Робочий день з сільським головою

Ми звикли критикувати всіх і все, особливо що стосується влади та керівництва. Нам здається, ніби більшість з них просто просиджуються в кабінетах, іноді перекладають папірці і ходять з поважним виразом обличчя. Так от, я вирішила особисто під час екстремальних для сіл погодніх умов, перевірити чи не гріється голова села вдома під грубкою, поки люди з хати вийти не можуть.

До вашої уваги фото-репортаж з Петром Вороном – сільським головою Копитківської сільради.

Все почалося з того, що Петро Ананійович приїхав до Здолбунова аби розібратися, чому не виїхало маршрутне таксі в графік. Адже люди не можуть вчасно доїхати на роботу і по справам. Вияснивши що перевізнику важко доїхати до села і декілька маршрутів було перенесено, сільський голова поїхав на автостанцію.

На зупинці мерзло не одну годину, чимало людей. Як вияснив пан Петро, холонути на станції до відновлення маршруту, було що найменше годину. Тому він вирішив питання по-своєму. Запросив усіх в своє авто)

І завіз в Копитків.

Дорогою я оцінювала стан прочистки від снігу, основної дорожньої артерії цієї частини району. На мою думку прочищено було достатньо якісно.

І хоч голова села мав заклопотаний вигляд, та зимова казка не лишала байдужим і його.

Одним з захоплень Петра Ворона є фотографія. Він розповідав про те, як сильно він любить знімати людей. Звичайні миті ловить і потім довго переглядає відзняте. Саме завдяки цьому хоббі у Копиткові є чудові презентації села, гарні відео та фото. Односельці добре знають, в кого можна знайти себе на фото роки назад. Ось фото, що зробив сам Петро по дорозі.

Завітали ми на робоче місце голови. Звичайно і там чекало купа справ та люди з проблемами та зверненнями.

Та в раді ми були не довго, адже пан Петро поспішав перевірити, чи не заблоковані люди у сусідньому селі. Чи прочищена дорога там.

Дорога там однозначно не якісна, але прочищена. Петро Ананійович вирішив ще й поки на місці, то домовитись за можливість в перспективі, користуватись ще одним трактором для очистки доріг.

-“Зима ще довга. Треба домовитись. Трактор хороший,” – резюмував господар сільради.

Згодом ми поспішили перевірити як працює очисна техніка на дорогах, котру було залучено своїми силами.

Так на попередньому фото голова сільради заправляє трактора і говорить по телефону. Річ яку з рук випускати йому не вдавалось. Я нарахувала більше 40 дзвінків. По справам, по скаргам, по дорогам, по маршрутці… Пан Петро показав, що в день коли був пік непогоди, йому вдалось відповісти на 190 телефонних дзвінків. Багато людей варто було просто заспокоїти… і терміново їм направити техніку.

-“І річ не в тому що ми чистимо навіть не те, що до свого села, а навіть не свого району дороги. Але ж там люди. Їм треба допомогти,” – констатував п.Петро і негайно телефонував: -“Швиденько там карманчики поробіть і їдьте до Тайкур. Там треба.”

Вже по обіді нам зустрілась техніка Автодору. Голова полегшено видихнув.

Але свої трактори ще працювали на повну.

Односельці зупиняли Петра Ананійовича стабільно кожних 15 хвилин. Хто подякувати, хто просити, хто папери підписати по робочих питаннях)

Звісно, їдучи назад до Здолбунова, голова не міг лишити людей на зупинці.

І неймовірно зрадів, побачивши як в сторону села їдуть маршрутки.

І навіть виясняв у водія причину пропуску маршруту. Адже дорога чиста)

Петро Ворон дуже просив не показувати його обличчя в матеріалі. Він хотів просто переконати, що дорога чиста.

-“Оля, я як був депутатом то робив те саме. А тут мені ще й гроші платять. Це моя робота і вихвалятись тут нічим.” Та Петро Ананійович, я вас запевняю, ваш підхід до роботи є далеко не у всіх сільських голів. Тому я бажаю менше звертати увагу на критику і най робота навіть в такі екстремальні умови приносить лише втіху.

Поміж нас, часто є люди які змінюють наше життя на краще і при цьому не є суперменами. Давайте їх помічати і просто дякувати за їх працю.

Ольга Ферар