/ Місто / Печивом, купленим у здолбунівському магазині, отруїлась породілля і 8-ми денне дитя
Не люблю я шопінгу (і слова цього дибільного теж не люблю). Але дружина, яка з дитиною, народженою 8 днів тому, за покупками точно ходити не може… Попросила мене моя кохана купити печиво «Марія». Воно, кажуть, добре смакує породілям. Йду в наш здолбунівський «Колібріс», що в районі «Під Богдашевом», вул. Шкільна, 44. Беру 3 упаковки. Було це вчора. Сьогодні в дружини отруєння і каже, що окрім печива нічого не їла… Беру цю «Марію» (уже зі смітника) і прозріваю: дата перебита… На «Колібрісовій» упаковці печиво придатне до 06.02.2015 р., але під цією датою інша дата придатності: до 08.09.2014 (див фото 1,2).
Дійсне до 08.09.14, що робить нормальний супермаркет? Викидає таке печиво, можна собакам віддати. Що робить злолбунівський Колібріс? Упаковує наступним днем 09.09.14 і самовільно продовжує термін придатності.
І тут такого “добра” навалом
Злість неймовірна. Ну як так можна, адже ціна того печива 5 гривень!!! Це що, для «Колібріса» буде серйозний збиток, якщо його списати? Просто слів нема. Але залишити все це так просто я теж не міг. Адже там того печива ще упаковок з двадцять! Щоб інші не травилися, беру свого швагра з камерою і їду в «Колібріс». Швагро знімає весь процес покупки, починаючи з мого входу в магазин і до прохання тьоті-адміністратора не знімати. Все є на відео.
Якщо коротко: на печиві, яке я купив, покупець бачить дату придатності до 06.02.2015 р., але під нею інша дата: вжити до 11.07.2014 р.
Що я зробив далі? Запитав в адміністратора, для чого вони травлять людей, зокрема мою дружину – маму восьмиденної дитини, яка годується груддю. Запитав про їхню совість. Отримав невинні очі та відповідь – ходімо в кабінет і там все обговоримо. Я відмовився «уєдіняться» з отруйницею, взяв книгу скарг і там все написав. А ще – пообіцяв позов до суду. І слова дотримаю. Розумію, що сили, щоб закрити цей довбаний «Колібріс», у мене не вистачить, але нерви їм потріпаю. А враховуючи, що в мого маленького Іванка вже понос – вимагатиму серйозну суму компенсації. Якщо виграю суд – все віддам на армію, тут справа не в грошах… Написавши заяву у книзі скарг, знову пішов до простроченого печива. Частину його вже зібрали у візок і збиралися вивезти (див відео №2).
P.S. Поки писав заяву у книзі скарг, гарна дівчинка-продавець з розумними очима голосно обурювалась: я в шоці, я в шоці! Дорогенька, якби ти була мамою немовляти і наїлася печива, яке сама ж продаєш, то була б ще не в такому шоці…
Читати ще про Колібріс:
Продавці здолбунівського Колібрісу
Завантажується ...