Розмова з мамою – із фронтової поезії
Здравствуй, мамочка! Жизнь продолжается?
Ну, а я, представляешь, убит.
Как легко над землею летается.
Мне здесь выдали крылья и нимб.
А Иван… Ты же помнишь Ивана-то?
Крылья он надевать не хотел.
Чуть не в драку бросался на ангелов.
А потом ничего – полетел.
Породнились мы с ним под обстрелами.
И теперь нам так тихо, мамуль.
А в руках у нас луки со стрелами,
чтобы не было свиста от пуль.
И стреляем мы только по яблокам.
Ох и сладкие яблоки тут!
Жаль тебе не послать… Кстати как вы там?
Что теперь вам по телеку врут?
Ты не верь телевизору, милая.
С неба нам, понимаешь, видней.
Если б вовремя нас не убили бы,
мы убили б хороших парней.
Обошлось… Это здорово, мамочка!
Не видать бы нам крыльев тогда.
А с парнями мы хрумкаем яблочки.
С теми самыми, мамочка. Да!
Их сюда и без нас постаралися…
Так что ты их ни в чем не вини.
Никакой между нами нет разницы.
Все тут вместе – и мы, и они.
Не печалься, родная,- увидимся.
Только ты не спеши. Будь жива.
А Машульке скажи, – не обижусь я-
пусть другого полюбит она.
Мне теперь всё равно. Это странно. Эх,-
был бы жив, я бы точно страдал.
Знаешь, так мне вас стало вдруг жалко всех
в тот момент, когда я умирал…
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.