Рушниця на стіні: акт перший

Чи варто давати громадянам право на вільне володіння вогнепальною зброєю? На це запитання відповість Конституційна комісія. Зокрема, профільна робоча група проведе широке обговорення, за результатами якого буде розроблено відповідний законопроект.

Зброя проти злочинців
Петиція про право громадян на володіння зброєю (№22/000040-еп) першою набрала необхідні для розгляду Президентом 25000 голосів (загалом – понад 36000). Отже, глава держави ініціював вивчення питання робочою групою з питань прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної комісії.

Автор звернення – голова наглядової ради ВГО «Українська асоціація власників зброї» Георгій Учайкін, зокрема, просить доповнити ст.27 Основного Закону положенням, в якому буде закріплене право громадян на вільне володіння вогнепальною зброєю «для захисту свого життя і здоров’я, житла та власності, життя і здоров’я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади, посягань на конституційний лад, суверенітет та територіальну цілісність України».

Чи варто давати громадянам право на вільне володіння вогнепальною зброєю? На це запитання відповість Конституційна комісія. Зокрема, профільна робоча група проведе широке обговорення, за результатами якого буде розроблено відповідний законопроект.
УАВЗ давно і послідовно просуває відповідні зміни. Коментуючи подання петиції, Г.Учайкін акцентує увагу саме на її назві: «Законодавчо затвердити право громадян України на захист», а не на питанні обігу зброї. Зокрема, він посилається на традиційний аргумент у подібних дискусіях стосовно того, що наявність зброї в громадян може суттєво вплинути на рівень вуличної злочинності. Причому, на думку автора петиції, за перший рік дії змін цей рівень знизиться аж удвічі.

На засіданні робочої групи, що відбулося 2 жовтня, її голова, суддя Європейського суду з прав людини у відставці Володимир Буткевич, відзначив, що питання володіння вогнепальною зброєю потребує дуже уважного юридичного опрацювання. Наприклад, сьогодні право на носіння зброї мають правоохоронці. Й тут виникає чимало проблем через те, що ця зброя використовується не тоді, коли це потрібно, чи не в такий спосіб, як дозволено законом. Будьмо досить відповідальними у вирішенні цього питання», – закликав В.Буткевич. Адже на руках в українців сьогодні велика кількість нелегальної зброї.

За підсумками обговорення прийнято рішення провести науково-практичну конференцію із цього питання, на якій заслухати експертів з різних галузей, представників правоохоронних органів тощо. Після цього робоча група підготує проект закону з урахуванням висновків конференції і направить його главі держави. «Не знаю, який це буде проект. Якщо фахівці скажуть, що поки не можна приймати такий закон, і аргументують це, то така буде наша відповідь Президенту», – зазначив В.Буткевич.

Чужий досвід – не панацея
Прибічники легалізації зброї для громадян часто посилаються на досвід інших країн. Передусім США. Відповідна поправка до конституції цієї країни була внесена ще в 1791 році. Зокрема, наводиться статистика. Наприклад, за останні 20 років паралельно із суттєвим зростанням продажу стрілецької зброї кількість убивств з її використанням зменшилась на 39%, а загальна чисельність жорстоких злочинів – на 51%. У Сполучених Штатах вогнепальна зброя використовується для запобігання злочинам у 80 разів частіше, ніж для їх скоєння. Щорічно близько 200000 американок застосовують вогнепальну зброю для захисту від гвалтівників тощо.

Учасник обговорення, конституційний експерт Харківської правозахисної групи Всеволод Речицький підкреслив, що в жодній з країн, які запровадили вільний продаж зброї, після цього не збільшувалася кількість убивств. Це, наприклад, Молдова чи прибалтійські країни. Натомість у державах, які тимчасово забороняли вільне володіння зброєю, зокрема у Великій Британії чи Канаді, стикалися зі збільшенням насильницьких дій. Тому експерт закликав не лише керуватись емоціями, а звертатися до статистики та аналітики.

Однак, вивчаючи досвід інших країн, необхідно брати до уваги національну специфіку. В.Буткевич вважає: якщо говорити про США – треба брати до уваги культуру цієї країни та її законодавство. «Не можна просто послатись на те, що в Сполучених Штатах зброя дозволена, – говорить експерт. – Це нагадує народних депутатів, які, коли не знають проблеми, кажуть: «В усіх цивілізованих країнах прийнято». Це добре, що в цивілізованих країнах прийнято. Але треба спочатку знати, що міжнародне право забороняє термін «цивілізовані країни».

Американці теж дискутують
Зрештою, учасники засідання могли почути про американський досвід безпосередньо від головного судді Федерального суду США Лінди Пітерсен. Вона розповіла: коли приймали другу поправку до закону про права (Bill of Rights, частина конституції США), вже існувала певна культура носіння стрілецької зброї. Люди займалися полюванням на оленів та ведмедів, використовували зброю для захисту від інших людей тощо. Сформувались певні традиції. Але в першому варіанті конституції право на володіння зброєю не згадувалося.
Американська суддя звернула увагу, що в Сполучених Штатах таке право не є універсальним. Наприклад, заборонено носити зброю психічно хворим, кримінальним елементам, особам, визнаним винними в домашньому насильстві (з використанням зброї) тощо. Існують обмеження щодо типів дозволеної для використання стрілецької зброї. Заборонена зброя, здатна завдати великої шкоди (зокрема автоматична), і навіть окремі види зброї, популярні серед злочинців (зброя великого калібру).

Водночас у країні триває дискусія щодо можливості перегляду питання про володіння зброєю. «Ми в судах намагаємося з’ясувати, що саме мав на увазі законодавець під час прийняття поправки стосовно дозволу на володіння зброєю і що цей дозвіл означає сьогодні», – зазначила Л. Пітерсен.

Також було згадано інцидент, який стався 1 вересня в штаті Орегон. 26-річний громадянин відкрив стрілянину в коледжі, внаслідок чого щонайменше 15 осіб загинули й 20 були поранені. Суддя поставила запитання: чи вдалося б стрільцю здійснити свій задум, якби в США не існувало дозволу на володіння зброєю, а також чи зміг би він застрелити таку велику кількість людей? До речі, наступного дня після згаданих подій президент США Барак Обама заявив, що американські закони про зброю мають бути змінені, й пообіцяв вплинути на лобі зброярів.

Крім того, сьогодні американські судді розглядають питання про володіння зброєю в контексті відносин держави і громадян. Воно досить актуальне і для українців. Адже автори петиції запропонували закріпити в Основному Законі право на носіння зброї для захисту не тільки життя громадян, а й прав і свобод у разі узурпації влади, посягань на конституційний лад та суверенітет.

Конституція США оперує таким терміном, як «міліція» (militia, народне ополчення). «У нас уже 200 років тривають дискусії в судах стосовно того, що означає цей термін. Це є опозиція до легального уряду чи це стосується періоду, коли уряд став таким репресивним, що громадяни змушені звернутися до міліції для захисту своїх прав?» – розмірковувала Л.Пітерсен. Чіткої відповіді поки що немає.

Для всього свій час
Деякі експерти вважають, що сьогодні передбачати право на володіння вогнепальною зброєю для громадян не варто. Адже в суспільстві панують радикальні настрої. Якщо зараз провести опитування серед населення, легалізацію стрілецької зброї можуть підтримати. Але в умовах недостатньої культури користування зброєю невідомо, у що виллється весь наявний негатив.

Проти легалізації зброї для громадян виступають і священики. Зокрема, протоієрей Української греко-католицької церкви Олекса Петрів, який уходить до робочої групи від Всеукраїнської ради церков, підтримав думку, що для прийняття рішення слід виходити з правової культури і правосвідомості громадян. «Наше суспільство після багатосторічної перерви традицій і культури вільного володіння зброєю неготове до відновлення такого права», – зауважив священик.

Крім того, він акцентував увагу на важливості залучення до дискусії соціальних психологів. Така необхідність зумовлена, зокрема, впливом на громадян Інтернету. Адже там безліч насильства, кривавих он-лайн-ігор тощо. «Діти охоче грають у стрілялки. І тому в цій дискусії особливу роль треба виділити соціальним психологам», – пояснив О.Петрів.
В.Буткевич також звернув увагу, що не тільки громадяни неготові до запровадження в Україні права на володіння зброєю, а й сама держава. Зокрема, після багаторічної практики тримання людей у психіатричних лікарнях сьогодні лікарі бояться ставити діагноз, навіть якщо людина дійсно психічно хвора. Отже, є ризик потрапляння зброї до таких осіб.

Питання юридичної техніки
Автори петиції пропонують закріпити право на носіння вогнепальної зброї на рівні Конституції, а вже потім окремим законом врегулювати її обіг. Натомість на засіданні висловлювалися сумніви щодо доцільності такого підходу. Адже в більшості країн подібні норми закріплені саме на рівні закону.

Зрештою, під час дискусії виникло запитання: якщо вносити зміни до Основного Закону, то чи доцільно доповнювати саме ст.27? В.Буткевич зауважив, що ініціатори петиції не до кінця розібралися в питанні. Адже згадана стаття гарантує право на життя. Натомість у документі йдеться про спосіб захисту людини. «Це інша стаття Конституції. А то ми пишемо про право на життя і відразу ж згадуємо про позбавлення людини цього життя», – зазначив експерт.

Довідка

Рейтинг країн за кількістю стрілецької зброї у населення
(за даними Infographics UA)
1. США (88,8)*
2. Сербія (69,7)
3. Ємен (54,8)
4. Швейцарія (45,7)
5. Кіпр (36,1)
…66. Росія (8,9)
…76. Білорусь (7,3)
80. Молдова (7, 1)
81. Україна (6,6)
82. Велика Британія (6,6)
…162. Японія (0,6)
* Кількість одиниць стрілецької зброї на 100 осіб.