/ Відпочинок / Світлини розстрілу мізоцьких євреїв на виставці в Берліні
Свято Покрови Божої матері для мізочан носить двояке забарвлення – ми вітаємо наших захисників України а також із скорботою згадуємо трагічні події 1942 року.
В ніч з 13 на 14 жовтня 1942 року в Мізочі почалися масові розстріли єврейського населення, які тривали протягом 6 днів. Різні історичні документи подають неоднакову кількість загиблих в яру за Мізочем. Цифра коливається від 1700 до 3700 євреїв. Очевидно сюди на розстріл згонили не тільки євреїв, що проживали в Мізочі, а і з довколишніх сіл.
27 вересня 2016 року в Берліні в меморіальному комплексі «Topographie des Terrors» (Топографія терору) було відкрито виставку «Mass shootings. The Holocaust from Baltic to Black Sea 1941-1944» («Масові розстріли. Голокост між Балтійським і Чорним морями 1941-1944»), де розміщено світлини та свідчення масових розстрілів єврейського населення.
Лейтмотив виставки: «Не забувати і не допустити більше ніколи, вивчити уроки з історії для вирішення сьогоднішніх конфліктів…»
Трагедії Мізоча присвячений найбільший розділ виставки, де були представлені світлини мирного життя мізочан у 20-30-ті роки ХХ ст., світлини розстрілу євреїв, світлини сім’ї Слободюків, які під час війни врятували єврейську дівчинку Софію Горнштейн і за це були удостоєні звання «Праведник світу». Готувати експозицію допомагав уродженець Мізоча, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету Роман Михальчук. Він і представляв наше селище на цій виставці.
Організатори та експерти виставки Зліва направо: Christian Schmittwilken, Dr. Ulrich Bауman, Михальчук Роман, Paula Oppermann
Роман Михальчук біля виставки присвяченої мізоцькій трагедії
Мізоцькою єврейка Сlaire Boren.
Сlaire Boren відшуковує інформацію про знищення євреїв Мізоч 1942 р.
Франк-Вальтер Штайнмайєр, депутат німецького Бундестаґу, федеральний міністр закордонних справ Німеччини на відкритті виставки виступив із промовою «Поранені ландшафти»: «Ми, нинішня Німеччина не можемо змінити те, що сталося. Але ми повинні винести уроки з історії. Ми повинні взяти на себе відповідальність, яку покладає на нас наша історія…
…Ми набагато гірше знаємо історії і шрами тих багатопластових територій Східної Європи, ніж нам хотілося б думати про себе.
Соковита зелень, берези й кущі на задньому плані; пологий схил, а спереду —буяють білим цвітом літні квіти. Цю фотографію одного східноєвропейського ландшафту я бачив нещодавно на виставці у Берліні. Її зроблено біля Мізоча, містечка в Західній Україні. І це нагадує мені багато чудових розлогих ландшафтів одного регіону, куди я останніми роками так часто їздив — як у жоден інший куточок світу… Якими красивими вони не були б — це поранені ландшафти. І під ландшафтами, які я описав на початку, також криється темрява.”
Наприкінці червня 1941 року Мізоч окупує німецький Вермахт. Між початком серпня і початком листопада 1941 року в цій місцевості розстрілюють 25000 євреїв. Навесні 1942 року всі євреї Волині мусять іти в гетто. Наприкінці серпня цивільна адміністрація погоджує з командиром поліції безпеки вбивство протягом п’яти тижнів усіх євреїв, за винятком 500 кваліфікованих фахівців. 11 жовтня гетто оточують, 13 жовтня блокують. Єврейські жителі Мізоча здійснюють підпал, аби уможливити деяким в’язням втечу і запобігти потраплянню їхнього майна в руки німців. Пожежу гасять і євреїв зганяють на міську площу. Звідти їх 14 жовтня відводять за місто. 1500 єврейок і євреїв групами відводять в одну з лощин, вони мусять роздягтися, потім їх убивають по одному пострілом у потилицю — саме на тому зеленому лузі з фотографії…»
Виставка перебуватиме в Берліні до кінця березня 2017 року, а потім планується показати її в містах Німеччини та в Європі.
Повернувшись з Німеччини, Роман Михальчук вже 30 вересня 2016 року зустрічав у Мізочі україно-німецьку групу студентів з Українського католицького університету та бохумського Рурського університету, що цікавилися трагічними сторінками історії Мізоча.
Молодь реалізувала проект «Етнічні конфлікти, примусові міграції та депортації на Волині, сх.. Галичині та Буковині 1939-1949 р.р.»…
Під час екскурсії селищем молоді люди відвідали єврейський цвинтар, місце розстрілу та пам’ятник розстріляним євреям….
В приміщенні Мізоцької селищної ради студенти спілкувалися із старожилами: Паньохою Неонілою Денисівною, Поскребишевою Вірою Миколаївною, Прищепою Василем Степановичем, які розповідали про Голокост в Мізочі 1942 року, польсько-українське протистояння 1943 року, наслідки радянізації краю… Ці розповіді їх глибоко вразили.
Можливо, хтось скаже, що Голокост – це трагедія євреїв, а не українців, але це – частка нашої історії, це трагедія людей, які тут жили, ростили дітей, любили, будували плани на майбутнє і не чекали, що життя обірветься так страшно…
Ми повинні знати історію того краю в якому живемо і відкриттям нових сторінок в цій історії ми завдячуємо історикам, краєзнавцям, ентузіастам, таким, як Роман Михальчук
Завідуюча Мізоцькою міською бібліотекою Пальчевська О. В.
Інформацію та фотографії надав Кандидат історичних наук, завідувач аспірантурою Рівненського державного гуманітарного університету Роман Михальчук
Більше можна дізнатися:
http://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/2091314-u-nimeccini-zgaduvali-zertv-golokostu-v-shidnij-evropi.html
http://dt.ua/columnists/poraneni-landshafti-220301_.html
http://mizoch.blogspot.com/2016/10/blog-post_12.html
http://mizoch.blogspot.com/2016/10/blog-post_63.html
http://mizoch.blogspot.com/2016/10/blog-post_55.html
http://mizoch.blogspot.com/2016/10/blog-post_58.html
Завантажується ...