На вулицях села Молтайни

Окрім безпосередньої роботи з дітьми волонтери з України  мали можливість познайомитися з традиціями і звичаями інших країн, а також продемонструвати власну культурну спадщину. На вихідних ми відвідували історичні місця Ольштину, були на ярмарку у Венгожево. Загалом волонтери отримали багато спогадів і позитивних емоцій, найсильніші з яких – щасливі очі  та усмішки дітей.

А завершувався проект фестивалем дитячої творчості. Діти із Польщі виконували українські пісні, танцювали італійські танці,  а також показували свої роботи, які були виконані під час навчання в пластичній групі. Актриса із Парижу потішила малят міні-виставою, а музичний гурт із Ольштину – своєю творчістю.

Ольштин. Башта Коперника

Проект «Острів дітей» щорічний і ось враження волонтерки, яка вже втретє приймає в ньому участь: «Цього року насправді, без перебільшень, наша група була найкраща – настільки цікава, різностороння, оригінальна… за весь період моєї участі в цьому проекті так добре колектив ще не складався. Дуже організовані, відповідальні, цікаві, відкриті. Робота з дітьми давалась легко.Оскільки  викладались ми повністю – то діти звичайно це оцінили, тому що найбільше привязались до нашої групи, Не було жодних випадків щоб хтось не працював або не креативив. Найкращі ідеї направда належать українськійгрупі».

Як вияв вдячності – малюнок з підписом. Що особливо приємно  – на українській мові

Ну і як підсумок нашої роботи слова координатора проекту Майї Василюк: «К счастью мне попались умные, взрослые люди, благодаря которым Остров детей 2014 можно считать одним из самых удачных. Вы сделали хорошую  работу! Надеюсь, что эти две недели в польской деревне запомните на долго».

То правда – ці дні ми запам’ятаємо надовго та з нетерпінням будемо чекати наступного літа, щоб знову втілити чиюсь мрію  в реальність, допомогти знайти себе і своє і цьому велику світі.

  Іванка Панасюк 

студентка НУБІП м. Київ,

волонтер ГО АЦРМ «ЗЕОН» м. Здолбунів