У Здовбиці вшанували вояків УПА, загиблих у Микитових ровах

22 березня 1944 року було особливим, трагічним днем в історії найбільшого села нашого району – Здовбиці. Саме цього дня, на окраїні села, де колись, за легендою, випалював вапно місцевий житель Микита, Здовбицька сотня УПА прийняла бій із військами НКВС, за підтримки військової частини, що йшла на фронт. Радянські окупанти оточили бандерівців, зав’язався жорстокий бій.

Сили були нерівні, а тому упівцям був даний наказ проривати оточення. З цього пекла вирвався тільки рій Беркута (Мичка) і деякі окремі щасливці. Сотня боролася до останнього набою. На сьогодні встановлено імена 42 загиблих вояків УПА із Здовбицької сотні, хоча, як свідчать архівні дані, які вдалося віднайти лише декілька місяців тому завдяки керівнику науково-редакційної групи книги «Реабілітовані історією. Рівненська область» Андрію Жив’юку, радянська сторона говорить про 46 убитих, 7 поранених, 19 захоплених в полон та 2 зниклих.¹

У неділю, 23 березня, весняна сонячна погода дозволила зібратися у Микитових ровах чималій кількості люду, щоб вшанувати та помолитися за упокій душ визволителів землі української, які 70 років тому склали на цьому місці свої голови. Серед присутніх – небайдужі мешканці села, прихожани Свято-Михайлівського храму с. Здовбиця, члени місцевої станиці «Пласт», депутати різних рівнів, які беруть участь в заходах на Микитових ровах щороку. Були також і гості, які прибули вшанувати загиблих повстанців вперше.

Спочатку настоятель Здовбицького храму отець Віктор (Власюк) відправив за загиблими повстанцями панахиду. Декілька пісень виконав народний аматорський фольклорних колектив «Здовбицькі молодички», після чого ведучі заходу Ганна Тимощук та Сергій Миронюк надали слово охочим виступити.

Голова районної ради Василь Тимощук коротко розповів про трагічні сторінки історії нашої країни, зазначивши, що на подвигах козаків, холодноярців, вояків УПА виховалося нове покоління українців, яке, як і їх славетні предки, готове боротися за свободу свого народу і при потребі віддати за неї своє життя.

Вперше, за спостереженнями постійних учасників цього заходу, участь у відзначенні подій в Микитових ровах взяли представники районної ВО «Свободи» на чолі із депутатом райради Олександром Бухалом, який незабаром має очолити Здолбунівську РДА. Хоча самі свободівці кажуть що беруть участь у заходах не вперше. У своєму слові п. Бухало наголосив на необхідності жити в єдності, адже наша країна має протистояти новим викликам та зовнішнім агресорам. 

Здовбичанин Роман Красовський, на правах місцевого мешканця зазначив, що йому прикро, що могили патріотів використовуються окремими людьми у своїх політичних цілях. «Поговорити на цьому святому місці охочі є завжди, а от прибрати тут, нажаль, нікому».

Представник Рівненської бойової сотні самооборони Майдану Олександр Чорний (є сотником Рівненської бойової сотні ім. Георгія, яка брала активну участь в боях на вулицях Києва) розповів присутнім про події, в яких він брав участь у Києві, наголосивши, що під час революції гідності було вбито 17 «свободівців».

Депутат районної ради здовбичанин Сергій Кондрачук пригадав присутнім свою статтю, написану після вшанування героїв Микитових ровів у минулому році. «Незважаючи на кінець березня, Здовбицю, як і інші населені пункти нашого району, перед днем вшанування у Микитових ровах засипало снігом. Але погода на вулиці – як ситуація в державі. Є сили, які ще можуть сипнути снігом, можуть вдарити морозом, але весна все-одно прийде» – йшлося у його статті від 25 березня 2013 року. «Сьогодні, – зазначив Кондрачук, – багато хто скаже, що весна вже прийшла, що ми перемогли. Але це не так. Сьогодні ті, хто готував та збирав тітушок, хто прислуговував режиму – знову перефарбувалися і не просто не «сидять» з конфіскацією, а й пішли на підвищення. А коли про це починаєш говорити, тобі кажуть: «Так, війна, сиди тихо!». Але ж вони не зважають на війну та продовжують дерибан, якраз і прикриваючись війною! А мовчати не треба, бо ж і в війну брехня та кулуарщина залишаються брехнею та кулуарщиною, а не перетворюються на правду та прозорість» – зазначив депутат. Під кінець свого виступу Кондрачук закликав усіх присутніх зібратися наступної суботи на Гурбах, щоб прибрати тамтешній монастир та навколишню територію, адже 22 квітня Гурби приймуть велику кількість гостей зі всієї України – відбуватимуться заходу по відзначенню 70-ліття Гурбенської битви.  

Насамкінець заходів у Микитових ровах всі присутні виконали духовний гімн України.

¹ Центральний державний архів громадських об’єднань України.

Ф.1. Центральний Комітет КПУ.

Оп.23. Документи загального відділу (особливий сектор) ЦК КПУ (секретна частина).

Спр.929. Спецповідомлення, доповідні записки, політінформації про дії українсько-німецьких націоналістичних банд і заходи щодо боротьби з ними, 1944 р., 139 арк.

Арк.133-135: розпорядження Народного комісара внутрішніх справ УРСР Рясного «Про ліквідацію українсько-націоналістичної банди так званої УПА разом зі зверхником банди Трофимчуком»

Арк.134: 21.03.1944 р. під час озброєного зіткнення в районі с. Здовбиця і хутора Мартинівка Здолбунівського району банда Трофимчука ліквідована. Трофимчук Андрій і з ним 46 бандитів УПА ліквідовані, 7 поранено, 19 захоплено в полон, 2 зникли;

захоплені німецькі рація, ручний кулемет, 30 гвинтівок, 10 автоматів, 3 пістолети, гранатомет, 1 ящик гранат, 5000 штук патронів.

Полонених віддати під суд військового трибуналу.

Арк.135: Всі сім’ї учасників банди негайно вислати в Сибір, а на все майно – арешт.

Розпорядження Рясного від 22.03.1944 р. затверджене головою Президії Верховної Ради УРСР Гречухою і головою Ради народних комісарів УРСР Хрущовим