Репортаж із Словаччини

У вересні 2015 року були оголошенні результати завершення річної програми від центру «Ахалар». Програма складалася з ряду семінарів, які проходили у різних містах України протягом року і в кінці – стажування у країні Європейського Союзу. Головним спонсором виступала організація SlovakAID, тому вибір впав саме на Словаччину.

Вже стало доброю традицією участь здолбунівчан у подібних програмах. Цього року представником місцевого проекту був спів-координатор Волонтерського Руху Здолбунівщини – Орлов Андрій.

З 19 жовтня Андрій знаходить в столиці Словаччини – Братиславі. Ось особисті враження активіста:

«Перш за все, потрібно зазначити, що Словаччина – сусідня держава, але, тим не менше, є однією із країн Європейського Союзу. Загалом, якщо говорити про початкове враження, то це схожість. І ця, і наша території дуже схожі між собою. Хай навіть є певні значні відмінності, але візуально дійсно можна проводити паралелі. Є декілька пунктів на яких хотілося б окремо зупинитися.

Дороги. Якщо у Німеччині дороги дійсно «шепочуть», а про це я вже писав, то тут вони трошки «хриплять». Не всюди, на основних, центральних, міжрегіональних ділянках є все необхідне для комфортного руху, але якщо брати простеньку вулицю, де машини курсують не так часто, то є прогалини в асфальті. Єдине, що варто додати, що ці проблеми реально швидко стараються залагодити.

Реклама. Одним із найпоширеніших видів реклами тут, як і в нас, є оголошення. Проте, на стовпах вони не водяться, і добрі дядінькі і тьотінькі не ліплять все куди вийде. Для цього по місту розташовано доволі багато «триніжок», яка чудово можуть обгородити дерево чи стовп біля дороги, щоб нікому не заважати.

Парки. Не так багато зелені і насаджень, як хотілося б, але воно все є! І доволі в пристойному вигляді. Смітнички, освітлення, дитячі майданчики, лавочки – все присутнє.

Купівля-продаж. Як виявилося, у Словаччині не так часто використовують онлайн сервіси для придбання або продажу товару. У містах вистачає торгових центрів, які можуть забезпечити жителів майже усіма необхідними товарами. До речі, у Братиславі, торгові центри містять доволі багато сучасних «фішок» таких як: голограмні реклами, точки роздачі Wi-Fi, розетки, широкий асортимент товарів і брендів, місця пристойного харчування. Єдине – ненормальні, як на мене ціни, тому якщо к-ть витрачених євро принципова, то в таких закладах краще гуляти, аніж скуповуватися.

Транспорт. Тролейбуси, автобуси, поїзди – все сучасне. Є зовсім «модняцькі» з електронними графіками зупинок всередині, з системами голосового озвучування зупинок і т.д. Є і поскромніше, комфортні, але без всіх інших «наворотів». Проте і дороги, і рельси в словаків цілком пристойні, про що говорить відсутність шуму під час подорожі, і швидкість руху між станціями.

Можливості: навчання і робота. Стосовно навчання, то у Словаччині є  пристойні університети, але так, як це одна із країн ЄС, то відповідно навчатися десь в іншій країні для словаків простіше, ніж для нас. Доречі, якщо ви володієте словацької або чеською мовами, то навчання для вас в університетах відповідних країн – безкоштовне. Робота. На останньому тренінгу наш спікер зазначив, що у Братиславі заробітна плата складає 160% середньої у Європі. Круто, так? Якби ж то. На жаль, така ситуація тільки в столиці. В усіх іншим містах ситуація трошки гірше. Саме тому у наших сусідів діє наступна фішка: «вивчитися – махнути на роботу на захід, наприклад Австрія, Німеччина, а на їхні робочі місця їдуть жителі зі сходу, тобіш ми – українці і інші люди, які шукають більших сум у графі заробітна плата. Це був один із факторів міграції, тому варто подумати, що краще: їхати на захід і тертися там чи будувати «захід» у себе в містах?

Цей запис дописаний у вагоні потяга Київ-Ковель, враження все ще свіжі, але вже без надлишку без емоцій. Ще раз хочеться наголосити: Словаччина від нас НЕ краща за ресурсами країна, далеко не втікли.. У нас можливостей куди більше, просто у них це все діло – впорядковане! Що нам заважає прибратися у себе в голові? Для розумників і прихильників цитати : «Справжньому генію порядок не потрібен, він царює у хаосі»(такий коментар вже чув), пояснюю: наше місто, село, селище – не місце для цитат і влади у хаосі. Отож наводимо порядок, забираємо заздрісні очі із сусідського городу і будуємо сьогодні, те що хочемо бачити завтра!

P.S. Явка виборців Здолбунівського району (на момент написання 25.10 22:20) 45% не особливо тішить, але аби не гірше. Сподіваюся, цього достатньо, щоб зробити правильний вибір

Успіхів нам, бо ми того варті!

Орлов Андрій