. Талановиті здолбунівчани: Катя Компанієць | Здолбунів City

Талановиті здолбунівчани: Катя Компанієць

Хто такі талановиті люди? Це творці своєї долі, які з повною самовідачею займаються улюбленою справою! Адже 90% успіху залежить від праці над собою. Здолбунівщина багата такими талантами! Та, нажаль, більшість з них залишаються невідомими широкому загалу. Здолбунів СITY розпочинає рубрику про жителів Здолбунівського району, які горять своєю справою. Такі люди мають стати відомими здолбунівчанами!

ЗС поспілкувалось із талановитою дівчиною – Катею Компанієць. Народилась вона у мальовничому селі Цурків. Зараз навчається у Спасівскій загальноосвітній школі, у 11 класі.
катя компанієць
– Катю, що стало поштовхом до написання віршів?
– Любов до українських мови, слова привила вчителька -Кравець Ганна Пантелеймонівна. Сам задум писати вірші зародився ще десь в дитинстві, хоча тоді не думала, що колись всерйоз розпочну писати. Та доля, вочевидь, вирішила інакше. За кожен вірш, який я створюю,я завдячую Музі, так саме вона може прийти пізно вночі, або ж з самого ранку, хіба для неї існують якісь перепони? Важливим чинником, який підштовхнув писати вірші, це читання книг. Інколи накопичується настільки багато думок в голові, що приходиться виплескувати емоції на папір. Кожен день таїть в собі щось, неповторне, щось незвичайне – звідси й черпається натхнення. Почала писати вірші десь рік тому.

– Як ти ставишся до своїх творів?
– Я не вважаю що пишу щось геніальне, я пишу те, що відчуваю, а цьому, мабуть, і весь успіх. Неймовірно важко переживаю події, які відбуваються зараз в Україні, звідси вірші на патріотичну тематику. Лише папір розуміє мене, розуміє все, що я відчуваю. Дуже вдячна за любов до України своїй мамі, це вона змалечку допомогла зрозуміти те, наскільки сильно я люблю свою другу неньку.

– Ким з письменників чи поетів ти захоплюєшся?
– Ліна Костенко та Іванна Парфенюк, особисто для мене це дві людини, чия поезія торкається до самих фібрів душі і укореняється навіки в серці.

– Можна почути щось з твого творчого доробку?

***
Я так рідко дарував тобі квіти,
Зовсім мало для тебе находив часу.
Ти взамін готова була любов’ю зігріти,
Я ще досі пам’ятаю твою першу казку.

Я втікав подалі від твоїх нотацій,
У вісімнадцять думав :” вже дорослий ”
Ти допомагала виходити з важких ситуацій,
Заспокоювала, коли був злий.

Ти чекала мого дзвінка, як дива,
І знаю, довго плакала ночами.
Я не помітив,коли ти посивіла,
Я помітив лиш тоді, коли тебе не стало.

Пробач мені, за всі пролиті сльози,
За кожну сиву волосину.
За всі слова мої, образи,
Прости мене, свою дитину.

Я дуже пізно спам’ятався знаю,
Тебе словами вже не повернути.
Тебе ще досі все чекаю,
І ніколи не зможу я забути.

***
Ти говориш, що знаєш що таке біль.
Тебе кинули друзі, кохана людина.
Біль – це коли замість серця цвіль,
Це коли матір, ховає єдиного сина.

Ти не можеш його обійняти, що любиш сказати.
Не просиш допомоги Всевишнього, втомилась чекати.
Залишається з болем до грудей фото його притискати,
Тебе з’їдає щось зсередини і біль цей не передати.

Розікрали усе, і померли всі душі,
Навіть дихати з кожним кроком все важче.
Триматись, синочку, не можу, а мушу,
Хоч впевнена, що ніколи не стане краще.

Ти на кого мене залишив, скажи?
Чому в труні ти,а не я і страждати я мушу.
Говори хоч щось,не мовчи,
Розтоптали, зім’яли душу.

На губах присмак гіркого полину.
Мого сина нема, а я ще жива.
Посаджу на могилі молоду яворину.
І до тебе полину я скоро сама.

***
Є речі серйозніші від твоїх сліз,
У тебе доля там не склалась?
Втекти б далеко десь у ліс,
Втекти б далеко прямо зараз.

Давай серйозно, хочеш – розповім,
Доля не склалась у вісімнадцять?
Є люди яким би бути живим,
Та вони не дочекаються своїх 20.

А як це, жити без ноги,
Руки, чи іншої частини тіла
Й не маючи ніякої снаги,
Терпіти біль оцей – несила.

У світі мало бід тобі здається?
Хвороби, біль, пожежи,катастрофи,
Усе, що з нами не стається,
У цьому аж ніяк не винний Мефістофель.

Задумайся, життя – нелегка штука,
Плити човном наперекір всім ворогам.
Життя – це нерозпізнана наука,
Все що не стається, в цьому вининий сам.
Катя Компанієць

Якщо ви маєте інформацію про талановитих людей у сфері культури, мистецтва, медицини, спорту, сільського господарства, освіти та усіх інших сфер життя, і які на вашу думку варті суспільного визнання – напишіть нам про них – zdolbunivcity@i.ua
А ЗС зробить їх відомими!

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (ще не оцінили)
Loading...


Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
 
 

Активні відвідувачі

 
 

 Сайт для Руководителей. Как результативно управлять
 

Реклама