. Які міністри, такі і реформи | Здолбунів City

Які міністри, такі і реформи

«Україна Комунальна» звернулася до читачів з пропозицією поставити питання новому голові Мінрегіону Геннадію Темнику. Ми розуміємо, що залишати запитання читачів без відповіді неввічливо. Тому ми публікуємо відповіді на них.

 «Україна Комунальна» у лютому звернулася до читачів з пропозицією взяти участь у роботі редакції, і поставити питання новому керівникові галузі Міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Темнику. Як ми вже повідомляли раніше, проаналізувавши, що цікавить наших читачів,ми відібрали десять найцікавіших питань та направили запит у профільне відомство. Проте досі редакція не отримала відгуку з Мінрегіону.

Разом з тим, ми розуміємо, що залишати запитання наших читачів без відповіді, як мінімум, неввічливо. Ми ні в якому разі не хочемо відповідати за Міністра або замість нього, але досвід роботи в галузі ЖКГ, а також інформація, яка була оприлюднена паном Темником на першій його прес-конференції (і поки єдиною), що відбулася 25 березня, дає нам можливість сформувати певну картину розвитку галузі та поділитися нею з нашими читачами. На жаль, журналісти не володіють тим обсягом необхідної інформації, щоб освітити всі питання, але на ключові з них ми спробуємо дати відповідь.

Редакція також звертається з проханням до експертів і представників галузі з проханням допомогти «Україні Комунальній» розповісти читачам, що відбувається у ЖКГ та будівництві.

Це вимушена міра, на яку йде редакція в період «мовчання» керівництва Міністерства. На сьогодні у журналістів є всі підстави говорити про так звану інформаційну блокаду з боку Мінрегіону: на колегії і селекторні наради пресу не кличуть, підходи до перших осіб відомства не організовують, на запити щоденного видання відповідають не оперативно, а згідно законодавства, – через місяць, при цьому, відповідь приходить з листоношею.

Ми все ж сподіваємося, що «мовчання» триватиме недовго, і рано чи пізно,«Україна Комунальна» все ж таки зможе зустрітися з керівником галузі і провести інтерв’ю.

 

43-річний Геннадій Темник, уродженець с. Гурівка, Кіровоградської області, очолив Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ 24 грудня 2012 (указ Президента № 736). Вищі освіту пан Темник отримав у Воронезькому військовому авіаційному інженерному училищі, по закінченню навчання – отримав диплом за спеціальністю «метеорологія». Кар’єру розпочав у 1993 році після служби у ЗСУкраїни з посади оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинністю на ринках Криворізького міського управління внутрішніх справ. До отримання міністерського портфелю, Геннадій Темник з квітня 2010 року працював заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула. До цього обіймав посади заступника мера Кривого Рогу, а також – директора ТОВ «Птахофабрика «Грузьке»».

Отже, найбільш популярні питання, які ставили читачі:

– Як ви плануєте реалізувати Програму реформування галузі ЖКГ?

П’ятий рік реалізації в Україні «Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» (затверджена законом № 1869-IV) є ключовим за цілою низкою позицій. За своєю суттю, 2013 рік – це останній рік, протягом якого повинні бути здійснені масивні держбюджетні вливання в реалізацію основних її завдань. Згідно з відповідним законом, обсяг фінансування програми реформ передбачає, що в 2013 році з держбюджету має бути виділено 5,1 млрд грн, а в 2014 – 2,6 млрд грн.

Реалізація всіх, запланованих документом, заходів оцінена в 23,4 млрд грн бюджетних коштів. При цьому левова частка фінансування доводитися саме на останні роки. З цієї суми в минулому році держава повинна була спрямувати на реформування галузі ЖКГ 6 млрд грн, а в 2012 році – 6,8 млрд грн. Основні завдання Програми – технічне переоснащення ЖКГ та підвищення його енергоефективності. Але, фактично, ні в 2010 році, ні в 2011 році кошти на реалізацію Програми з держбюджету взагалі не виділялися. У 2012 році Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ на реалізацію зазначених заходів просило виділити з держбюджету 15 млрд грн. Втім, як і в попередні роки – коштів на ці цілі в держбюджеті не знайшлося.

У листопаді 2012 року Верховна Рада прийняла в цілому закон, яким змінила Прикінцеві положення закону «Про державний бюджет на 2012 рік», згідно з яким до 31 грудня 2012 року скасовується дія частини 5 розділу VІІ («Фінансове забезпечення виконання програми») Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки.

Урізаний бюджет не дозволить в 2013 році виконати багато важливих заходи програми. Незважаючи на постійні нагадування про необхідність прискорити створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, в новому році в держскарбниці не знайдеться 3 млрд грн, щоб забезпечити фінансування інвестиційних проектів технічного переоснащення та капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків, керованих ОСББ. Фактично, це третя частина від загального обсягу коштів, закладених на ці цілі в програму на 2010-2014 роки (10,6 млрд грн).

Ще 1,6 млрд грн в 2013 році з держбюджету планувалося виділити на стимулювання реалізації різних інвестиційних проектів. Зокрема, на благоустрій територій районних центрів та малих міст в рамках програми передбачено виділення 546 млн грн. На проведення реконструкції та капітального ремонту житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій і обладнання – 42 млн грн, на енергозбереження і розвиток міського електричного транспорту – 204 млн грн, на енергозбереження, розвиток і реконструкцію систем теплопостачання – 283,8 млн грн, на оснащення будинків тепловими та водними лічильниками – 115,7 млн грн.

Таким чином, відповідаючи на це питання, можна зробити кілька висновків:

1) У Мінрегіоні не квапляться виконувати Програму;

2) Для її реалізації в поточному році Мінрегіону доведеться просити збільшити бюджетне фінансування Програми, що мало ймовірно, оскільки у дефіцитній держскарбниці навряд чи знайдуться кошти на ЖКГ.

– Які механізми планується створити для залучення приватного капіталу в галузь ЖКГ? Яка стратегія розвитку галузі?

Голова Мінрегіону Геннадій Темник 25 березня проводив свою першу прес-конференцію, яка якраз була присвячена стратегії подальшого розвитку ЖКГ. На цьому заході був присутній і кореспондент ІА «Україна Комунальна». Тоді керівник відомства заявив, що одними з основних напрямків, на яких найближчим часом буде зосереджена робота, стануть залучення приватного капіталу та енергоефективність.

«У галузь залучити інвестиції можна тільки при гарантії, що ці інвестиції будуть повернуті. Ми відпрацьовуємо зараз модель, як при тих розрахунках дохідної частини, яка складається з тих платежів, які збирає підприємство, залучити й інвесторів, що дасть можливість зменшити витратну частину, яка піде на реалізацію погашення боргу за газ, за електроенергію», – сказав тоді пан Темник.

При цьому, сам механізм залучення приватного капіталу в Мінрегіоні представляють нечітко. За словами Міністра, зменшити витрати підприємств галузі можна тільки за рахунок енергозберігаючих технологій.

Для цього, на його думку потрібно ввести спецрахунок, який буде складати десь до 15% до інвестиційної складової, яка дозволить видаткову частину зменшити на 10-20%. Таким чином, витрати, які повинні були бути заплачені за газ і елекроенергії, можна заощадити. За рахунок звільнилися засобів можна буде розрахуватися з інвестором, а частину, що залишилася використовувати підприємством. Так, за словами міністра, вже підраховано, що близько 2/3 буде йти на компенсацію кредиту, а 1/3 буде залишатися у підприємства для реінвестування тільки на заходи з енергозбереження.

Примітно, що коли «Україна Комунальна» попросила уточнити, все ж про який конкретно механізмі йдеться: про рахунки з особливим режимом використання, або, безпосередньо, інвестскладову, Міністр не зміг надати вичерпної відповіді. «Залучати інвестора за сет підвищення тарифів ми не будемо. Ми не маємо права перекладати проблеми галузі на плечі громадян. – Якби тарифи покривали 100% витрат підприємств на виробництво послуги ЖКГ то завжди б залишалося 15% коштів прибутку які можна було б використовувати на модернізацію обладнання. Враховуючи, що ми не можемо збільшити тариф для населення, ми будемо віддавати кошти інвестору після отримання реальної економії ресурсів», – розповів голова Мінрегіону.

Таким чином, відомство, фактично, пропонує схему, при якій інвестор буде вкладати кошти в модернізацію тепло- і водопостачальних підприємств (тобто, наприклад, закупити енергозберігаюче обладнання) без гарантій повернення цих коштів. Повернення інвестицій передбачається виключно за фактом економії енергії та коштів, які у віддаленій перспективі може отримати галузь. Це говорить про те, що у Мінрегіоні немає визначеної стратегії ведення тарифної політики, так само, як не немає чітких методів залучення приватного капіталу.

– Чому багатоквартирні будинки, де громадяни приватизували квартири вважаються комунальною власністю?

В Україні дійсно існує колізія, при якій приватизоване українцями житло вважається комунальною власністю. Давайте розберемося. Приватизована квартира є приватною власністю її власника. Таке житло не може перебувати одночасно в приватній та комунальній власності. Однак, як правило, не всі квартири в багатоквартирному будинку є приватною власністю, не всі приватизовані, тому такі будинки органи влади можуть іменувати комунальною власністю. Підтвердженням того, що ваша квартира є вашою приватною власністю, можуть бути такі документи, як свідоцтво про державну реєстрацію права власності на житло на ваше ім’я, зареєстрований в БТІ договір купівлі-продажу, дарування і так далі.

Власник приватизованої квартири має право розпорядитися нею на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, укладати інші договори, не заборонені законом. Зміст приватизованого житла здійснюється за рахунок коштів його власника. Власник житла, так само, як і наймач, оплачує надані йому житлово-комунальні послуги, згідно з договором про надання комунальних послуг, укладеним між ним та виконавцем даних послуг.

Втім, український юрист Тетяна Монтян наполягає, що насправді багатоквартирні будинки є цілісними майновими комплексами і належать мешканцям, тобто, власникам всіх інших квартир у будинку. «І тому ніхто, крім нас самих, не подбає про наш дім», – написала пані Монтян в одному зі своїх блогів.

За словами юриста, таке право підтверджено ч. 2 ст. 382 Цивільного Кодексу: власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку «належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку».

 

«Україна Комунальна»

 

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (ще не оцінили)
Loading...


Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
 
 

Активні відвідувачі

 
 

 Сайт для Руководителей. Как результативно управлять
 

Реклама