. Талановиті здолбунівчани: Євгеній Бржечко | Здолбунів City

Талановиті здолбунівчани: Євгеній Бржечко

Хто такі талановиті люди? Це творці своєї долі, які з повною самовідачею займаються улюбленою справою! Адже 90% успіху залежить від праці над собою. Здолбунівщина багата такими талантами! Та, нажаль, більшість з них залишаються невідомими широкому загалу. Здолбунів СITY розпочинає рубрику про жителів Здолбунівського району, які горять своєю справою. Такі люди мають стати відомими здолбунівчанами!
бржечко
Про талановитого здолбунівчанина Євгенія Бржечка ЗС дізналось з блогу глинчанки Ірини Гром’як. Далі – текст автора.
“Щоб написати цей матеріал, в мене було декілька спроб. Кожного разу чогось не вистачало: то слів, то думки розбігалися за вітром, то огортав звичайний людський жаль…

Євгеній Бржечко… Для багатьох він звичайна пересічна людина, хороший чоловік, сім’янин, товариш. Ця людина сприймається такою, доки не познайомишся з ним ближче, і не обов’язково особисто, а заглянувши у його віртуальний світ в мережі Facebook. Я особисто з Женею познайомилася на гостині у наших дітей, але не тоді він привернув мою увагу. Переконалась я, що це цікава особистість тоді, коли у квартирі дітей побачила картину, яку написав Євгеній і подарував їм. Найперше мене вразила майстерність рук фармацевта, вміння тримати пензля і так тонко передати красу природи, вдихнути у полотно життя. Для мене картини бувають “живі” і “мертві”, саме цей художній твір справив враження дійсно “живого”.

Сьогодні Женя, як і багато наших земляків, захищає на Сході кордони України. Переоцінити місію цих хлопців неможливо, кожен з них це вже Особистість, за кожного вдома моляться батьки, дружини, діти, кожен з нас бажає їм сили, терпіння і повернутися живими. Я не буду писати про війну, висловлювати свої думки про її причини, про ті закулісні ігри, які творяться в нашій державі. Я знову повернусь до Жені Бржечка, який мені дуже симпатизує як людина творча.

Його талант проявляється в різних умовах, навіть тоді, коли здається, що ситуація геть не надихає… Тож найбільше мою увагу привернули вірші, які пише Женя, і фото звідти… з холодних бліндажів.. з окопів… де гуляє полем вітер, пере дощ із снігом, а думки… А думки з маленькою донечкою Елею, дружиною Катрусею, батьками… Іще за своєю подругою – скрипкою, яка розраджувала його, коли торкався іі струни.

Різдвяна ніч, я заступив в наряд –
Хтось строгий моє прізвище озвучив.
Хоча солдат нарядові й не рад,
Нічний наряд – я за тобою скучив.

В цю ніч святу, з собою сам на сам,
Побачив те, що інші не побачать.
Мені здалось – життя іде на злам.
Боюся крок зробити необачний.

Очей твоїх кохання сяйвосвіт
Я вгадую у зорях наді мною.
Лиш погляд твій мені рятує світ,
І я в тобі народжуюсь луною.

Так просто все, аж сплутались думки!
Гармонія – це завжди несвідоме.
Комусь життя вимірюють роки,
З тобою ж ми були ще всесвіт тому…

Світанок. Тінь. Венера. Я стою.
Шукає небо свій ранковий колір.
Я все забув, я знову у строю.
Лишилась ти, моя любов і зорі.
07.01.2016
© Бржечко Євгеній

А ще зверніть увагу на ці фото. Я б про них сказала так: “Максимум переданий мінімумом”. Потрібно мати дуже тонку душу і відчуття прекрасного, щоб сказати так багато, здавалося б, звичайними фотографіями.
Назва фото:
“Картопля. Ранок.”
ранок

І здається, що те ранкове проміння тебе пронизує, відчуваєш той смак картоплі, яка є такою смачною ТАМ…

“Ван Гог. Лабутени. Армія”
чоботи
Що ще додати? Сумна іронія ЙОГО життя… але такого потрібного для НАС УСІХ…

І ще я обрала ось це:
“АК. Гітара. Вінграновський… І Еліне Сонечко”.
гітара.автомат
Яке гарне поєднання того, що на перший погляд не поєднується, але несе в собі глибокий зміст: життєві реалії, духовне і рідне…

Пройшли роки – закінчилась війна…
Згадати важко, важче ж – не згадати.
Мене цей світ ловив… таки впіймав,
І спогади мої – мені ж за ґрати.

Прокинусь вдома, в ліжку. Я? Не я ж!
Де мій ліхтар? Де автомат? Де нари?
Мені ж наснився знову наш бліндаж,
В якому дощ підігрував гітарі.

Старий бліндаже, згадуєш про нас?
Ти ж чув молитву хлопця, що загинув,
Ти ж бачив біль і радість без прикрас,
Плач командира за свою провину…

Старий бліндаже, вітер і пітьма
Тепер в тобі знаходять свій притулок.
Пройшли роки, закінчилась війна,
Та в бліндажах лишивсь її відлунок.

Святковий день, екскурсія трива,
І гід розкаже про Героїв Славу…
Де був бліндаж – там поросла трава,
Де жив солдат – його душа зосталась.
20.12.2015
© Бржечко Євгеній

Ось і все… Таке цікаве знайомство. Таке цікаве поєднання: фармацевт і музика, пензель і перо, романтик і воїн…
Женю, дозволу не питала, матеріали використала. Ти молодець, повертайся швидше, ти тут потрібний всім.”

Якщо ви маєте інформацію про талановитих людей у сфері культури, мистецтва, медицини, спорту, сільського господарства, освіти та усіх інших сфер життя, і які на вашу думку варті суспільного визнання – напишіть нам про них – zdolbunivcity@i.ua
А ЗС зробить їх відомими!

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (ще не оцінили)
Loading...


Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
  • Юрко

    Маю честь бути з ним знайомим! … Бережи себе, Женька!

 
 

Активні відвідувачі

 
 

 Сайт для Руководителей. Как результативно управлять
 

Реклама