Шульерська Здолбунівщина: Крути й “тітушки”

Щороку, 29 січня, на Здолбунівщині вшановують Героїв Крут смолоскиповою ходою. Знаючи, що повної перемоги не досягнути, гімназисти та студенти вийшли захищати Київ від ворога. Мабуть тому, що НЕ ВИЙТИ просто не могли. Вони не втікали у паніці з передової та не здалися, лише частково відступили. Не багатьох захоплених у полон крутянців садисти-муравйовці закатували.

Сьогодні, через 96 років після тих подій, НІХТО, принаймні на Здолбунівщині, не згадує з пошаною про муравйовців. Ніхто не згадує й за киян, які в ті гарячі часи “зберігали нейтралітет”, будучи здатними лише підтримувати чи засуджувати якусь зі сторін у себе на кухні в розмові з родичами. Згадуємо, проводимо реквієми пам’яті (при чому організатором є влада!) лише Героїв Крут. Тобто тих, хто не побоявся взяти на себе відповідальність і вийти за межі власної кухні…

Вчора одна людина з вищою освітою на повному серйозі розповідала мені про те, як я у Мізочі бив вікна в будинку депутата обласної ради Олександра Андріюка під час нашого “автомайдану”. Мій щирий сміх та аргументи, що Андріюк навіть не живе у Мізочі – не діяли. Бив вікна та й усе. А ще ти, Сергійку, зі своїм “автомайданом” позалякував маленьких дітей регіоналів, створивши галас під їхніми вікнами. А місцеві регіонали ні в чому не винні, вони лише за декілька сотень працювали на ПР на виборах. “Бити треба не по них, а по Януковичу” – радять нам. Радять, але як саме це робити чомусь не пропонують та самі на Майдан не їдуть. От і виходить: майдан ми підтримуємо, ваші методи боротьби не підтримуємо, а своїх не пропонуємо. Тому й сидимо вдома.

Насамперед зазначу, що «автомайдан» не відвідував тих, хто всього-лише працював на ПР на виборах. Ми були виключно в активних прихильників партії, а саме двох депутатів міської ради та у трьох активістів у Мізочі. Ніхто нікому не ламав паркан і не вибивав двері (доводилося чути і таке). Ми просто вважали за потрібне сказати, що кожен, хто підтримує ПР (ідейно, чи за гроші) несе відповідальність за дії Беркута, Януковича та усієї влади. Бо своїм голосом вони привели цю владу у 2010 та укріпили її у 2012. Мета “автомайдану” – запитати, чи задоволені прихильники ПР діями своїх обранців. І все. Без залякувань чи погроз, а шляхом спілкування. А ще нам просто цікаво, якими принципами керуються люди, віддаючи свій голос за ПР.

Для тих, хто забув хроніку подій, вважаю за потрібне нагадати.

Ми терпіли все: те, що президент сидів, те, що прем’єр-міністр не знає Української мови, терпіли Межигір’я за наш рахунок, терпіли вертоліт президента який є одним з найдорожчих і теж за наш рахунок, терпіли відкрите розкрадання бюджету, терпіли навіть те, що Янукович-молодший став мільярдером за один рік і теж за наш рахунок, і ще багато чого могли терпіти! Але тільки не те, що відбулося за останні місяці.

Минулі півроку вся владна вертикаль на чолі з Януковичем розповідала нам про Асоціацію з ЄС. У Верховній Раді регіонали ініціювали та приймали всі закони, які були потрібні для євроінтеграції. Наші місцеві сторонники Януковича одноголосно підтримували всі звернення за ЄС. В районну раду приїжджав заступник голови обласної ради Михайло Кривко, щоб розповісти, якою важливою для України є Угода про Асоціацію (ніби, у нас в райраді хтось був проти і було кого переконувати). Одним словом, місяцями народ “надраконювали” за Європу, щоб потім… кинути. Раптом, влада прозріла та зрозуміла, що євроінтеграція не на часі.  

Проти такого перебігу подій виступила молодь. Наприкінці листопада декілька сотень студентів мирно спала на Майдані. Впевнений, що за декілька тижнів там би вже нікого не було. Народ з’їв би черговий кидок влади. Але Янукович вирішив по-своєму, та не придумав нічого кращого, як по-звірячому розігнати Майдан. Згодом навіть стрілочників знайшли – Сівковича та Попова. Знайшли, але покарати забули? 

У ніч на 11 грудня спроба розігнати Майдан повторилася. Михайлівський всю ніч бив у дзвони. Про попередній нічний набат згадано в історії 1240 року, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда…

Далі можна згадати звіряче побиття журналістки Тетяни Чорновол, білими нитками “шиті” справи на активістів чи навіть випадкових перехожих, зникнення людей, розгром тітушками Києва. Що говорити, якщо навіть футбольні ультрас по всій країні об’єдналися проти банди!

А 22 січня влада почала вбивати. Кулі снайпера почали відбирати молоді життя тих, хто хоче, щоб ця країна стала іншою. Правий сектор порушував Закон? Погоджуюсь, коктейлі Молотова не дозволені Конституцією. А стріляти по людях, палити автомобілі, бити людей кийками по голові – це не порушення Закону? У тюрмах продовжують сидіти десятки євромайданівців – порушників спокою, які, на думку слідства, переступили межу. А коли ми побачимо на лаві підсудних хоча б одного представника Беркуту чи того, хто віддає злочинні накази? Коли до відповідальності буде притягнуто хоч одного тітушку? Виходить, ви грайте за правилами, а ми гратимемо так, як нам заманеться?

Прикро, але більшість суспільства така позиція влаштовує. Ні, більшості продовжує бути байдуже. Багато хто каже, що автомайдани – це не за правилами, це – перебір, потрібно мирно домовлятися, не можна тиснути. Скажіть, що ще має зробити ця влада, щоб ви зрозуміли, що з нею в принципі немає про що домовлятися? От вчора ввечері говорять про один Закон про амністію, а сьогодні “спливає” зовсім інший, з вимогами звільнити вулиці та площі. Я впевнений, що й це далеко не останній приклад ШУЛьерства.

Повертаючись до автомайдану, я зазначу, що готовий відповісти за кожне слово, за кожну свою дію під час цієї акції. Тому що ми діяли відкрито і в межах закону. Скажіть, а хто відповість за трупи? Хто відповість за вивезених в ліс, за викрадених? Скільки ще людей поб’ють чи вб’ють тітушки? Хто відповість за це? Янукович, Азаров? Шуль, Галій, Мельник? Та ні, троє останніх до цього не причетні. Вони ж не віддавали наказів. Вони чи такі як вони лише під час виборів та, будучи на посадах і нарощуючи власний бізнес, “збирали” голоси “за” ПР, збільшували партійну касу, щоб потім мати за що відправляти на Київ антимайдани та місцеву тітушню. Скажете, – не правда, немає у нас тітушок? Помиляєтеся, шановні.

26 січня група активістів Євромайдану зі Здовбиці побудували поблизу одного з магазинів імпровізовану барикаду, на знак солідарності з київським Майданом.

Барикада стояли на приватній території, на ній були закріплені національні прапори. А вчора, 30 січня, група тітушок з нашого району, імена яких встановлені, цю барикаду розвалила, підпаливши на ній автомобільні покришки. А на національному прапорі (який є власністю одного з активістів) було написано непристойні гасла. Зрозуміло, що у нас є людський ресурс, щоб “поспілкуватися” з відмороженою тітушнею. Але ми – мирні люди – викликали на місце міліцію. До слова, свідки події кажуть, що всі молодики були п’яними. Чомусь є підозра, що йшли вони “на дєло”, “заряджаючись” не за власний кошт. Та й хронологія подій говорить багато про що:

23 січня на регіоналівському сайті “Дзеркало Здолбунівщини” з’явився такий текст:

Вчора, на сайті Здолбунівської РДА з”явилося звернення Віталія Шуля:

Вчора ввечері місцеві тітушки поглумилися над Державним Прапором та розгромили барикаду, підпаливши її:

Вам це не нагадує, як Янукович 10 грудня 2013 року закликав усіх до примирення. А вже вночі, за декілька годин після закликів миру від “гаранта”, була спроба розігнати Майдан? Але це лише припущення. Для більшості, мабуть, безглузде. Сам не знаю, як я міг подумати, що Шуль діятиме методами Януковича? Вони ж зовсім різні і ніяк не пов’язані… А те, що батьки окремих тітушок є членами чи прихильниками ПР – не дає нам право приїжджати до них автомайданом. Це ж лише збіг… Очевидно, збігом буде й те, коли місцеві тітушки підуть далі паління покришок, а почнуть діяти методами свого лідера…

Боротьба триває. Коли лідери опозиції заявили зі сцени, що ми розійдемося лише тоді, коли буде виконана вимога №1 – відставка  Януковича, багато хто їм повірив. Коли вони сказали “куля в лоб, так куля в лоб” – багато хто їм повірив і став готовим йти за ними, за своєю кулею в лоб.

Коли ми, місцеві координатори революції заявили, що наша вимога №1 – це відставка Шуля, я впевнений, що нам теж немає куди відступати. Інакше всі наші прихильники, всі, хто прагне зміни системи, а не просто зміни персоналій у владі – з нас просто сміятимуться. Це в кращому випадку. В гіршому – сміятися вже не буде з кого.

Здолбунів, вставай!

P.S. Коли в Інтернеті з’явилася інформація про те, що група людей збираються палити в центрі міста покришки від авто – я особисто приїхав туди у вказаний час, щоб цьому завадити. Бо вважаю цю акцію неправильною та нікому не потрібною. Прикро, що окрім мене та міліції там більше не було нікого, хто б прийшов запобігти цьому палінню. Краще ж розкритикувати цей захід у себе на кухні… 

  Сергій Кондрачук