. За вбивства повстанців увіковічнений на дошці пошани | Здолбунів City

Ревізія пам’яті, або декомунізація по-мізоцьки

Ця історія про те, як сильно і надовго в’їлась в українську історію історія СРСР, історія КДБістів із їхньою пропагандою і всюдисущою пошаною за знищення повстанців. Якщо брати в контексті декомунізації, то наступне дослідження відомого історика Андрія Жив’юка – яскравий приклад того, скільки ще багато роботи. Її науковець назвав “Ревізія пам`яті, або декомунізація по-мізоцьки – 2”, мова йде про селище міського типу Мізоч, що в Здолбунівському районі Рівненщини.
Андрій Живюк

“Один з увічнених на меморіальній плиті біля пам’ятника «воїнові-визволителю» – Бєлкін Ніколай Алєксєєвіч, 1914 року народження, росіянин, уродженець с. Мокрєци Свєчінского району Кіровської області, освіта – 4 класи початкової школи. З 1940 р. – в органах НКВД, у 1943 р. закінчив Свердловську школу НКГБ. З 28 лютого 1944 р. працював старшим оперуповноваженим Мізоцького райвідділу НКГБ.
У нагородному листі про відзначення лейтенанта Бєлкіна орденом «Знак пошани», підписаному в червні 1944 р. начальником управління НКГБ у Рівненській області підполковником держбезпеки Цвєтухіним, йшлося: «За два місяці роботи завербував 11 агентів і 15 інформаторів, яких спрямовує на розробку оунівського підпілля. Завів 2 агентурні розробки з окраски українські націоналісти, за якими розробляється 40 фігурантів. Райвідділом НКГБ за участю тов. Бєлкіна заарештовано 50 учасників банд УПА і членів ОУН, щодо 40 з них проведене слідство. З 22 по 27 квітня взяв участь у загальновійськовій операції, де було вбито 600 чоловік, поранено 36, взято в полон 508 учасників УПА, а також великі трофеї, в тому числі літак У-2, і цінні документи». Зауважимо, що «загальновійськова операція» – це Гурбенський бій. Ордена Бєлкін не отримав, натомість 20 жовтня 1944 р. нагороджений медаллю «За відвагу».

А це з характеристики щодо присвоєння молодшому лейтенантові держбезпеки Бєлкіну звання лейтенанта, підготовленої у серпні 1944 р. начальником Мізоцького райвідділу НКГБ капітаном Хранцовим: «У квітні місяці з 21 по 27 цього року брав активну участь у військових операціях і бойових діях щодо ліквідації бандформування так званого УПА на території Мізоцького району. У проведених операціях за його особистої участі було взято в полон 270 чоловік бандитів УПА і вбито 230 чоловік. У цій операції були взяті наступні трофеї: гармат 45-міліметрових 2, мінометів 12, станкових і ручних кулеметів 9 штук, гвинтівок 15 штук, декілька ящиків мін і боєприпасів. Особисто сам підготував і завербував 9 інформаторів: «Павловський», «Гроза», «Справедлива», «Зубов», «Сокол», «Дибок», «Кармелюк», «Воробйов», «Бідний», для розробки контрреволюційного українського націоналістичного підпілля, у якого в цей перебувають на зв’язку. Заведена від 3 березня цього року агентурна справа «Кроти» з окраскою «Українські націоналісти», по якій проходять 30 фігурантів, з них 6 фігурантів арештовані, і завершені слідчі справи. За агентурними і слідчими даними затримав до 45 чоловік рядових учасників УПА і сотенного.

За даними інформатора «Гроза» 28 липня цього року викрив у підпіллі і затримав працівника над районного СБ Кітлик Федора Оверковича… Вилучив цінні оунівські документи надрайону ОУН, які становлять оперативний інтерес. Закінчено 18 слідчих справ на активних учасників УПА і керівників. За агентурними даними і показами свідків викрито три склади УПА із зерном. За даними інформатора «Павловського» в Кременецькому лісі вилучена одна трофейна легкова машина марки «Татра».

З подальших характеристик лейтенанта Бєлкіна підсумуємо головне: з січня 1945 по
15 лютого 1946 р. він взяв особисту участь у операціях, в яких затримано 44 і вбито 51 повстанців. Мав на зв’язку 36 осіб – з них 8 агентів, 1 резидента, 27 інформаторів.

Увечері 24 січня 1947 р. на хуторі Набивці поблизу Бущі, у хаті Васильця, оперативною групою Мізоцького райвідділу МГБ і МВД (17 чол.) була оточена група повстанців (4 чол.). Опергрупа відкрила вогонь з кулеметів та іншої зброї, закидала хату гранатами. Окрім повстанців, там перебували господарі і діти. З тих, хто був у хаті, під час бою загинули 3-оє: Павло Амброзюк, Степан Денисюк («Тріска», «Степовий») з Бущі і Василь Головатюк («Сокіл») із Зеленого Дуба, поранені господарі. У опергрупі була одна втрата: лейтенант Ніколай Бєлкін. Йому вцілив у голову останнім своїм пострілом, вистрибнувши під кулі з дверей, Степан Денисюк. Раніше Степан поклявся, що ліквідує саме цього чекіста. Тіла Степана Денисюка і Павла Амброзюка привезли на санях до Мізоча, де виставили для опізнання перед райвідділом МГБ, а згодом закопали в канаві. Батько Степана викупив за кабана і муку синове тіло й поховав у Бущі. Згодом всю сім’ю вислали, і могила загубилась. Під час бою на Набивцях хата Васильця загорілась, і у ній згорів уже вбитий Василь Головатюк. Його рештки поховали у лісовій повстанській могилі. Кілька років тому вони віднайдені, ідентифіковані, бо були обгорілі, і перепоховані в Гурбах. Це єдине іменне поховання на повстанському пантеоні”.

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (ще не оцінили)
Loading...


Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
 
 

Активні відвідувачі

 
 

 Сайт для Руководителей. Как результативно управлять
 

Реклама