Замість законної землі – суд для здолбунівського пенсіонера

До редакції ЗС звернувся пенсіонер, інвалід, 62 річний Віктор Іванович. Він розповів свою довгу історію про те як веде боротьбу за свою власність на землю із міською радою, сусідкою і судами. Нас зацікавила історія, ми вивчили документи і ось що з цього вийшло: Початок розлідування тут: Як віддати вашу землю іншим – рецепт від Здолбунівської міської ради

Черговий судовий розгляд відбувся 15 вересня. На попередньому судовому засіданні, яке було виїзне, суд на місці земельного спору виміряв земельні ділянки кожного із землекористувачів за місцем їх проживання і господарювання.

До судового засідання завітали заявник, його адвокат, прокурор, адвокат відповідача і сусідка-третя зацікавлена сторона.

Якщо одним реченням описати засідання то воно звучить так «Розвод діда на земельку, або всі на одного». Як мені здалося то і включно із власним адвокатом, який левову частку свого спічу спрямовував на переконування свого підзахисного у тому щоб він пристав на пропозиції міської ради, т.то мирову. А яку ж мирову запропонувала міська рада Здолбунова в особі землевпорядника Лиса Ярослава. За словами судді І.Мички, щоб не відривати міську раду від роботи, то саме Я.Лис і висловить позицію міськради. Ну так звісно, може в цей час ще комусь земельки чужої вділять через неуважність чи арифметику..

Цікаво, з яких пір ні міський голова ні юрист міськради, а землевпорядник представляє у суді інтереси міської ради?

Міська рада намалювала план. Назвали вони його план фактичного землекористування, на якому позначили ділянки вже приватизовані сусідами і те, що залишилось Віктору Івановичу. Подивіться на цей план, ми виділили ЧЕРВОНИМ ту довгу стежку, яка нині йменується землями Віктора Івановича. Потім суд зайнявся арифметикою. В умі рахував скільки кому землі належить по цьому плану. Нарахували у одного сусіда близько 14 соток, у іншого, тож до 7 наявних у Віктора Івановича вирішили підшукати ще 6-7 щоб у всіх було порівну. Чекайте, він хіба за цим звертався? Він звертався, щоб повернути СВОЮ землю, усю. З наміром приватизувати справедливо і відповідно до часток із своїм спільним землекористувачем-сусідом.

А взамін має пропозиції до мирової угоди, згідно якою йому пропонують оту стежку що є і ще три клаптики землі під тополями (позначено зеленими знаками запитання), які поки що є власністю територіальної громади міста. Як взагалі ці клаптики можуть бути предметом розгляду у суді коли вони мають свою процедуру виділення. Навіть якби була затверджена мирова, чи не є це корупцією зі сторони міської ради обіцяти виділення тих трьох ділянок конкретній людині?

А може на цю землю інші будуть претендувати, а може є вже написані заяви на виділення землі, а може конкурс чи тендер треба провести – а тут опачки і запросто, аби залагодити власні професійні недоліки кримінального характеру. Замість вкраденої землі  у людини їй же пропонують стежку і три міські клаптики. Як цікаво суд сформулює мирову угоду на яку ще ніхто не погоджувався в якій буде зазначено межі нових земель Віктора Івановича в обхід процедури виділення землі. І чи не буде ця мирова угода пасткою після якої все що залишиться у заявника так це три метри шириною довгою стежки поміж городів сусідів і ПРАВО на звернення до міської ради за тими клаптиками взамін втраченої добровільно землею?

Дивина та й годі. Ось навколо цієї пропозиції і тривало судове засідання. Ні навколо того на підставі чого була вкрадена земля у Віктора Івановича рішенням міської ради, яке готували землевпорядники тієї ж ради, ні про міру відповідальності тих, хто це допустив, ні про відміну рішення міськради, аргументуючи тим «ну що сталося то сталося». Питання ні судом ні присутнім прокурором про відповідальність міськради навіть не ставились, можливо для наступного засідання притримали? :)

Тим часом надійшли чергові відповіді на запити по спірній землі. І Держсільгоспінспекція і Здолбунівська РДА підтвердили те, що Здолбунівська міська рада при прийнятті рішення порушила Земельний кодекс.

Для чого суд займався арифметикою? Для того щоб сусідці заявника задати запитання «А вас не дивує той факт, що вам належить більше житлової площі у будинку ніж заявнику, а землі у нього більше…». Для того щоб у сусідки виникло бажання теж вклинитись у перерозподіл законно належної Віктору Івановичу землі? І це з подачі суду, такий собі неприхований тиск, щоб для Віктора Івановича мирова угода із справедливою арифметикою, але несправедливою Фемідою був єдиним варіантом і виходом. Чого ви його питаєте про те кому скільки належить землі? Це ж його батьку декілька десятків років тому наділяли ту землю. Він просто хоче її і далі мати. А так виглядає, що зайшли до людину у хату, забрали півхати речей, а тепер торгуються що йому повернути, а що вже так і буде. Бо ж арифметика має плясати, а законні права людини то таке. То ж люди будьте уважні, якщо побачите у себе на горОді землевпорядників то женіть їх палками, можливо вони вже відміряють комусь ВАШУ земельку.

Коментар землевпорядника Здолбунівської міської ради Ярослава Лиса:

Кор.: п.Ярославе що це за новий план представлений вами в суді? Це ж якась арифметика земельна з елементами корупції,  а не земельне законодавство і права громадян на землю.

Я.Л.: Вини Здолбунівської міської ради нинішньої у цій ситуації немає. Ось подивіться плани, викопіювання тих земель що були у спільному землекористуванні Віктора Івановича і сусіда. Якщо їх разом виміряти то виходить близько 21 сотки землі, 29 там ніяк не виходить. Тому коли до нас звернулась Марія Прокопівна ми їй дали право на отримання земельної ділянки оскільки її землі не пересікались із землями сусідів, а так як сусідські землі не були на той час приватизовані то узгодження меж із сусідами і не потрібно було робити.

Кор.: Чи правильно я розумію, що по документам у Віктора Івановича і сусіда по документам було 29 соток землі, а на папері і в натурі це складало 21 сотку? Як таке могло статися, документи ж складаються по земельним обмірам, по межовим знакам?

Я.Л.: Коли це було і хто це міряв я не знаю. Все що у мене було так це Генплан на якому я бачу межі і з сусідами Марії Прокопівни ми не спілкувались оскільки на той час спору не було.

Кор.: Зачекайте, справа може не у вас особисто але в міській раді точно. Людина мала на руках документи на 29 соток, прийшов час оформляти приватизацію і після дій більш швидких сусідів де-факто він має 6-7 соток так і ті у вигляді довгої стежки. Сусідці Віктора Івановича, яка спільно із ним користувалась землею ви видавали рішення вже під час спору і виміряли гарний рівний клаптик, знаючи, що дієте неправомірно. По-перше тому що йдуть суди, по-друге тому що відміряли сусідам ЗНОВУ  без участі Віктора Івановича.

Я.Л.: Ніхто нікому не забороняв подавати документи раніше, по друге там були бур’яни і по третє сусіди могли би самі між собою з’ясувати межі.

Кор.: Але ж не з’ясували і ви фактично сприяли створенню цієї конфліктної ситуації. Бур’яни – це не аргумент відбирати землю у пенсіонера, який не встиг першим витягнути ложку до обіду.

Я.Л.: Так, є можливо частина провини міської ради у цьому, але і ми і Марія Прокопівна готові її виправляти. Міська рада пропонує три нових ділянки долучити до земель Віктора Івановича, а Марія Прокопівна готова уступити ще стрічку шириною два метри на всю довжину його ділянки і взяти на себе витрати по оформленню змін до документації. Міський голова виступить перед депутатами і думаю підбере правильні слова щоб пояснити ситуацію і виправити її. Так що за бажання Віктора Івановича компроміс можливий.

Прокурорського коментаря довелось чекати довго. Сам прокурор, що взявся захищати пенсіонера, спочатку відмовився коментувати ситуацію, посилаючись на те, що у них прийнято узгоджувати все із керівництвом і розповсюджувати повідомлення для преси через власну службу зв’язків із громадськістю. Потім двічі обіцяв надати коментар заступник районного прокурора і ось нарешті з’явилась позиція – коментар і від прокуратури за підписом старшого прокурора прокуратури Здолбунівського району юриста З класу Олега Соботюка, який і представляє прокуратуру по справі у суді:

У провадженні суду перебуває цивільний позов мешканця м. Здолбунова – пенсіонера та інваліда, пред’явленого до Здолбунівської міської ради, а також жительки цього ж міста Ф. про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Попередньо встановлено, що місцевою радою в порушення вимог земельного законодавства прийнято у 2010 році рішення про передачу у приватну власність громадянці Ф. земельну ділянку площею 0,0675 га для ведення індивідуального садівництва, в той час як насправді ця земельна ділянка перебуває у користуванні пенсіонера.

Прокуратурою району за наслідками розгляду звернення останнього, прийнято рішення в порядку ст.121 Конституції України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» про вступ у вказану цивільну справу з метою захисту прав та інтересів громадянина, який не в змозі у силу матеріальних та фізичних обставин самостійно поновити свої права.

На даний час у зазначеній цивільній справі триває розгляд.

Водночас прокуратурою району буде надано правову оцінку законності дій службових осіб міської ради щодо можливої «заміни» земельної ділянки на іншу для врегулювання конфлікту.

Судове засідання знову відклали. На цей раз для з’ясування обставин у реєстраційній службі по документам на право власності. Потім переносили через відсутність адвоката, через чергові затребування документів, а тепер намічається відпустка судді….

А тим часом по попередній справі,  яку розслідувало ЗС в якій мешканець здійснив самовільну добудову до будинку без врахування інтересів інших мешканців цього ж помешкання з мовчазної згоди Здолбунівської міської ради, яка тим самим СПРИЯЛА САМОБУДУ і яку наважився відстоювати в суді інший пенсіонер Павло Іванович теж виникла пауза. Помер відповідач….Кажуть сусідці 95 років і вона вже почала переоформляти на сина-директора своє майно…Дай Бог довгих років життя всім.

Нам потрібна така міська рада і міський голова? Скільки ще справ має розслідувати і викласти на сторінках ЗС, щоб очевидні речі стали очевидними для всіх:

1. Півмільйона заплачених і втрачених коштів за сміттєвоз, якого так і не отримало КП “Здолбунівське”, а винних покарали…взяттям на поруки із залу суду. Чому досі не звільнений керівник комунального підприємства, а здолбунівчани не пікетують міську раду? Влаштовує, байдуже до  півмільйона НАШИХ грошей?
2. Звільнений і засуджений за корупцію заступник міського голови знову подається мером Ольшевським на посаду заступника. Без корупції в стінах міськради ніяк? А кому ж як не досвідченому у цих справах їх і продовжувати?
3. 11 років терпіти порушення на порушенні кафе “Скорпіон” і наказати їх…перенесенням в гідропарк
4. З 2011 року діють у місті НЕ законні тарифи на “квартплату” коли одні мешканці переплачують за інших тільки через те, що комунальне підприємство будинкоуправління не розрахувало для кожного будинку законний тариф.
5. Комунальне підприємство, що обслуговує міські дороги укладає угоди на ремонт доріг БЕЗ гарантійного терміну експлуатації та взагалі інших обов’язкових реквізитів для ділової документації.
6. Міська рада роздає землю і відмовляється повідомляти прізвища щасливчиків, які отримують її БЕЗКОШТОВНО. Тільки після втручання прокуратури і підготовки документів до суду починаються якісь шевеління перед громадськістю та ЗМІ, особливо на фоні скандалу із гектаросадоводами Шуля.
7. Міську ялинку встановлюють за космічні гроші і говорять неправду про безкоштовні прикраси для неї. Лише завдяки втручанню у цей процес ЗС щороку встановлення ялинки на Новий рік дешевшала на десятки тисяч.
8. Одна і та сама людина тривалий час очолювала комунальне підприємство і комерційну фірму і САМА СОБІ (фірма фірмі з одним і тим же директором) замовляла послуги за КОШТИ МІСЬКОЇ ради. Після розслідування ЗС пан Потапчук очолює лише комунальне підприємство.
9. Міський голова Ігор Ольшевський регулярно роздає обіцянки відремонтувати ту чи іншу дорогу і регулярно забуває це зробити. Плачуть зі сміху і ридають  з обіцянок мера вулиці Пушкіна, Кн.Ольги, Галицького.
10. Вулична торгівля на вул.8Березня і досі є візитною карткою мера Ольшевського, депутатів та здолбунівської міліції.
11. Жодного порушника правил благоустрою (поклейка реклами на стовпах і парканах) жоден чиновник міської ради не зупинив, не викликав міліцію, не примусив прибратись за собою спамерів, що нищать чистоту Здолбунова.

Ми таку собі обирали міську владу і мера міста?

В новій країні мають бути нові міські менеджери, які будуть передбачати наслідки своїх рішень, а не чекати смерті відповідача!