Тіло героя доставили до рідної домівки

Ранок, ранкова метушня, коли всі поспішають до школи, на роботу, за молоком на ринок… А дехто, вже, нікуди, не поспішає…Це наш, здолбунівський, герой – Василь Жук, із звичайної здолбунівської сім’ї на околицях міста. Місто приспустило державні прапори і вдягнуло чорні стрічки.

23 роки тому він ще не знав, що і на здолбунівських Вілах народжуються герої і що таким героєм стане він – людина яка боронила наш мир і спокій та не вбереглася від мінометного обстрілу.

Від бронежилета не залишилось нічого окрім понівечених пластин…

Біля домівки Василя ще з 7 ранку збираються люди, близько 8.30 повертається до домівки і син Василь…

Зустрічають його друзі, знайомі, сусіди, але він вже не чує, що вони кричать йому і всім навколо “Герої не вмирають”.

Попрощатись із ним прийшли представники міської і районної влади, військовий комісар, члени громадських формувань, волонтери, що допомагають нашим військовим.

Сотні людей, свічок, квітів – як остання шана герою у його рідній домівці…

Оновлено: Прощання із героєм у Здолбунові БКЦ 28.01.2015 12-14.00