Ціна транзакції прогресу країни

Це незвичайний пост, він взятий із ФБ, автор – українець, який вже тривалий час викладає в американських університетах. Тематика поста дуже актуальна і водночас детально описана, тому в коментарях можна підтримати і описати свої варіанти здійснених транзакцій, щоб оцінити їх швидкість і ціну. Адже – це і буде ціною прогресу і зручностей.

Такий “трохи подумати” пост.
В бізнесі є така теорія “вартості трансакцій”. Вона каже, що ті підприємства, індустрії і країни будуть найбільш успішними, в яких дуже дешево проводити трансакції. Якомога менше бюрократії, перепон, замків, перевірок, непоняток. В ідеалі так, щоб А і Б хочуть чимось обмінятися (приміром товаром на гроші). Секунда і транзакція відбулася. Так просто ніколи не буває, але як показують дослідження, де простіше, там всім краще.
Відповідно, порада менеджерам і політикам – створення системи, де ціна транзакцій низька. За рахунок спрощення, електроніки, інституцій, довіри. Так щоб не треба було постійно отримувати дозволи або перевіряти і звіряти по сто разів.
Це, звичайно, дуже нелегко, але багатьом вдається.
Так от:
Я помітив, що (1) за якісь 15 років, навіть за 5, дуже знизилася ціна транзакцій в США і Канаді, де я наразі живу і (2) різниця шаленна між країнами, де мені доводиться бувати.
Ось лише опис моїх трансакцій за останні кілька днів. Я трохи мандрував, щось купував, відповідно мав транзакції різного типу.
Отже, моя мандрівка в Філадельфію відбулася завдяки таким транзакціям:
– покупка квитка і готелю через Expedia: 3 хвилини. Пишу Expedia.com, вводжу дати і місто, бачу перелік квитів на літак, вибираю самий дешевий прямий рейс, бачу мапу з цінами на готелі, вибираю найдешевший 4 зірки в межах 10 хвилин від місця конференції, клікаю “купити”. Моя картка в системі Expedia давно, тому лише один клік.
– На вихідні, коли я летів, мені потрібна була прокатна машина. Я велосипедист і машини не тримаю. Лише дружина. Коли треба, беру на прокат. Замовлення займає десь 1 хв. Я в системі Enterprise, тому просто вказую дати і клікаю замовити.
– Приходжу на Enterprise (вони дуже близько до мого дому), показую права. Я в системі, тому вони просто дають мені ключі. Разом обходимо машину, я розписуюся і через 5 хв. іду.
– В день відльоту в Філадельфію, повертаю машину. Зазвичай я просто кидаю ключ в скриньку і іду додому, але цього разу мені треба в аеропорт і тому заходжу в середину і прошу підвезти (вони безкоштовно заберають і відвозять, якщо треба). Цього разу мені кажуть, у нас в аеропорту є відділення, просто їдь цією ж машиною в аеропорт і там залиш. Їду. Ставлю на стоянці. Кидаю ключі в скриньку. Якщо щось не так, мені потім подзвонять, хоча ще ніколи не дзвонили. Іду на літак. 30 секунд. Оскільки це вихідні, машина 10 доларів на день. В звичайні дні десь близько 20. По імейлу мені приходить копія рахунку для звіту.
– В аеропорту Expedia дозволяє зареєструватися електронно, тому іду зразу на security check, показую електронний квиток на телефоні, сідаю в літак.
– Приземляюся в Філі, клікаю на телефонній аппці Uber замовити машину і вказую адресу готелю. Апка каже, машина буде Prius і через 2 хвилини. Відправляю повідомлення водію, що я в червоній куртці. Через 2 хвилини іду в готель. Uber платить електронно, тому просто виходжу з машини. Готівки і підписів не треба.
– В готелі даю свою картку і по імені знаходять мою реєстрацію і дають ключ до номера. 2 хвилини. Ні, напевно півтори.
– Ввечері перед сном хочу подивитися кіно. Відкриваю Netflix, вибараю, що хочу і через 10 секунд вже грає. Те саме з книжками через Audible. Вибираю і через 10 секунд вже слухаю (я слухаю, але можна було б електронну текстову читати, якби захотів).
– Через два дні, полишаю готель. Просто кидаю ключ в скриньку. Рахунок для моїх звітів приходить електронно.
– Uber і літак назад.
– В дорозі гублю свою подушку для літака. Така підкова на шию. Купую на Amazoni за одну хвилину. У мене Prime рахунок, тому доставка на другий день.
– Як і обіцяно, поштар залишає коробку з подушкою під дверима через день.
– Подушка мені не подобається. Відкриваю Амазон, клікаю “повернути”. Мені каже, роздрукуй оцю сторінку – завтра зайде поштар, забере, віддаси йому цей листок. Щоправда тут незручність. Має бути дорослий вдома. Поштар приходить. Я вдома. Віддаю коробку і роздрукований бар-код. Іде. 10 секунд.
– Я вже мовчу, що по роботі мені треба працювати з великою к-стю людей зі всього світу. Десь 20 людей, з якими щодня. Ще десь 40 з якими щотижня. І ще 4200 з якими кілька разів за семестр. Завдяки імейлу, Dropbox, Google Docs, Skype і YouTube Live ми на зв*язку постійно ніби в одній кімнаті. Нуль доданої ціни на транзакції з ними через географічну розпорошеність.
—-
Ітого, середня тривалість транзакції десь 3 хвилини. Може і дві.
Я навіть не помітив, як це сталося. Я пам’ятаю, не так давно все це вимагало походу до агента, чи в магазин, перевірок, купи підписів, звіряння чи все в порядку, телефонних дзвінків, пересилання квитків поштою і такого іншого. І я навіть не громадянин цієї країни, але паспорт ніхто не питає. Тепер все за секунди і майже без паперу. Я є свідком пониження вартості більшості транзакцій в рази. Всього за кілька років. І це, здається, не кінець. Сам дивуюся. Революція сталася і ми якось навіть не помітили.
А, і якщо в Україні такого ще нема, це питання часу. Кілька років і економіка візьме своє. Було б добре, якби держава допомогла спрощуючи правила, а також гарантуючи право закону, щоб не боятися, що надують і ніхто не захистить. Довіра і віра в захист держати – дуже важливі для уможливлення спрощення вартоці трансакції.

Василь Тарас