Відкрили пам’ятник Січовим Стрільцям

Коментує голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук:

Сьогодні, як і анонсували, відкрили пам’ятник загиблим у 1919-му році від рук московських окупантів двом січовим стрільцям, які знайшли вічний спокій на кладовищі по вулиці Віли у Здолбунові. Мабуть, не мені одному здалося, що захід був якимось сімейним, малопафосним. Зібралися ті здолбунівчани, які впродовж багатьох років долучаються до таких акцій.

Цікавою була розповідь Раїси Мацюк, яка, фактично, була ініціаторкою встановлення пам’ятника та зробила дуже багато, щоб могила січовикам свого часу не зникла. А подвиг січових стрільців, як зазначив Іван Хміль у своєму виступі після освяти, на сьогодні до кінця не оцінений. Це були не просто воїни. Це була армія, яка, певною мірою, випередила свій час, адже несла із собою свою пісню, культуру, побут… Неповторності заходу додав спів у виконанні хору Петро-Павлівського храму УГКЦ м. Здолбунів, який, спільно з усіма присутніми, чудово виконав гімн січових стрільців на початку заходу та “Боже, нам єдність подай” – на завершення.

Як вже зазначалось, фінансову сторону на виготовлення пам’ятника взяли на себе Олександр Дехтярчук та Юрій Лиморенко. Допомагали Андрій Кардаш, Ігор Кульчинський, Святослав Клочок. Встановлювали пам’ятник активісти Здолбунівська сотня самооборони на чолі з Юрій Пшеничний та Здролбунівський ЦК АЗОВ на чолі з Сирота Дмитрій, Саша Войцеховський.

… На Берестечку довелося почути думку, що ми відзначаємо лише свої поразки, але не святкуємо перемоги. Мовляв, приділяємо увагу лише могилам: козаків, січовиків, повстанців, а так не можна. Я погоджуюсь, що ми маємо пам’ятати свої великі перемоги. Але і про могили забувати не маємо права. Бо могила – це ідентифікація землі. Саме тому, коли приходив окупант, то чи не перше, що він знищував, були могили. Бо якщо на землі є могила українця, якій сто, п’ятсот чи тисяча років, то ніякий москаль, поляк чи будь-хто інший, прийшовши, не зможе сказати, що це його земля…