Варшавські непутьові замітки. День 2.

День другий. ПРООН. Агнешка Ожеховська презентувала “Місцеві партнерства як метод розвитку співтовариства-досвід ПРООН”. Розповіді про вдалі проекти у м.Плоцк, Лодзь. В цих містах, завдяки спільним зусиллям бізнесу, влади і НГО, реалізували корисні для цих міст справи. Зі сторони бізнесу основні ресурси виділяла компанія, що є одним із основних забруднювачів повітря. На моє запитання: «А які стимули були у цього підприємства виділяти кошти?», дізнався, що у Польщі діє законодавство, яке дає забруднювачу альтернативи. Або платити штраф у бюджет краю, або спонсорувати місцеві проекти. Ось вони вибрали саме другий варіант. На відміну від українських проектів, які реалізує ПРООН в Польщі, значна роль фінансів від бізнесу, у нас цю роль заміняє часто бюджетне фінансування. Друга частина доповіді була присвячена розвитку соціального підприємництва. Саме Агнешка (добре спілкується на декількох мовах) займається проектно цим напрямком. Продемонстрували нам приклади недорогих проектів. Пермакультура. Екологічна агротема. Це коли природнім шляхом ведеться екологічно чисте сільське господарювання. Продемонстрували фільм про створення городу-садочку з овочами на шкільній території. Це був і реабілітаційний проект для складної молоді, яка не надто активна у житті, а разом і благоустрій території. І відношення до створеного власними руками тепер зовсім інше, бережливіше. Такий собі мультиефект. Ще один цікавий приклад «Продуктовий кооператив». Це коли люди об’єднуються і їдуть до навколишніх фермерів за екологічно чистими продуктами, що коштують дешевше, ніж у супермаркетах. Ціна продукту складається із ціна продукції+10%. Ці відсотки йдуть на суспільні і адміністративні потреби кооперативу. Члени кооперативу розподіляють ролі по вибору, доставці і розвезенню продукції. Якщо порівнювати з Україною, то це такий собі кооператив навпаки. У нас об’єднуються виробники, тут споживачі. В Лодзянському кооперативі 200 учасників. Замовлення здійснюється через сайт. До четверга прийом замовлень, в четвер привоз продукції, фасування і роздача учасникам. В цей же день здійснюється засідання самого кооперативу.

Редакція газети Речпосполита. Зустріч із головним редактором. 50 хвилин інформації про становлення та сучасну роботу однієї із найбільших газет Польщі. Зараз вона вже приватна. Ми змогли оглянути два величезних ньюзрума, в яких працює близько 100 кореспондентів. У свіжому номері газети, до речі, інформація про акцію «Вставай, Україно!». На завершення головний редактор, Богуслав Хработа, який до цього був кореспондентом та телеведучим, підписав побажання нашій газеті ЗС «Сердечні побажання читачам Здолбунів CITY» редактор RP, підпис. Дякуємо. Приємно.

Зустріч у бібліотеці м.Варшава. Нова бібліотека, всього 4 роки існує. Поки йшла розповідь, можна було оглянути зали бібліотеки. Дітвора гралась на комп’ютерах в комп’ютерні ігри (сенс це дозволяти, не бачу), дівчата опрацьовували інформацію з книжок, абонентів, що взяли читати книжку додому за цей час не бачив. Але були ще ті, хто переглядав фільми. Придбати фільм чи книгу у Польщі – це коштує 60-100 злотих (150-250 гривень), тому цей факт сприяє приходу людей у бібліотеку, а також те, що із скачуванням без врахування авторських прав у Варшаві зовсім інші справи ніж у нас. Тут же можна придбати книжки по 1 злотому. Люб’язна господиня бібліотеки і нам подарувала по книжці на польській мові. Судячи із жвавого обговорення, в якому приймали участь українські бібліотекарі, їх польські колеги роблять приблизно такі ж заходи, проте результативність у поляків вища, та і нинішня керівник бібліотеки була таки схожа на гостинну господиню, до якої хочеться прийти ще раз. І сам дух у бібліотеці такий ліберальний і безпосередній. Екскурсія затягнулась з власної волі обох сторін. Потім смачна вечеря у кебаб-барі. На касі працюють дві пані родом з Білорусі. Мабуть, за слов’янською звичкою гостинності не пожаліли мені мішаного перченого соусу. Буду згадувати їх довго :)

Вечір. Відпочиваємо. До зустрічі.

 З Варшави, Микола Орлов