“Візерункам – 40” – Браво!

Секретар міськради конферансьє, а мер «лабає» на гітарі. Таке можливе лише на ювілеї «Візерунків», що відзначало місто і район вчора в будинку культури цементників. Це було справжне свято душі і молодості. На відміну від «парадів бюджетників» сюди люди прийшли самі і оплесків своїх не шкодували! Організатори намагались зібрати всіх учасників гурту, що пройшли через цей колектив на протязі 1972-2012 років. (всі фото збільшуються при натисканні на них)

У залі було повно люду і лише декілька рядів було відгорожено червоними стрічками. Для бажаючих сісти на ці вільні місця хтось із зали повідомляв, що це обгорожені місця для слуг народу. Ми запропонували б ще і табличку повісити «Слуги народу». Та не про них мова. Мова про справжніх, не підробних улюбленців Здолбунівщини. Стельмащуки і компанія зробили все щоб свято вдалось на славу. Не вимушено, завзято і бадьоро проминули 2,5 години занурення у прекрасне. Привітати ювілярів прийшли і приїхали гурти із Здолбунова, Глинська і Здовбиці. Такі ж «безбашені» 40-50 річні чоловіки з ВІА дуже органічно вписались в сценарій концерту Візерунків. «Незаймана земля чи НовоЗдолбунів, НЗ», «Барвінки», «Небокрай» та інші радували своїми композиціями. В перервах гості від влади дарували грамоти і подарунки, хоча найкращим подарунком напевне були б нові інструменти, а не грамота райдержадміністрації. От хто ще подивував так це секретар міської ради Валентина Капітула, мер міста Ігор Ольшевський. Відчувається що вести такі вечори – це рідне і близьке для Валентини Василівни, їй це вдається набагато краще і душевніше ніж нове поприще в міськраді (субєктивна думка автора), а от соло від міського голови на електрогітарі – це відкриття. Починаючи десь із другої композиції Ігор Олександрович вже поборов хвилювання і розійшовся на повну. Було видно що йому добре бути в такій компанії. Респект міському голові за те що був разом із своїми друзями і мешканцями міста в цей день справжнім. В цей день і керівник БК А.Бугринець грав на саксофоні і юні гітаристи дивували присутніх. Та безперечно найгучніші оплески були «Візерункам», які зібрали усіх нас на своє свято! Справжні, заслужені, народні!