Рівненська влада та НГО мають можливість втрутитись у освоєння 4 млн.євро українсько-білоруського проекту

14 листопада у м. Житомир в рамках програми Європейського Союзу «Сприяння територіальному співробітництву країн Східного партнерства» відбулася конференція «Шлях до укріплення територіального співробітництва країн Східного партнерства: «Програма територіального співробітництва Білорусь-Україна».

Головна мета конференції – налагодити стійкі дружні стосунки прикордонних регіонів з метою сприяння їх соціально-економічному розвитку.

Участь у конференції брала делегація з Республіки Білорусь, а саме представники Гомельської та Білоруської областей, керівники відповідних міністерств України та Білорусі, делегати із 5-ти областей України, які межують з Білоруссю: Київської, Житомирської, Волинської, Чернігівської  та Рівненської, експерти програми.

Та про все по порядку.

Делегації добирались надісланими у кожну із областей автобусами. Зокрема рівненська делегація рухалась разом із волинянами. Представників Волині було більше 30 чоловік, а от від Рівненщини учасників було значно скромніше. 13 листопада на Житомир вирушило лише 6 осіб-всі представники сектору НГО та ЗМІ, ввечері до них долучився єдиний представник депутатського корпусу Рівненської облради С.Штурхецький, а 14.11 під’їхало всього ще 3 особи із Рівненської ОДА. Це і все. Загалом список учасників налічував більше 180 осіб, з яких думаю, 140-150 було присутньо.

Поселили всіх у гарні готелі, вечірній коктейль. Все це завершувало день 13 листопада.

З вітальними словами на початку дня наступного до учасників звернулись голова Житомирської обласної ради Іосиф Запаловський та один із заступників житомирського губернатора. Від урядів країн слово взяли Олег Шолома – начальник відділу ЄС та субрегіональних організацій управління загальноєвропейського співробітництва МЗС Білорусі та Олександр Мельник і Олена Теплюк від українського Мінекономрозвитку. Якщо слова українських виступаючих були просто про «погоду», то у виступі білоруса відчувся один серйозний акцент. Роль НГО їм представляється в управлінському комітеті, який буде визначати пріоритетні напрямки  діяльності та рекомендувати проекти до затвердження, лише у якості спостерігачів. Ця позиція потребувала більшого роз тлумачення, тому в час відведений для прес-конференції автор ще двічі перепитав пана Шлома про його позицію.

–       Пане Олеже, то чи слід означати вашу позиція як таку, що подача проектів за участі НГО не є пріоритетними для Білорусі?

–       Ні, всі проекти, що будуть подаватись на конкурс у будь-якій конфігурації мають шанс на життя, проте саме в управлінському комітеті я бачу головними дійовими особами представників центральних урядів двох країн та місцеву владу із прикордонних районів, а експертів громадського сектору у якості спостерігачів з правом дорадчого голосу.

Виступ головуючого на конференції, керівника групи експертів проекту EaPTC, Олексія Сєкарєва пролив світло на стратегію проекту та можливості для 2-х областей Білорусі та 5 –ти областей України для отримання коштів ЄС.

Фінансовий внесок Європейського Союзу у «Програму територіального співробітництва Білорусь-Україна» планується 4.025 млн.євро.

Далі слово мали представники білоруських областей. Дуже ґрунтовно, виважено із переліком чітких пріоритетів у цьому конкурсі зі сторони Гомельської області провела презентацію Людмила Лисюк, зам начальника одного з управлінь Гомельського обласного виконкому.

Акценти були на:

–       Сталому розвитку територій, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС

–       Благоустрій в прирічкових районах

–       Сільське господарство і власне виробництво у селах та соціальних дитячих об’єктах (як приклад були продемонстровані вже реалізовані проекти сироварні у селі та теплиці у будинках-інтернатах)

Брестський колега Юрій Колєсов, зам.начальника управління ЗЄЗ Брестського облвиконкому повідомив про важливі перешкоди з якими стикнулись вони при реалізації іншого тристороннього проекту Україна-Білорусь-Польща. А саме мовний бар’єр спілкування, формалізм при відборі заявок на участь, коли через дрібні недоукомплектації заявок важливі по суті проекти були не підтримані.

Влада Брестської області зацікавлена у проектах з галузі культури, прикордонної безпеки, етнічних темах. Висловлена була пропозиція при формуванні управлінського комітету включати місцевих експертів, яким знайомі регіональні проблеми.

Після короткої перерви слово взяли представники українських делегацій.

Андрій Ломага, начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Волинської ОДА був дуже переконливим. Після його виступу із волинянами вже захотілось співпрацювати.

Ольга Ютовець, начальник подібного до волинян відділу Рівненської ОДА. Була презентація, були загальні напрямки але чогось не вистачало. Важкувати було уявити пріоритети чи конкретні побажання рівнян, спрямовані своїм цільовим партнерам – білорусам.

Зінаїда Янченко, директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва Житомирської ОДА виокремила важливі для цієї частини Полісся напрямки: екологія на забруднених після аварії на ЧАЕС землях, здоров’я населення, туристична інфраструктура.

Олег Доценко з Київської ОДА зупинився на проблемах місцевих митних пропускних пунктах, забруднені прикордонних річок та контролі за якістю води і повітря на прикордонних територіях.

Ярослав Охріменко, якого в програмі презентували як «зам. начальника управления по вопросам внешних сношений….Черниговсокой ОГА» розповів лише про діючий проект «Єврорегіон Дніпро»  і що за цим проектом виконується. Мабуть іншим слід було розуміти що подібні до цього речі і є важливими для Чернігівської області.

Блок питань і відповідей розкрив декілька важливих нюансів, зокрема про відносну складність реєстрації проектів у міністерствах Білорусі, про проходження проектів в українському держказначействі. Неодноразово лунали заклики до експертів проекту щоб процедура подачі заявок була максимально спрощена і не формалізована, а також щоб була змога спочатку подавати саму концепцію проекту і на російській мові, а ті, хто пройде у другий тур вже нехай подають повну форму і на англійській.

Наприкінці зустрічі ще був виступ одного із представників експертного громадського середовища Рівненщини. Василь Кашевський, президент Волинського ресурсного центру, поділився із присутніми своїм баченням можливостей програми для розвитку територій.

Попереду консультації, врахування почутого на конференції, підписання угоди про адміністрування програми. На ці цілі, до речі піде близько 10% від всієї суми проекту, т.то близько 1 млн.євро.

До кінця року очікується, що більшість формальностей будуть врегульовані і у 2014 році основні зусилля програми будуть спрямовані на промоцію конкурсу та допомогу у підготовці якісних заявок.

 Микола Орлов

Дякуємо за запрошення на Конференцію пані Т.Деревянкіну, програма EaPTC