Правий сектор про відкриття Алеї “Небесної сотні” у Здолбунові

Цей допис є блоговим і розміщений на нещодавно створеному сайті Правого сектору Здолбунівщини. Ми писали про закладення Алеї 21.03 у Здолбунові тому цікаво почути ще одну точку зору на цю події, окрім того тут є озвучені деякі факти, які не були озвучені у інших авторів.

Перший пункт – на сесії міськради прийняли рішення про найменування площі перед Будинком культури цементників іменем Героїв Майдану. Саме так: без «лапок»! І до неї належатиме не лише місце перед БКЦ, але й сквер перед входами до кафе та банку перед готелем «Зоря».

Друге: пам’ятний знак повинен постати (якщо, звичайно, вистачить духу у депутатів Здолбунівської районної ради!), – перед приміщенням райдержадміністрації. І цей пам’ятний знак – у пам’ять загиблих на Майдані – пам’яті Героїв Небесної Сотні! Є навіть попередня ідея встановити його у вигляді свічі пам’яті. Щоб кожен держслужбовець, йдучи до праці, пам’ятав про тих, хто загинув заради власної країни та свободи власного народу!

Третє: краєзнавець Володимир Остапук запропонував закласти Алею Героїв Небесної Сотні. З місцем міська влада визначилася надзвичайно швидко – територія здолбунівського гідропарку.

І ось рівно через місяць після подій трагічного розстрілу повстанців Майдану на Інститутській, – у Здолбунові заклали Алею Небесної Сотні. У цей день (21.03.2014) ЗМІ оголосили про 103-х загиблих на Майдані. Саджанців липи та сосни було дещо більше ста. Та вже на другий день на «Громадському» телебаченні пролунала цифра загиблих 117…

Але хіба має значення кількість загиблих, кожен з яких рве серце українським патріотам? Хіба має значення, що міський голова відкрив урочисту подію, а саджанці придбав голова районної організації партії «УДАР» Віктор Чумак? Хіба має значення, що націонал-патріот з російським прізвищем Бляшин в рекордні терміни зварив стійку та виготовив пам’ятну табличку для Алеї, а транспорт надав екс-регіонал з українським прізвищем Максимчук? Хіба має значення, чи держслужбовці, чи громадські активісти прийшли на подію відкриття; чи представники «Правого сектору» з сотником самооборони взяли участь у масовому, як для буднього дня, заході?

Значення має тільки одне: Герої не вмирають! Тому, що Пам’ять про них живе і житиме! Пам’ять про них звірятиме наші вчинки й «стукатиме в серця», як попіл легендарного Клааса! Вона будитиме гідність і вселятиме її в душі рабів; вона робитиме Людей з холопів! Тут значення не має навіть мова!

Чи хтось може сказати краще, як Євгенія Більченко у своєму вірші, написаному 25 лютого 2014-го…

друг Олаф