Про африканську чуму свиней

Африканська чума свиней і надалі впевнено поширюється територією України. Це гостра контагіозна вірусна хвороба, яка характеризується гарячкою, геморагічним діатезом (крововиливами) внутрішніх органів та високою смертністю. До африканської чуми сприйнятливі домашні і дикі свині незалежно від віку і породи.

Збудником хвороби є вірус, який дуже стійкий в зовнішньому середовищі.

Свині в основному заражаються при поїданні кормів заражених вірусом. Зараження можливе також через дихальні шляхи, пошкоджену шкіру і укуси заражених кліщів, що є переносниками і резервуаром вірусу африканської чуми свиней, в організмі яких вірус зберігається роками. Небезпечним фактором передачі збудника інфекції також є продукти забою заражених свиней. Механічно вірус можуть поширювати люди, тварини, комахи, гризуни.

Особливістю АЧС є те, що хвороба має дуже швидку зміну форм перебігу – від гострого, з майже 100% летальністю, до хронічного безсимптомного перебігу, що через несвоєчасну діагностику призводить до її неконтрольованого поширення.

Характерними ознаками захворювання є раптова загибель тварин, температура тіла підвищується до 40,5-42ºС, зниження апетиту, в’ялість, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку, спостерігається задишка, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), параліч тазових кінцівок, синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятака та кінцівок. Хвороба охоплює 40-65% поголів’я тварин, 85-100% з яких гине впродовж 6-13 діб. Проте, аналізуючи епізоотичну ситуацію в країні в останній час, спостерігаємо, що хвороба еволюціонує, і вже зареєстровано випадки зі стертими, не вираженими клінічними ознаками. Тож будь-які відхилення від звичної поведінки тварин (пригнічення, відмова від корму, підвищена температура тіла тощо) є підставою для підозри щодо захворювання й застосування певних невідкладних заходів, а саме: виклик лікаря ветеринарної медицини, термометрія та спостереження за твариною, недопущення контакту з іншими тваринами та сторонніми особами, за потреби, проведення лабораторних досліджень.

У разі ігнорування вище описаних клінічних ознак хвороба може швидко поширюватися на сусідні господарства, завдаючи значних економічних збитків, внаслідок загибелі свиней та ліквідації всього свинопоголів’я.

Вакцинації та лікування проти даної хвороби не існує.

В черговий раз нагадуємо, що з метою запобігання занесення збудника хвороби в господарство необхідно дотримуватися елементарних правил біобезпеки, а саме:

– не допускати сторонніх осіб, заготовачів в приміщення хліва, де утримуються свині;

– догляд за тваринами здійснювати лише в змінному одязі та взутті;

– при вході в хлів обладнати дезкилимок з тирси, який необхідно насичити дезрозчином (хлорка, респур, біоклін та інші), оновлювати дезрозчин необхідно регулярно, по мірі висихання;

– не використовувати для годівлі свиней відходів з кухні, а також залишків кукурудзи зібраної на полях після збору врожаю;

– вчасно проводити боротьбу з мишами, щурами, мухами.

– не проводити забій свиней без попереднього огляду лікаря ветеринарної медицини.

Здолбунівське районне управління

ГУ Держпродспоживслужби    в Рівненській області