Типові порушення при закупівлях

Типові порушення тендерних комітетів на Рівненщині та їх корупційні ризики

Впродовж двох останніх років Центр суспільних дій «Civitas» займається аналізом публічних закупівель у Рівненської області. За цей час ми проаналізували тисячі закупівель у сфері освіти, медицини, та комунального господарства.

У результаті проведеної  роботи ми подали понад пів сотні звернень та скарг до замовників та контролюючих органів. Останні задовольнили значну частину скарг. Замовники також почали значно частіше реагувати на звернення організації та вносити зміни до тендерної документації.

Намітилися деякі позитивні зрушення і в реагуванні на наші скарги Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області. Якщо в кінці 2018 – на початку 2019 рр. моніторинг закупівель за нашими зверненнями відбувався вкрай рідко, то в останні декілька місяців ДАСУ відкриває його за більшістю звернень.

У результаті моніторингу, ДАСУ не однократно зобов’язувала замовників вносити зміни до тендерної документації або ж відміняти торги, якщо уникнути порушення було неможливо. В одному з випадків замовник розірвав договір про закупівлю.

У цій публікації мова піде про основні типові порушення, виявлені ДАСУ на основі наших звернень. Вона містить низку рекомендацій організаторам тендерів у Рівненській області, які дозволять їм уникнути порушень та своєчасно провести відкриті торги.

Вимога надати переможцем закупівлі інформацію, яка міститься у відкритих державних реєстрах

Найтиповішою помилкою під час проведення публічних закупівель зі сторони організаторів тендерів є вимога до переможця торгів надати інформацію, яка міститься у відкритих державних реєстрах. Оскільки доступ до них є вільним, замовники мають самостійно перевіряти ці дані.

Припускаємо, що в переважній більшості випадків замовники не мають наміру дискримінувати учасників закупівель, вимагаючи документи про цю публічну інформацію. Проблема часто полягає в неправильному трактуванні абзацу 1 пункту 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». У ньому зазначається наступне:

«Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним».

Замовники дуже часто посилаються на цей пункт і вимагають інформацію про те, що юридичну особу, яка є учасником, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Вони не зважають на останнє речення процитованої вище статті Закону.

Оскільки, станом на сьогодні, більшість даних про корупційні правопорушення містяться у відкритих державних реєстрах, замовник не має права вимагати документального підтвердження такої інформації. Про це йдеться у пункті 2 частини 2 статті 22 Закону «Про публічні закупівлі».

Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області визнає такі вимоги порушенням та зобов’язує організаторів тендерів вносити зміни в документацію (детальніше див. Додаток 1).

Центр «Civitas», опираючись на практику контролюючих органів та положення Закону, рекомендує замовникам Рівненської області не вносити до тендерної документації вимогу надати інформацію про те, що учасник не чинив корупційних правопорушень.

Невідповідність інформації, яка розміщена в оголошенні до закупівлі та в тендерній документації

Доволі часто під час аналізу публічних закупівель зустрічається наступна відверта помилка: невідповідність інформації, яка розміщена в оголошенні до закупівлі (тобто в електронній системі ProZorro) та в документації, завантаженій до системи окремими файлами.

Ми зустрічали різні випадки таких помилок:

– невідповідність кінцевих термінів подачі тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні та в тендерній документації;

– розбіжність між кодами товарів, що купувалися, внесених в електронну систему та документацію;

– вимога забезпечення тендерної пропозиції в документах при її відсутності у самій системі ProZorro тощо (детальніше див. Додаток 2).

Останнім часом найбільш популярною є саме остання помилка. А це порушує Закон та створює додаткову плутанину для потенційних учасників.

Неправомірне обґрунтування застосування переговорної процедури

Ще однією помилкою при здійсненні закупівель є неправомірно обґрунтоване застосування переговорної процедури. Частою причиною застосування останньої є відміна закупівлі двічі підряд через недостатню кількість учасників.

У цьому випадку замовник має право провести переговорну процедуру (відповідно до пункту 4 частини 2 статті 35). Проте, дуже часто замовники, маючи двічі поспіль відмінені процедури закупівлі через недостатню кількість учасників (тобто маючи всі підстави застосувати переговорну процедуру), неправильно обґрунтовують застосування переговорної процедури. Зокрема, вони пояснюють це не двічі поспіль відміненими тендерами, а відсутністю на ринку конкуренції. Одна із таких закупівель завершилась розірванням договору між замовником та постачальником, після проведеного моніторингу ДАСУ.

І це помилкове трактування призводить до порушення Закону, зривів тендерних закупівель і несвоєчасного придбання необхідних товарів, робіт та послуг. У результаті, громадяни несвоєчасно або на неналежному рівні отримують комунальні, освітні та медичні послуги.

Замовником не накладено електронний цифровий підпис

Забувають замовники і накладати електронні цифрові підписи під час проведення публічних закупівель. Переважно це трапляється під час публікації оголошення на проведення тендеру. Це також є порушенням Закону «Про публічні закупівлі.

Об’єднання наркотичних і звичайних препаратів під час закупівлі

Ще одне типове порушення стосується медичних закладів. Під час закупівлі лікарських засобів вони об’єднують наркотичні і звичайні препарати. Це суттєво знижує конкуренцію серед потенційних продавців.

Адже далеко не всі з них мають ліцензію на торгівлю наркотичними препаратами. Отже, ті продавці звичайних лікарських засобів, які відповідної ліцензії не мають, попросту не зможуть взяти участь у закупівлі (детальніше див. Додаток 3).  Мотивація таких дій тендерних комітетів, припускаємо, може зумовлюватися наступними чинниками:

– замовник об’єднує ці препарати у 1 лот щоб забезпечити перемогу наближеного до себе постачальника (у якого є ліцензія на всі заявлені у закупівлі наркотичні препарати);

– замовник об’єднує ці препарати в одну закупівлю через брак досвіду; найчастіше це трапляється тоді, коли медичний заклад закуповує наркотичні засоби через ProZorro вперше.

Однак, ми ніколи не можемо бути певні в тому помилка це, чи мав місце корупційний умисел. Тому добросовісним тендерним комітетам краще бути уважнішими та не застосовувати таких підходів до закупівлі медичних препаратів.

Закупівля товару конкретної марки, без застосування словосполучення «або еквівалент»

Не застосування словосполучення «або еквівалент» при закупівлі конкретної марки товару також є типовим порушенням при здійсненні публічних закупівель на Рівненщині. Замовники можуть попросту забути вказати це, що спричинює чимало запитань зі сторони компаній-учасниць закупівлі

Хоча, не виключено, що іноді замовники хочуть закупити конкретний товар у наближених до себе постачальників. Тому й намагаються таким чином обмежити коло компаній, які братимуть участь у тендері.

Помилка це чи корупційна схема – ми ніколи не можемо знати напевно. Тому замовникам краще бути уважними та дотримуватися встановленої Законом вимоги – вдаватися до закупівель конкретних марок товару лише у особливих випадках і не забувати прописувати формулювання «або еквівалент».

ВИСНОВКИ

На Рівненщині під час проведення публічних закупівель простежується багато незначних порушень, які виникають через необізнаність замовників та невмінні правильно підготувати тендерну документацію.

Ці порушення можуть не мати на меті дискримінувати потенційних учасників. Припускаємо, вони часто виникають через елементарну недбалість чи недостатню обізнаність членів тендерних комітетів. Проте, з одного боку, такі помилки порушують Закон України «Про публічні закупівлі». А з іншого – нам важко бути певними в яких випадках маємо справу з помилками, а коли з корупційним умислом.

Загалом же навіть незначні порушення можуть призвести до зриву закупівель. Через несвоєчасне їх проведення представники місцевої громади не можуть належним чином та своєчасно отримувати медичні та освітні послуги, якісні ремонти доріг, вчасне вивезення сміття тощо.

Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti–Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).