Політичні декларації й таємнича втеча голови Здолбунівської РДА – підсумок сесії райради

2 грудня відбулася позачергова сесія Здолбунівської районної ради, на якій розглядалося питання “Про звернення депутатів Здолбунівської районної ради до Президента України та Верховної Ради України”.

14.15 Почали збиратись активісти на заклик прийти на сесію біля стін районної ради.

Дмитро Світодар прийшов і зафіксував весь хронометраж подій на сесії для ЗС

14.30 На сесії були присутні голова Здолбунівської районної державної адміністрації Віталій Шуль, голова районної ради Василь Тимощук та його заступник Яків Мельник. На початку сесії були присутні 34 депутата, але жодного із них депутата-регіонала. Окрім цього, у залі перебувало більше півсотні громадських активістів, небайдужих громадян.

Одразу прозвучала ініціатива поіменного голосування. Як виявилось, вона не зіграла покладеної на неї ролі, оскільки майже всі рішення приймались одноголосно, а питання про відставку голови Здолбунівської РДА так і не було поставлене на голосування.

Сергій Кондрачук, який знову був емоційним цього разу, закликав присутніх послухати точку зору голови РДА на події, які відбуваються в країні.

В.Шуль: Я з Президентом і з народом

Після короткого виступу керівника РДА, у якому він, як і його бос – керівник Рівненської ОДА Василь Берташ, повідомив, що він і з народом, і з президентом. Після цього депутат від ВО “Свобода” Олександр Бухало запропонував висловити недовіру В.Шулю.

виступає Ю.Пшеничний

С.Кондрачук

Слово брали з цього приводу Сергій Кондрачук, який сказав, що це фактично ультиматум і що голова РДА може піти сам. Сергій повідомив, що стали відомі деякі факти, які говорять про те, що голову Здолбунівської РДА «злили», і йому простіше піти самому, ніж чекати викривальних публікацій.

Перше важливе голосування, на якому депутати одноголосно проголосували за звернення депутатів Здолбунівської районної ради до Президента України та Верховної Ради України щодо засудження дій з розгону Майдану та політики Януковича, а також заклик до добровільної його відставки. Це було вже доповнення до проекту рішення, у якому мова йшла про імпічмент. А так як імпічмент, на думку депутатів, справа довга, то саме добровільна відставка і була доповнена до проекту рішення.

34 голоси – ЗА, і апетити депутатів вже перенеслися в сторону голови РДА, яким тим часом щось пошепки сказав заст.голови райради Я.Мельнику й вийшов у технічне приміщення. Всі присутні у залі так ввійшли у гарячі дискусії, що й не помітили, що місце голови РДА довго пустує.

15.10 Нам вдалося зафіксувати факт втечі В.Шуля через чорний вхід до автомобіля, який  із завбачливо  включеним двигуном вже чекав на голову РДА без верхнього одягу на прохолодному зимовому подвір’ї.

Втеча В.Шуля

Рішення щодо недовіри Віталію Шулю зависло у повітрі, оскільки головуючий п. Тимощук сказав, що його немає в порядку денному.

На пропозицію Сергія Кондрачука, що сьогодні відчутно виступав в дисонанс із неформальним лідером Нашої України (фракція є, а членів цієї партії у фракції немає після останньої партійної конференції), повернутися до порядку денного і внести його туди, голова райради відповів відмовою, оскільки, на його думку, рішення про недовіру можна приймати лише після заслуховування звіту голови РДА.

Тут і згадали про відсутнього В.Шуля, і в залі донеслось, що він втік від людей чи то через двері, чи вікно.

Депутат від “Народної партії” Петро Мосійчук заявив, що у Здолбунівського району перше місце по сільському господарству  області і що В.Шуль гарно працює, тому немає потреби ставити питання про недовіру.

Ще одне питання про підтримку страйку у Здолбунівському районі із закликів, подібних до Львова, Тернополя чи Івано-Франківська, завдяки вмілим маніпуляціям у залі перетворились на щось таке: «Здолбунівська районна рада підтримує страйкуючі комітети підприємств і організацій Здолбунівського району». А оскільки таких комітетів і таких установ у Здолбунівському районі немає, то значить і райрада підтримала чергову пустишку. Адже й перше звернення щодо оцінки дій на майдані за великим рахунком носить лише іміджево-політичну складову і не несе за собою жодного зобов’язання адресатів (ще б хтось перевірив, чи це звернення вийде далі вул.Грушевського, 14) на нього відреагувати.

Отже, залишилось єдине питання, рішення по якому могли б відчути всі присутні й не присутні жителі району-відставка голови РДА.

У

цей час в роботу сесії самовільно втрутились Юрій Шадий та колишній голова Здолбунівської РДА Любомир Кінах. Вони  побігли на трибуну вимагати голосування щодо недовіри В.Шулю.

Якщо зважити, що в залі була присутня і пізніше теж виступила ще одна екс-керівник Здолбунівської РДА Світлана Ніколіна, то одночасно на сесії були присутні голови РДА, які змінили одне одного на цьому посту. А саме Яків Мельник, Світлана Ніколіна, Любомир Кінах, Віталій Шуль.

Мовчав весь час і робить це вже не першу сесію поспіль Яків Мельник, якого депутат обласної ради Ніна Путіліна, наприклад, напряму звинуватила у його підіграванням різним політичним силам в районі в залежності від ситуації. Традиційне у таких випадках «політична проститутка» з вуст Ніни Сергіївни прозвучало.

Заступники голови РДА почали поодинці залишати залу. Спочатку під крики “ганьба” залишив залу  перший заступник голови РДА Володимир Сидорня, потім, розмовляючи по телефону, покинув її й Михайло Корилкевич.

34 особи – це необхідні  дві третіх, щоб відправити голову РДА В.Шуля у відставку, проте почалася гостро точитися суперечка, чи є підстави виносити це рішення на голосування.

Аргументи Сергія Кондрачука:

Виносимо й відправляємо у відставку. Якщо незаконно, то нехай прокуратура поновлює. Цим ми висловимо своє політичне рішення щодо людини, що підтримує Президента, який робить насилля над своїми громадянами.

Аргументи голови райради Василя Тимощука:

Ставити питання про недовіру можна лише після заслуховування звіту голови РДА.

Свою позицію висловили Ю.Лиморенко, С.Ніколіна, О.Бухало.

Виступає Ю.Шадий, який самозахопив трибуну

Юрій Шадий закликав не випускати із залу депутатів, поки рішення по недовірі В.Шулю не буде прийнято. Підтримала цю точку зору й Світлана Ніколіна, заступник голови Української Народної Партії. Почалися скандування “революція”. Головуючий  Василь Тимощук робить все, щоб голосування не було, неодноразово закликає перенести це питання на сесію 18 грудня,  його несподівано підтримує “свободівець” Олександр Бухало, якого засвистують у залі. Проте він договорює свою пропозицію до кінця. А саме:

–       Сесію цю не закривати, питання про недовіру винести питанням у п’ятницю, 6 грудня.

 Сергій Кондрачук  від розпачу іде із зали гримаючи дверима, по дорозі з’ясовуючи стосунки із Юрієм Шадиєм.

15.43 Головуючий ставить на голосування різні пропозиції щодо подальшого розвитку подій, і найбільшу кількість голосів отримує пропозиція продовжити сесію в найближчу п’ятницю…

 Підсумок побаченого від автора.

1. Прийняте звернення важливе, але не дієве, тому що його ніхто далі Рівненської області швидше за все не побачить і не почує -так це точно.
2. Прийнята т.звана підтримка страйку – це хитромудра комбінація слів, яка нічого спільного із започаткуванням, підтримкою, не кажучи вже про очолювання цих процесів, спільного не має.
3. Голові правової комісії В.Янулю треба добре попрацювати над правовою просвітою колег депутатів, стосовно права районної ради виносити питання про недовіру і чи варто його прив’язувати до звіту В.Шуля про розвиток району.

Даю  тлумачення.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Конституції України, обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь. При цьому, якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації (ч. 10 ст. 118 Конституції України).

Вищезазначені норми Конституції України, як закону, що має найвищу юридичну силу, не містять жодних застережень щодо залежності висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації від результатів розвитку регіону, звіту голови адміністрації тощо.

Таким чином, законодавець на найвищому рівні закріпив право ради безпосередньо на висловлення недовіри.

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозиції органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обгрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації (ч. 8 ст. 34 Закону).

Відповідно до п. 29 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключно на пленарних засіданнях районної і обласної рад вирішується питання щодо прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації.

При цьому, районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації (ч. 2 ст. 72 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

У відповідності до ч. 6 ст. 34 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.

З огляду на вищевикладене, жодна із норм закону не передбачає обов’язковість передування звіту голови місцевої державної адміністрації відносно розгляду питання на сесії ради про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації.

Відповідно, включення до порядку денного сесії ради питання про звіт голови місцевої державні адміністрації є правом ради, яке, в свою чергу, не пов’язане із висловленням недовіри.

Висновок із висновків: В.І.Лєнін «Учиться, учиться и еще раз учиться», товаріщі революціонери.

Микола Орлов, Дмитро Світодар