Здолбунів, Рівне, країна: ранок після виборів

Прийнято підводити підсумки важливих суспільно-політичних подій. Висловлю свою думку щодо виборчої кампанії до ВРУ-2014 та її попередніх результатів.

На всеукраїнському рівні:

1. Блок Президента набрав достатньо, щоб продовжувати політику Порошенка, але замало, щоб почуватися спокійно.
2. Партія перебіжчиків від Юлі – набрала забагато, як для молодшого партнера Блока Порошенка, тому Президент затвердить Прем’єром того, кого подасть Народний Фронт. Мрія Яценюка продовжує збуватись. Головне – вчепитися за крісло, називати себе технічним урядом, кризовим, тимчасовим, як завгодно, щоб потім вмоститися в крісло зручніше й уже більш легітимніше.
3. Самопоміч Садового – показала результат і кількісно, і географічно достатній для того, щоб претендувати на місця в Уряді і спікерство в парламенті. Слід очікувати масової розбудови партії на місцях для походу на наступні вибори в місцеві ради. Велика телевізійна присутність Самопомочі говорить про серйозне фінансування, а отже, і відповідні перестороги. Треба визначити справжніх замовників музики.
4. Партія шоу – депутата з вилами отримала забагато, як для партії, замало, як для Ляшка. Відсоток популістів вже можна приблизно вивчити.
5. Партія біло-сердечних. Провал. Час революцій минув, а у здатність створювати цією партією народ не повірив.
6. Колишні режимні. Забагато набрали. Але опозиція повинна бути. Тому терміново потрібно приймати закон про скасування недоторканності депутатів й усю першу фракцію опозиційного блоку – на більш жорсткі лавочки, а наступні за списком молоді нехай заходять – будуть більш обережними.
7. Свобода. Їх електорат розтягнули більш моторні, а ті свободівці, що й надалі продовжували риторику революційну й від’їжджали з мітингів на крутих тачках, так і не зрозуміли, що народ теж жаба душить. Воювати із злочинною владою – то воюйте, а їздити на машинах та кричати лозунги-то діло не хитре.

Рівненська область.

1. Партійні тенденції в тренді загальноукраїнському з поправкою на прозахідність, радикальність частини жителів області. Без несподіванок, за виключенням відсотків Народного фронту. Ці відсотки показують, як можна будувати ефірну виборчу кампанію, попри відсутність структур партії як такої.
2. Мажоритарники – переможці у п’яти округах області представляють Блок Президента, Народний фронт, Батьківщину і Свободу, а це означає, що й відповідальність вони свою будуть відчувати, у першу чергу, перед своїми партійними босами. Особливо слід відзначити, що перемога Осуховського від Свободи у Рівному та відсотків 10% за саму партію в області можуть стати рятівними для губернатора Рибачка та його команди. Але для цього потрібно, щоб Свобода точно зайшла у Раду. Дуже повезло сарненському авантюристу (по-хорошому) Євтушку. З мера ризикнути піти на голову РДА, з якої балотуватись в нардепи, за що отримати звільнення від Порошенка і вскочити в парламент, обійшовши на пару сотень голосів кандидата від того ж Порошенка. Це ювелірна робота. Екс-голова ОДА Берташ не входить навіть в трійку по 155 округу. Показово. Ще одним показовим моментом можна вважати іміджеві програші УДАРІВців, як кандидатів, так і штабістів.

154 округ і Здолбунівський район.

1. Тенденції партійні – загальноукраїнські, загально рівненські. Не давили адміністративно – то не наголосували за відвертих регіоналів під іншими прапорами. Гриценко повз касу – не було структур, не видно було команди.
2. Мажоритарники. Хто б не став із дуету Файфура-Дехтярчук нардепом – для них це кар’єрний стрибок. З депутата облради чи голови Дубенської райради і в нардепи. Для округа це не означає НІЧОГО. Стандартні прийомні в кожному районі, збір записок і відписки на них. Вони теж партійні штики, а не делеговані громадою мажоритарники. Стосовно Здолбунівського району так і подавно. Королюку хоч з Рівного інколи не ліньки було доїхати до Здолбунова, а от чи дубенчани будуть витрачати час не те, що на вирішення здолбунівських проблем, а хоча б на відвідування їх – покаже час.
3. Єдина здолбунівчанка після половини опрацьованих бюлетенів бореться за те, щоб втекти з останньої 17-ї позиції списку кандидатів. Якщо це рейтинг заступника голови Української народної партії в рідному районі, окрузі, то її вже можна розпускати й іти замальовувати свої «художества на асфальті». До речі, ні міліція, ні комунальні служби так і не впорались із поклейщиками реклами у невстановлених місцях, в т.ч у «день тиші». А реклама Файфури і досі висить на вікнах редакції Здолбунів сіті із зовнішньої сторони. Там, до речі, на скотчі є чудові відбиточки пальців, але кому ж я це говорю. Це Здолбунів, дєтка. Тут твої проблеми – це твої проблеми. До речі, принцип «порушуй все, що можна, а далі видно буде» добре працює у Здолбунівському районі. Як у виборчому, політичному контексті, так і загальному.
4. Зважаючи на тих кандидатів і партії, якими опікувалось районне керівництво ради і РДА, то констатуємо: рада та співчуваючі їй (БПП, НФ)1-2-е місце за партійними списками, 1-2-е по мажоритарникам, РДА та співчуваючі їй (Свобода, Батьківщина), позбулися діючого нардепа Королюка, кандидат – 3-4-те, партійні списки – 5-6-е місця. Тому протистояння або швидко закінчиться призначенням на посаду голови РДА протеже голови райради, або триватиме й поглиблюватиметься.
5. Шкода нардепа Королюка. Як політика, а не нардепа по округу, для якого йому мало що вдалось зробити. Принципово тримав позицію БЮТ, не перейшов до НФ, не отримав сильніших за 2012 рік суперників (Костючко, Корилкевич старший), дійсно нікого не зрадив, але цьогоріч Юля вже на волі, а в телевізорі інша політична мода.
6. За партійні районні булави Самопомочі й Народного фронту, можливо, і Радикальної партії буде точитись боротьба. Саме на цих брендах, нічого не роблячи, можна пройти до місцевих рад весною 2015 року, якщо саме весною їх призначить нова ВРУ. Візьміть радивилівського Олега Ляшка. Все що він зробив – це змінив прізвище і набрав 8-10% на виборах, для порівняння кандидат від правлячої в області й районі Свободи для цих 10% вклався і часом, і людьми, і грошима дуже помітно.

Микола Орлов