Враження від учасників виборів

На ДВК у Квасилові шукають бюлетені. Знайшли під овації всіх присутніх:)

Вибори – дуже каверзна штука. Це ніби свято, якого чекаєш два місяці і яке вже й набридло чекати, а коли воно проходить, то розмов залишається на цілий рік: як все відбулося, які курйози спостерігалися. Побувавши представником ЗМІ, і попитавши людей, які теж на цих виборах були у цій іпостасі або як спостерігачі,- зрозумів, що вибори – то штука невдячна. Стараєшся-стараєшся, працюєш цілу добу, а кандидат, за якого ти там сидиш, у переможці не виходить. І відчуваєш, ніби недопрацював, недобігав, недостояв.

Отже, враження. Перше, що вразило, – це певна недовіра до тебе членів комісії, деяке їх хамство, але загалом списував це на те, що люди працюють, бояться десь помилитись – отож осад залишився. Оскільки ще їздив голосувати на свою дільницю, то друге враження – підготовка приміщення для голосування: є хороше освітлення у кабінці – немає; є направляючі стрілки, куди йти після голосування, – немає, є місце, щоб перекусити тому спостерігачеві, – чи все одно, аби нам (членам комісії) було добре. І то тільки те, що сам побачив. Зрештою це необов’язково, але такі дрібниці чомусь трохи напружують. Загалом голосування пройшло нормально, без усіляких вивертів, спокійно. Але головне залишилося попереду – підрахунок. І тут почалося найцікавіше: адже усі знають, фальсифікації починаються якраз під час цієї процедури, тому мене по телефону попереджають: готуй акти, менше двох не буде; фіксуй усі порушення. І тут я відчуваю, що в мені просинаються принципи, при чому категоричні: я, як представник ЗМІ, спостерігач, повинен допомогти комісії зробити все так, як говорить Закон, а не ловити їх за руку, якщо вони у чомусь помилились. Щодо спостережень, то дуже багато було недійсних бюлетенів: люди їх закреслювали, малювали смайлики, писали, що жодного не підтримують, залишали взагалі без позначок. Приходили і зовсім старенькі з паличками, і інваліди, з дітьми, сім’ями. Лише двоє не знайшло себе у списках, при тому, що одній з них – дівчині – прийшло запрошення. Найбільше емоцій викликав, мабуть, випадок з недостачею бюлетенів, коли рахували до восьми разів, по двоє чоловік, заглядали під столи, розсовували їх, але з’ясувалося, що просто зіграла свій жарт втома і у двох стосиках бюлетенів замість 50 шт було по 51 і 52 шт. Коли вони знайшлися – усі почали аплодувати, кричати, сміятися – шквал емоцій. Звичайно, втомився. Прийшов додому о 8-ій ранку, дві години на сон – і на роботу, яку, на жаль, ніхто не відміняв.

Марко Українець

Коментарі:
Іра: Була спостерігачем від кандидата. Стикнулась з тим, що коли його команда побачила, що надія на перемогу меншає з кожною годиною – почалися погрози по телефону в мою адресу, що погано попрацювала як агітатор. Дуже образливо, адже працювала на совість.
Оксана: Працювала на виборах як спостерігач. Пройшло все спокійно. Хоча комісії не вистачало компетентності у деяких питаннях, тому з підрахунком голосів затягнули, але все ж справилися, тому близько 2-ї ночі була вже вдома.
Олексій: Був на виборах як представник ЗМІ. На попередніх заняттях отримав лист-нагадування про те, як поводити себе на виборах. Ось деякі з них: одягніть зручний одяг, куртку з капюшоном, щоб, якщо почнуть бити, то було чим прикрити голову. Якщо вас почнуть бити – розверніть бійку так, щоб ваші колеги журналісти змогли це сфотографувати. І так далі. Але, слава Богу, все залишилося на рівні сміху усією сім’єю над цим аркушем.
Ірина: Працювала спостерігачем. Команда кандидата пробувала схилити до порушення: викликала на вулицю під час підрахунку голосів. Не знаю, на що вони сподівалися. Але я не піддалася. Тому зараз єдине питання: чи заплатять за безсонну ніч.
Серед тих, до кого ми звернулись за коментарями були і інші цікаві персонажі:
Ірина: Проводила екзит пол. Від компанії Савіка Шустера. Мерзли з колегою на вулиці, бо місця в будинку культури де проходило голосування більше не було. Тому опитували людей на виході. Спочатку виборці ставились до нас обережно і дещо з недовірою, проте згодом, розговорившись, з радістю погоджувались допомогти двом симпатичним :) дівчатам провести екзит пол якісно. Коли ми вже трохи змерзли то нас кинулись «рятувати» і добрі члени ДВК і навіть місцевий фермер. Ми були з гарячими напоями і бутербродами і увагою до 16 години включно. Короткі висновки. Люди поділялись на дві категорії. Перша втікала як тільки чула прохання відмітити своє волевиявлення. Друга ж розповідала і відмічала залюбки і щиро. Чогось середнього не було. Або відкриті або повністю закриті виборці. Інший висновок –чекали на більшу явку і активність сільських мешканців проте видно сира погода тому завадила і навіть після служби в церкві навали бажаючих проголосувати не було. Результати які ми отримали по дільниці одного із сіл в Здолбунівському районі такі: трійка лідерів мажоритарників В.Королюк, В.Тимощук, Д.Корилкевич. Партійні лідери Батьківщина, УДАР, Свобода.

Микола, займався штабною роботою. Працював у ніч виборів по Рівненському районі. Забезпечував спостерігачами усі ДВК. Не обійшлось без курйозів. По ночі розвозились спостерігачі на дільниці і тут почалось хтось із них вийшов у Малому Олексині замість Великого, хтось у Грушвиці першій замість другої і так година пішла ще на переміщення між «числовими» населеними пунктами. Сам день голосування був нервовий але водночас не багатий на консультації для ДВК і спостерігачів. Скоріше були повідомлення про якість прояви внутрішнього непорозуміння на ДВК через різну кваліфікацію самих членів ДВК. Очікував що все закінчиться до 3 ночі, виявилось що з останньої дільниці людина видзвонилась о 8 й ранку. Нервове напруження,безсонні два дні плюс розчарування результатами для багатьох буде аукатись ще тиждень-два. Але мені до такої роботи не звикати, це моя професійна складова роботи.
Ось так пройшли вибори на Здолбунівщині та Рівненщині. Надіємось, що люди не розчаруються у своєму виборі.