Здолбунівчани вшанували героїв Небесної Cотні

Так сталося (так і було), що Україна вшановує героїв здебільшого трагічних подій. Якщо попитати пересічного українця в наших краях, то він згадає Гурби (загинули у бою), Крути (загинули у бою), Берестечко (загинули у бою), Майдан (невинно убієнні), АТО (поховання героїв). Свята з наших вулиць і домівок потрохи вихолощуються за невеликим виключенням релігійних щорічних празників.

Хочеться перемог, звитяг. Гучних і достойних, щоб ніхто їх не вкрав і не присвоїв, а щоб належали всьому народу.

В суботу, 21 лютого, здолбунівчани згадували події річної давнини і вшановували героїв Небесної Cотні.

У вітряну погоду декілька сотень людей прийшли в обідню пору й віддали шану загиблим. Коротка, але дуже влучна, душевна програма зачепила емоції городян і підтвердила професійні якості організаторів такого заходу.

Навіть на оглядовому майданчику, яким закінчується Алея Небесної Сотні, під час випускання повітряних кульок у небо із прив’язаними до них і озвученими вголос іменами загиблих, не обійшлося без знаку згори. Чотири великих птахи-білосніжні лебеді із голосним курликанням пролетіли між кульок над майданчиком, і не один присутній згадав про душі Героїв, які, можливо, у такий спосіб сказали всім: “Ми чуємо вас, ми дякуємо вам, що не забуваєте. Наші смерті були не даремні!”

Вразив малюнок, який на виставку принесли вчителі ЗОШ№7 – він такий символічний!!!

Одна із учасниць вшанування передала ЗС свій вірш, присвячений цим подіям, який ми і друкуємо.

Небесна сотня щохвилини

Країну сумом спогляда.

Душа їх віддана країні,

Смілива, мужня, молода.

 Небесна сотня з небом плаче

Від того, що в країні бачить:

Постріли, кровопролиття,

Воїни віддають життя.

 Небесна сотня лиш початок,

Але коли кінець щасливий?

Треба боротись і пам’ятати

З хоробрим серцем все можливо.

 Вони боролись до кінця,

Для них подяка й вічна пам’ять,

Вони живуть в наших серцях,

Адже герої не вмирають.

Солтис Марія