/ Регіон / За два місяці голова Здолбунівської РДА роздав гектари земель невідомим “гектаро-садоводам”
Знову це Здолбунів сіті про мене щось напише…
Здолбунівська райдержадміністрація в останні два місяці 2012 року семи десяткам заявників роздала понад 50 гектарів землі неподалік від обласного центру. Два десятки з них отримали відразу по два гектари. Кореспонденти Рівненського агентства журналістських розслідувань з’ясовували спеціально для «CorruptUA» хто, де й чому отримав стільки землі.
ЧОМУ ПОСПІШАЛИ РОЗДАТИ ЗЕМЛЮ
З 1 січня 2013 року вступили в дію зміни до статті 122 Земельного кодексу України. До цього часу державні землі сільськогосподарського використання за межами населених пунктів мали право роздавати райдержадміністрації (РДА). Тепер цю функцію передали органам Держземагенства.
Ще в травні 2013 року ми зацікавились темою роздавання земельних ділянок Здолбунівською РДА. Здолбунівський район тісно прилягає до обласного центру. З північної його частини до Рівного автомобілем можна дістатись за 15 хвилин. Це автоматично підвищує вартість землі.
Попри те, що минуло майже півроку з часу надсилання першого інформаційного запиту з метою доступу до документів – чиновники й далі активно перешкоджають в отриманні інформації. Та попри приховування документів від громади, нам вдалося отримати частину інформації.
Якщо приховування триватиме надалі – ми готові позиватися із головою Здолбунівської РДА, щоб притягнути його до відповідальності та зобов’язати оприлюднити всю інформацію. А оскільки судові розгляди справ в Україні мають тенденцію розглядатися роками – вирішили не затягувати далі і вже оприлюднити першу частину журналістського розслідування.
ЧОМУ СПІЙМАЛИ ЛИШЕ ОДНОГО КОРУПЦІОНЕРА
13 червня 2013 року Апеляційний суд Рівненської області виніс остаточну постанову про залишення в силі постанови Здолбунівського районного суду від 14 травня 2013 року.
Здолбунівський райсуд визнав винним заступника голови Здолбунівської РДА Романа Дрозда у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення.
Суть корупції описана в статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. «Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями…».
Конфлікт інтересів полягав у тому, що обіймаючи посаду заступника голови – т.в.о. начальника управління агропромислового розвитку Здолбунівської РДА Рівненської області, завізував розпорядження голови РДА про надання землі своїм родичам.
А згідно із Законом «Про засади запобігання та протидії корупції» (ст.14) мав письмово повідомити голову РДА про наявність конфлікту інтересів.
У суді Роман Дрозд стверджував, що голова РДА, підписуючи розпорядження, знав про родичів свого заступника, але письмового підтвердження немає.
Таким чином по 2 гектари землі на території Здовбицької сільради отримали мати, дружина й теща Романа Дрозда.
До того ж антикорупційне законодавство не відносить тещу до близьких осіб. Своїм тещам, тестям, свекрам та свекрухам, двоюрідним братам і сестрам та іншим своякам і далеким родичам чиновники можуть роздавати землю безкарно. Так вирішили народні депутати.
Тому суд назвав корупційними лише візування розпоряджень для матері й дружини.
До тих, кому чиновники можуть надавати землю після письмового повідомлення керівника, стаття 1 антикорупційного закону відносить таких близьких осіб – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Романа Дрозда оштрафували на 850 гривень. Він написав заяву про звільнення за власним бажанням. Але шестигектарний «бонус» залишився у родині екс-чиновника.
Як підтверджують джерела в правоохоронних органах, «гектарних» розпоряджень голови РДА для «потрібних людей» очевидно більше. Але вони не виписані на людей, яких антикорупційний закон трактує близькими особами. Саме тому спіймали тільки одного чиновника.
Прогалина в законодавстві дозволяє використовувати своє службове становище для надання переваг та матеріальних благ насправді близьким особам (а також тим, хто готовий додатково «мотивувати»). Загальновідомо, що кум, сват чи родичі дружини – традиційно не менш близькі люди, ніж брати чи співмешканці.
СКІЛЬКИ КОРУПЦІЙНИХ РІШЕНЬ НАСПРАВДІ?
Маємо розбіжності між фактичною корупцією та корупцією, як її трактує українське законодавство. Тому вирішили оприлюднити для громадськості прізвища щасливчиків, які отримали землю в останні два місяці року. І отримали не де-небудь, а у вигідних місцях. А частина з них отримала не що-небудь, а гектарні «бонуси».
Нагадуємо, що згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара, а для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.
Листопад-грудень 2012 року – місяці, коли «доля вибрала» 70 заявників. Можливо, справжніх землевласників ще менше, адже ділянки можна оформити на кількох підставних осіб. Але про це пізніше.
У Законі «Про доступ до публічної інформації» (ч.5 ст. 6) зазначено: «Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна,прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».
Заступник голови РДА Олександр Федорук
Це означає, що всі розпорядження голови РДА доступні кожному громадянину.
На інформаційний запит журналістів заступник голови Здолбунівської РДА Олександр Федорук протиправно відмовив у наданні інформації.
Цікаво, що в самій відповіді міститься цитата із Закону «Про захист персональних даних», яка прямо дозволяє поширювати персональні дані (на документі виділено жовтим). Адже є закон, яким це передбачено, і є право людини на інформацію, закріплене в Конституції України.
Після скарги в Здолбунівську районну прокуратуру копії розпоряджень голови РДА надали, але…
Копії неякісні, на деяких не видно навіть номеру та дати документу. Та найгірше інше – інформацію про осіб, хто й де саме отримав земельні ділянки, приховали.
Ось такий вигляд мають копії розпоряджень голови РДА. Медіа-юристи називають це наданням неповної інформації – адміністративне правопорушення, яке передбачає штраф від 425 до 850 гривень
Прокуратура не притягує винних посадовців до відповідальності й не зобов’язує надати інформацію. Натомість обіцяє розібратися – і кілька тижнів зволікає.
Відсилаємо новий запит в РДА й отримуємо нову відмову.
Пишемо знову скаргу. Прокуратура знову вносить аналогічне подання на ім’я голови РДА. У прокуратурі також обіцяють в разі потреби судитися з РДА.
Поки чекаємо відповіді, проаналізуємо наявну інформацію.
З усіх розпоряджень голови РДА за останні два місяці ми не взяли до уваги видачу землі власникам паїв за сертифікатами, які видавалися ще в 90-х.
Серед тих, хто залишився:
25 «садівників» – тих, хто отримав землю для індивідуального садівництва від 6 до 25 соток (всього 2,3 гектара): скачати заархівовані розпорядження.
22 «огородника» – ті, хто отримав землю для ведення особистого селянського господарства від 10 до 60 соток (всього 5,6 гектара): скачати заархівовані розпорядження.
23 «гектарника» – ті, хто отримав землю для ведення особистого селянського господарства – переважно по максимуму – по 2 гектари (всього 44,4 гектари): скачати заархівовані розпорядження.
Разом близько 52 гектарів.
«ЗЛАЧНІ» МІСЦЯ, У ЯКИХ НАДАЛИ ДІЛЯНКИ
Можна було б припустити, що голова Здолбунівської РДА Віталій Шуль так піклувався про громадян, що невтомно два місяці, ледь не щодня, підписував, кому встиг, розпорядження про видачу землі під сади й городи.
Можливо, серед цих 70-ти ділянок є й звичайні селяни, які прагнули отримати гарантовану законом землю. Та сумніви викликала концентрація цих ділянок у досить перспективно вигідних масивах землі.
Заступник-корупціонер Роман Дрозд підписав матері, дружині й тещі по 2 гектара на території сільської ради Здовбиці. Село розташоване приблизно за 20 кілометрів від Рівного та 4 кілометра від Здолбунова. Має хороше сполучення. Автомобілем можна дістатись обласного центру за 15-20 хвилин. Вартість однієї сотки під будівництво на ринку (інформація із сайтів оголошень) близько тисячі доларів (для порівняння: у Рівному сотка коштує орієнтовно 4-5 тисяч).
Половина всіх «гектарних» та половина «городних» ділянок знаходяться на території Глинської сільської ради, поза межами населеного пункту. Де ці ділянки, і чим вони привабливі, можна здогадатися зі скандалу, який виник ще у 2009 році.
Тоді розпорядженням голови Здолбунівської РДА №126 від 06.03.2009 року, одинадцятьом працівникам прокуратури безоплатно передали у власність земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Глинської сільської ради в урочищі «Три корчми». Журналісти назвали ці ділянки «прокурорським заповідником».
А привабливість їхня в тому, що вони знаходяться неподалік траси Київ-Чоп. До Рівного автомобілем менше 15-ти хвилин.
Ще одна група ділянок, наступна за величиною після глинських, – територія Богдашівської сільради. Сюди входять чотири села: Ільпінь, Кошатів, Орестів і сам Богдашів. Землі цієї сільради прямо межують зі Здолбуновом. До обласного центру автомобілем не більше 15 хвилин.
Ринкова ціна сотки землі під будівництво близько тисячі доларів.
І четверта велика група земельних ділянок – 15 ділянок під садки – територія Копитківської сільради. Копитківська сільрада теж має чотири села, деякі прямо межують зі Здолбуновом: Копиткове, Новомильськ, Степанівка, Мар’янівка.
Ринкова вартість сотки землі майже така ж як і в Богдашеві, Здовбиці чи Здолбунові.
Може статися, що хтось заперечить: «Ей, про що ви! Будуватись фактично можна тільки на садових ділянках, а на сільськогосподарських гектарах заборонено, і продати їх не можна».
Згідно з результатом індексу сприйняття корупції у 2012 році Україна посідає 144 місце зі 176 країн, охоплених дослідженням. На одній сходинці з Україною – Сирія, Папуа-Нова Гвінея, Конго, Еритрея. Тому в Україні наділені владою можуть «перетворювати» землю в те, що їм заманеться, на жаль.
І ось наглядний приклад із супермаркетами в Рівному, які будувались на землях, викуплених у селян Рівненського району паїв сільськогосподарського призначення (мораторій на продаж сільгоспземель – це для пересічних громадян). Тепер це не район, а частина міста з комерційними будівлями. Навіть в генплані Рівного тепер запроектовано, що це громадсько-ділова зона, а на місці теперішніх сільгоспземель заплановано «зону садибних та блокованих житлових будинків».
«ДОРОГЕНЬКА – В СУД»: ЯК ГОЛОВА РДА ПРИХОВУЄ, КОМУ ВІН РОЗДАВ ДІЛЯНКИ
Спроби журналістів поспілкуватися із головою Здолбунівської РДА наштовхнулися на відверту брехню з боку його секретаря. Спочатку вона розповідала, що голова поїхав у Рівне, коли ж ми з’ясували, що він в адміністрації, секретар почала вигадувати, що він збирається в Рівне. Однак його заступник Олександр Федорук каже, що в адміністрації працює комісія по освіті з Києва і голова не може кудись їхати.
Також заступник голови Здолбунівської РДА Олександр Федорук відверто розповів про те, як приховується інформація. Запитуємо в нього, чому він приховує інформацію, адже саме його підпис стоїть під протиправними відмовами.
– Відповідь мною підписана, тому що я виконую на даний момент обов’язки керівника апарату. А керівник апарату адміністрації підписує усі документи, в тому числі й по землі. Кажу вам відверто, я до землі не маю абсолютно ніякого відношення. Я – гуманітарний заступник, у мене освіта, медицина й культура. Не те що я із себе це спихаю. Це не мій профіль. У нас є заступник – Корилкевич Михайло Данилович, який займається цими питаннями. Що стосується питання по земельних ділянках – голова адміністрації підписує усі ці розпорядження. Я до них не маю абсолютно ніякого відношення.
– Але ж є припис прокуратури. Чому ж ви перешкоджаєте в доступі до публічної інформації?
– Я особисто?
– За вашим підписом відповідь, де закриті прізвища.
– Мені голова сказав, що прізвища людей, які отримали земельні ділянки протягом 2012 року, не подавати. Я – виконавець. Ви ж теж маєте над собою начальника, як казав Павло Глазовий. Над кожним із нас є начальник. Я не маю права не виконати вказівку голови. Голова нам сказав, що розпорядження щодо людей, які отримали земельні ділянки, подавати, а прізвища – не подавати. Є юристи, які над цим працювали. Це вже другий раз це питання стояло, ми з ним радилися, і він сказав робити так.
– Але ж ви бачили повторний припис прокуратури, яким зобов’язали надати ці прізвища?
– Так.
– І що?
– Я знов пішов до юристів. Юристи порадилися з головою, і голова сказав діяти саме так.
Їдемо в райдержадміністрацію. Заходимо у приймальню голови. Секретар знову повідомляє, що шефа немає. На питання, де ж він, неохоче каже, що на поверх вище, на нараді.
Чекаємо під кабінетом і зрештою маємо можливість запитати голову Здолбунівської РДА Віталія Шуля, чому він засекретив прізвища отримувачів земельних ділянок.
Віталій Шуль: «Близькі в мене всі, тобто сусіди і так далі»
– Ну, ми, юридично, просто виконуємо свої функції.
– Але ж приписи прокуратури визначають, що ви порушили закон.
– Якщо прокуратура з нами не погоджується, значить вона подає в суд. А там побачимо, хто правий.
– А який інтерес в адміністрації приховувати цю інформацію?
– А який інтерес… от про мене, щоби все говорили? Є закон. Є захищені повністю дані кожного із нас, людей. Тому я зараз на вас подам певну інформацію, ви звертаєтеся до суду, і неприємно другій стороні стає. Тому я вважаю, що конфіденційні дані, які є в кожної людини…, а людина дає їх нам, а ми звертаємося, щоб виконати й ваше прохання, і прокуратури… Ми зараз звертаємося до кожної людини з проханням надати дану інформацію, щоб вони не заперечували (закон не передбачає цього робити, а посадовці зобов᾽язані робити виключно передбачене законом – авт.).
– Але ж є Закон «Про доступ до публічної інформації», за яким імена отримувачів державного чи комунального майна не можуть бути засекречені.
– Якщо ви як журналіст не погоджуєтеся і ви хочете чіпляти мене за якусь іншу відповідь, то ви не зачепите ніколи. Але я вам скажу, якщо є порушення, звертайтеся, будь ласка, до суду.
– А чи пов’язано те, що ви приховуєте цю інформацію з тим, що серед отримувачів цих ділянок – родичі, знайомі працівників адміністрації, а не тільки вашого заступника, якого на цьому й зловили?
– Якщо ви вже згадали це прізвище, а «Четверта влада» згадує про нього вже півроку…, то й до «Четвертої влади» є питання. Бо я не знаю, як фізична особа… Ну, питання не закінчені до кінця. Йдуть судові певні звернення і людей… Тому аналізувати, підказувати або надавати вам певну інформацію я не в змозі. Бо йдуть певні судові…
– Які саме судові справи? Суд вже закінчився над вашим заступником, і його визнали винним в корупції.
– Н-і-і. Це суд першої інстанції. А пішли апеляції, і вони незавершені. (Остаточне рішення апеляційного суду винесене 13 червня 2013 року – авт.).
– Тобто ви стверджуєте, що справа досі судом розглядається?
– Аякже.
– Але ваш заступник подав заяву на звільнення.
– Ну, власне бажання і стаття – це зовсім різні речі. Правда? Йдуть судові процеси. Коли вони закінчаться, ви перші будете мати інформацію, чому так.
– Прокуратура знайшла корупцію в діях заступника.
– Якщо ви посилаєтеся на дії прокуратури, то чому ви в мене берете інтерв’ю?
– Тому що прокуратура дала вам припис, щоб відкрили прізвища.
– В суд, в суд, дорогенька.
– Схоже на те, що є якийсь інтерес у цьому приховуванні.
– В кого?
– У вас, наприклад. Ви ж особисто даєте вказівки не відкривати ці прізвища. Очевидно, серед отримувачів є якісь ваші родичі чи близькі знайомі.
– У мене на території області родичів немає.
– А близькі знайомі?
– Що ви маєте на увазі під “близькі”? Близькі в мене всі, тобто сусіди і так далі. Тому надати вам повну вичерпну інформацію по тих чи інших прізвищах, то звертайтеся, називайте прізвище.
– Але ж порушили Закон «Про доступ до публічної інформації», відмовившись оприлюднити ці прізвища.
– Якщо ви не погодилися – в суд. Я чітко сказав. Якщо ви хочете ще щось від мене витягувати, то вибачте (гримнув дверима – авт.).
На основі зібраної інформації та відповідей РДА журналісти готують скарги стосовно порушення головою Здолбунівської РДА Віталієм Шулем норм Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Здолбунівська прокуратура пообіцяла представляти інтереси в суді й спонукати РДА розсекретити прізвища щасливчиків-землекористувачів.
Микола Орлов, Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч
спеціально для «CorruptUA»
П.С Тільки що прокурор Здолбунівського району Ігор Ольшанецький телефоном повідомив, що позовна заява до Здолбунівської РДА вже подана до суду.
П.П.С Здолбунівська міська рада спочатку теж не надала рішення по землі із відкритими прізвищами, але у подібній ситуації після першого ж припису прокуратури надала нашому порталу “Здолбунів CITY” усю необхідну інформацію і не стала загострювати конфлікт.
Завантажується ...