Варшавські непутьові замітки. День3

Новий день. Нові зустрічі. Фонд «Солідарність». Створений Урядом цей фонд у формі НГО. Працює як регрантова організація. Підтримують ініціативи польських організацій, які мають закордонних партнерів по всьому світу. Основні реципієнти – Білорусь, Україна, а також багато країн із Азії та Африки. Після представлення учасників зустрічі Мартін Войцеховський одразу перейшов до висвітлення тих питань, які озвучили у своїх міні-презентаціях учасники. Ключове питання: як НГО презентувати свою роботу в ЗМІ. Нудний доповідач, який розповідав про все, що знає: тварин, бібліотеки, доставку води у села. За півтори години ні разу не відійшов від стіни, на яку спирався під час доповіді, і не змінив інтонацію. Можна заснути. Це моя думка, може, для когось  була почута і нова чи цінна інформація. Бюджет фонду у рік 4 млн.дол.США. Юрій із АХАЛАРА тричі пробував повертати розмову у тематику «Досвід фонду Солідарність на користь нашій групі», але все закінчувалось загальними словами. На пряме запитання: «Чи можемо ми розраховувати на отримання грантів від цього фонду?» пан Мартін зазначив: «Шукайте польського партнера, пишіть проект і нехай польська сторона подає його на розгляд нашого фонду». Теоретично така можливість є.

Газета виборча. Відділ громадських акцій. Джерелами новин є газети, життя поміж людей. Знаходять теми, які важливі для людей і, звісно,  читачів. Обирають деякі з них, шукають партнерів. В основному використовують власні кошти і кошти бізнесу. Далі планування і  реалізація самої акції:

• Певна кількість публікацій в газеті
• Які дії потрібно зробити в самому суспільстві для того, щоб долучити спільноту до акції (наприклад, акція «Родити по-людськи», детально про неї я дізнався два роки тому у щецинському відділенні ГВ, акція «Класна школа», «Польща біжить», «Зустріч міністра і жителя», «Молоді і відважні», «Лікувати по людськи», «Хвала добру»). Можливо, не всі назви дослівно переклав з оригіналу.

Далі пані Малгожата Смолінські провела нам екскурсію редакцією. Ми побачили ньюзрум відділу економічних новин, відповідальних за дотримання графіку випуску газети, дуже цінну інтернет-карту аналітики сайту газети. На ній видно, скільки людей зараз переглядають сайт, яку саме статтю, тим самим визначаючи рейтинг матеріалів газети та їх авторів. На момент нашого візиту найбільше переглядів мав матеріал про торнадо в США. Величезне приміщення редакції, власна велика їдальня-кафе. Замовлення першої, другої страви, ватрушки і салату з редису мені обійшлись всього у 14 злотих (35 грн). На прощання пані написала побажання-привіт читачам ЗС від себе та газети Газета Виборча. Я вже вдруге у цій газеті і щоразу переконуюсь у професійному підході до роботи в ній.

Що можна використати в Україні: Постійні акції громадського характеру, ініціатором яких є газета (портал) з їх подальшим регулярним висвітленням. Можна співпрацювати із регіональними, всеукраїнськими газетами(порталами) в подібних акціях, будучи місцевим партнером.

Фестиваль «WATCH DOCS». Чи має вплив документальний фільм на світ, чи може змінити фільм щось у світі? З такого запитання почалась зустріч із директором цього фестивалю Мачеєм Новіцьким. Приклад, фільм «Тонка блакитна лінія» розповів про засудженого до довічного ув’язнення чоловіка, який ніби проявив жорстокість до поліцейського. На думку суду саме так і було. Але наведені у фільмі докази, переказана хронологічно послідовність подій у цьому випадку були настільки переконливими, що головного персонажа картини звільнили від ув’язнення. НА ПІДСТАВІ ПОБАЧЕНОГО ФІЛЬМУ! Інші картини, які ми побачили, стосувались безчинств у Чечні, викрадення людей, зникнення без вісті. Ще один фільм розповідав про публічні приниження над французькими жінками у 1944 році, які були помічені у зв’язках із фашистами. Трохи настрій підняла заключна картина, яка розповідала про сусідські стосунки Індії та Пакистану очима дітей. Директор фестин, цих і не лише, є всесвітньовідомим саме у галузі документального кіно. Мачєй чітко розуміє дієвість цього інструменту. Фільми отримують своє життя і не лише раз у рік на фестивалі. Потім їх беруть для перегляду на спеціалізованих фестивалях, семінарах, використовують навіть науковці для своїх робіт, поповнюють колекції навчальних фільмотек шкіл тощо. Вузька тема, але з точним прицілом на дієвість, напевне, це дозволяє бути такому проекту успішним.

Вечір, вечеря, відпочинок. До зв’язку.

З Варшави, Микола Орлов