Як зробити ефективним розвиток спорту на Здолбунівщині?

Тривають процеси “струсу” Здолбунівського району. Кожна галузь містить в собі свої заковики. Ось просте ознайомлення із штатною структурою підрозділів, які за своєю суттю мають займатися розвитком фізкультури і спорту в РАЙОНІ  і вже дають перші запитання. Судіть самі. У районної ДЮСШ культивується чотири види спорту: боротьба, баскетбол, важка атлетика й футбол. Готують дітей тренери аж…на 4,5 ставки, їх ОБСЛУГОВУЮТЬ 1 директор, 1 головний бухгалтер, 1 заступник директора, 2 сторожі та ще й робітник і прибиральник. Ми спортсменів готуємо, чи чиновників в кабінеті утримуємо?

Інша ДЮСШ “Колос”, яка за суттю своєю і статутним зобов’язанням створювалась для розвитку спорту на СЕЛІ, а ми маємо важку атлетику у Здолбунові, футбол і велоспорт у тому ж райцентрі.

Тому питання реорганізації постало саме собою. Адже на фоні цих структур поруч існують ще футбольні клуби, які почергово намагаються грати на обласному рівні у дорослий футбол, є прогресивна молодь гімназії, якій вже тісно просто в межах школи. Та і врешті-решт спортивні заклади мають слугувати популяризації й розвитку спорту, де в центрі системи людина, яка бажає цим займатись, а не чиновник, який складає звіти про те, скільки фанатів вибігло на крос у засмічену посадку біля 142 км.

Коментує голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук: Маємо клуби за місцем проживання. Маємо дві ДЮСШ, де 2 директори, 1 заступник, 2 бухгалтери, робітники, технічні працівники і т.д. Одна з цих ДЮСШ (районної ради) розташована в районі (за мостом), куди батьки не надто хочуть водити своїх дітей. Маємо проект: що буде, якщо з двох ДЮСШ зробити одну, але таку, де тренерів 75% від усього штату. Я навіть не просив це готувати. Просто принесли й показали. Написане вразило простотою, а пояснення логічністю, тому я одразу ініціював обговорення цього питання. На нараду запросив керівника відділу спорту, начфіна, директора гімназії, також були присутні голова райради і громадські експерти. Вислухали всі сторони, у середу продовжимо. За участю ширшого кола запрошених. Мета проста: почути всіх і пристати на якийсь результативний варіант. Затвердити і впроваджувати його у життя. Принципи прості: людина на першому місці, спорт для всіх у по всьому району, підтримка обдарованих.

Коментує Олег Панасюк, депутат районної ради, екс-начальник відділу спорту Здолбуніської РДА: Спортивні школи створюються і працюють з однією єдиною метою: досягнення високого спортивного результату. Не може школа показувати високі спортивні результати, якщо в ній культивується багато видів спорту, кожним з яких опікується 1 або 1.5 тренера, без матеріальної бази та відповідного фінансового забезпечення. 

Стосовно розвитку спорту, то в радянські часи була десятками років вироблена ефективна система, яка давала результат. Наприклад, спортивні школи були двох типів: спеціалізовані, де культивували лише один вид спорту, та комплексні, де культивувалося не більше трьох видів спорту. І коли ставилося питання про введення нових видів спорту, то директор школи чи голова райспорткомітету захищали свою пропозицію в облспорткомітеті та мусили доводити, що є необхідні кадри, умови та фінансування, брали на себе певні зобов’язання досягнути відповідних результатів, і лише тоді компетентна комісія могла дати (а могла б і не дати) добро на відкриття нового відділення. А зараз що? Є кум штангіст – відкрив директор школи відділення штанги, через рік штангіст звільнився, не показавши результатів. З’явився тренер з греблі – давайте відкривати відділення греблі, і т. д. А гроші витрачені, а результату немає…

Стосовно реорганізації. Однозначно вона потрібна. Але тут потрібно ставити питання – яка мета? Якщо потрібно зекономити бюджетні кошти, то, звичайно, найлегше з двох шкіл стулити одну (з дев’яти відділень). Немає директора, бухгалтера, сторожа – вже маємо економію. Чи будуть в такій школі високі спортивні результати? Навіть не сумніваюся – не буде (хіба що поки працює В. Г. Гордійчук, та тренером В. Куцель – результати з важкої атлетики та боротьби). Але, якщо стоїть питання якісного реформування, то саме зараз є унікальний шанс, використавши наявні ресурси, вибудувати чітку систему розвитку фізичної культури і спорту в районі. 

Звичайно, діяти потрібно нестандартно та не оглядаючись на інших. Особисто в мене є два варіанти реорганізації:
1) Залишаємо дві спортивні школи. Комплексна ДЮСШ районної ради (відділення штанги, боротьби, баскетболу, велоспорту) та спеціалізована («колосовська», приватна – тут вже різні варіації) футбольна з фінансуванням з різних джерел, в т. ч. не бюджетних. Доля клубів – мають бути ліквідовані. Частина їх функцій (розвиток фізичної культури) можна делегувати для ДЮСШ.
2) На базі ДЮСШ районної ради створюємо одну комплексну ДЮСШ, а ДЮСШ «Колос», райраду «Колос» та клуби реорганізовуємо в районний клуб фізичної підготовки з певним штатом педагогів та місією займатися оздоровленням засобами фізичної культури, проведенням різноманітних заходів на території району. У даному випадку створюється централізована бухгалтерія (замість чотирьох – два бухгалтери), а відділ молоді та спорту, як орган державної виконавчої влади, в галузі ( звичайно, він має залишитися і залишиться) координує їх діяльність.

Коментує керівник районного Пласту, педагог, Юрій Шадий: Тут ще важливий момент, якщо наша мета не є олімпійські чемпіони, а поширення спорту серед молоді, як ідеї здоров’я та дозвілля, можливо, військової підготовки, то ми маємо повернутися у історію і використати ці кошти на розвиток спортових рухів, котрі діяли в Західній Україні на прикладі, стрілецьких клубів, спортових товариств “Січ”, “Сокіл батько”, “Гарт”, “Пласт”. Гуртки, що мали на меті виховувати молодь за допомогою спорту, тіловиховання, життя в природі та вивченні рідного краю.

Якщо ми говоримо про великий спорт, то тут варто сконцентруватися лише на одному виді спорту, бо толку готувати спортсмена, якщо немає коштів його повезти на змагання, а це дуже затратно і всіх районних коштів на спорт, може, й вистачить на одного спортсмена, а може, й ні.

Зрештою кошти виділені на розвиток спорту мають на меті його розвивати і не конче мають бути витрачені на оплату чиєїсь праці, ці кошти можна витратити на спортивні проекти, як інфраструктурні: встановлення турніків на кожній вулиці, чи штучних футбольних майданчиків у кожному селі, так і на організаційні: проведення турнірів з різних аматорських видів спорту і на розвиток власне аматорського спорту, бо наш інтерес не один професіонал з району, а тисячі аматорів. Треба міняти філософію і мету нашої діяльності.

Коментує Микола Орлов, експерт НГО “АЦРМ “ЗЕОН”: Мені імпонує, що районна влада і громада почали чути одне одного і звертати увагу на цифри, на логічні пояснення. Будь-хто, хто є компетентним у питанні, що обговорюється, може внести свої пропозиції, запропонувати свої варіанти. Система має бути змінена і бути комфортною для тих, хто не байдужий до свого здоров’я, фізичного тонусу і спортивних амбіцій, а не для чиновників, яким зручно сидіти у здолбунівському офісі, а не ганяти із дітворою полями Бущі. Ще скажу, що спорт буде там, де відповідальні за прийняття рішень чиновники самі не байдужі до спорту, а ще краще, якщо ним займаються чи хоча б займались.