Сільські ради продовжують публічні виступи

25 лютого низка сільських голів продовжила презентувати розроблені стратегії розвитку своїх громад та територій. На цей раз у кімнаті депутата в приміщенні райради зібрались, окрім  сільських голів, заст.голови Здолбунівської районної ради Я.Мельник, помічники народного депутата Н.Путіліна та Ю.Лиморенко (до того ж єдиний депутат райради, який прийшов послухати і допомогти у презентації селищному голові Мізоча), начальник управління економіки РДА, працівники райради, а також представник обласної ради П.Середюк  та керівник аналітичного центру, що займається муніципальним управлінням та регіональною економікою (автор цього матеріалу).

Вдалося почути два виступи.

Мізоч. 40 хвилин. Детально. Без презентації (кажуть, технічна проблема). До стратегії почуте ніякого відношення не має. Швидше розширений перспективний план соцекономрозвитку. Все поремонтувати, побудувати і т.д. Все і про все, тільки не про особливість Мізоча, його унікальність та несхожість. Вже у обговоренні селищний голова по-доброму говорив про те, що публічність не всім вдається однаково: психолог, філолог чи лікар-ветеринар виступають по-різному (хоч всі вони є головами своїх громад і мають володіти лідерськими якостями в т.ч і майстерністю публічного виступу). Зауважив Богдан Юрійович, що було б добре чути пропозиції і методичні поради перед початком розробки Стратегії, проте кожна робоча група справлялась сама і не залучала сторонніх експертів («ЗЕОН» неодноразово публічно пропонував свої послуги, проте здолбунівська влада і бюджетні установи воліють звертатись до установ за межами нашого району, мабуть, міркуючи за давньою слов’янською традицією «немає пророка у своїй Вітчизні»), тому на виході і  маємо продукти «Хто про що думав те і написав». Це не стратегія. Хоч під час доповіді почув цікаві речі. Наприклад, про розібрані колії, що суттєво знижують інвестиційну привабливість Мізоча. У селищі почала виходити повноцінна газета. Що у бюджеті розвитку є 300 тис.грн, проте жодної копійки не можуть взяти звідти на розробку нового Генплану. А за які тоді кошти його оновлювати, якщо основний кошик весь розписаний у більшості на захищені статті витрат? А Генплан датується 1979 роком і вже давно застарів. З’явився у Мізоча і сайт селищної ради, стратегія друкувалась, і очікували на відгуки і пропозиції від мешканців, проте активність була надзвичайно мала (а даремно, треба впливати на формування планів власного життя!!!).

Але ж ця робота дуже важлива. Кожне село, селище, місто має визначитись, що воно із себе представляє і яким хоче стати у майбутньому. До чого прагнути. Саме із самоідентифікації населених пунктів починається їх реальна поява на віртуальній карті світу. Інакше – сіра маса таких  же не визначених у своїй місії в цьому світі. З цих «родзинок» складається Стратегія району, потім області. Тоді обласний коровай буде і запашний, і з родзинками, а не сухий калач.

Здовбиця. Сільський голова зробив фотопрезентацію, доволі впевнено і вже лаконічніше, ніж попередник, розповів про плани села з врахуванням реалій. Проте двічі шкода, що Юрій Боярчук теж не знайшов номера телефону, щоб зробити свій документ найкращим в районіJ Вчитись треба владі, в т.ч. і сільській співпрацювати з активом громади і НГО. Потенціал саме цих двох територій і громад  – один із найбільших в нашому районі.

Дуже активним в обговоренні цього разу був Ю.Лиморенко, цікаві пропозиції вносили і решта присутніх.

Микола Орлов