Обережно – дифтерія!

Дифтерія — гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним механізмом. Джерелом інфекції є хвора людина або носій дифтерійної палички, яка виділяє токсин. Інкубаційний період хвороби триває 3-10 днів. Трапляються випадки, коли людина може бути носієм збудника протягом певного періоду часу, але не хворіти. В цьому полягає одна із небезпек дифтерії — людина тривалий час може бути заразною, але про це ніхто не буде знати.

Симптоми дифтерії: біль у горлі, підвищена температура, набряки слизової ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, сиплий голос, набряк шиї та збільшення лімфатичних вузлів. Також у горлі людей, що захворіли, з’являються плівки, які можуть ускладнювати дихання та ковтання.

Ускладнення дифтерії: якщо дифтерійний токсин потрапляє у кров, під загрозою опиняються життєво важливі органи — серце, нирки, нервова система. Токсин порушує синтез білка клітинами, що спричиняє загибель клітин.

Дифтерія – це не та хвороба, яку можна перенести «на ногах». Якщо ви помітили ознаки, то не списуйте на звичайну застуду, а тим паче не треба лікуватися вдома. Обов’язково зверніться до лікаря. Чим раніше встановлений діагноз, тим вищі шанси на одужання. Зазвичай хворих на дифтерію госпіталізують до інфекційної лікарні. Там вводять антитоксичну протидифтерійну сироватку. А також проводять дезінтоксикаційну терапію, вводять антибактеріальні препарати та назначають дієту.

За статистикою, з тисячі хворих на дифтерію помирає від 50 до 100 людей. Захищені ті, хто вакциновані. За інформацією центру контролю та профілактики захворювань, 99% людей, які мають щеплення від дифтерії, не хворіють. У 1991–1998 роках в Україні вже була епідемія. Тоді через низьке охоплення вакцинацією захворіло близько 20 тисяч людей, 696 із них померли, зазначають в МОЗ. Впродовж останніх років в Україні реєструвалися поодинокі випадки – не більше ніж 10 випадків на рік.

Проте лише в жовтні на Закарпатті вже зафіксовано три випадки захворювання на дифтерію, а крім того, 12 аналізів студентів, які контактували із хворими, показали позитивний результат. Загалом 15 людей госпіталізували в ужгородські інфекційні лікарні. Ще один хворий – 9-річний школяр у Києві.

Наразі, за інформацією МОЗ, в Україні низький рівень охоплення щепленнями від дифтерії – 70% вакцинованих дітей, а ось відсоток дорослих, які зробили ревакцинацію, ще нижчий. У 2018 році, за даними лікарів, кожен другий дорослий не зробив необхідного щеплення.

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – це вакцинація у дітей та ревакцинація у дорослих.

Згідно із календарем профілактичних щеплень, у 2,4 та 6 місяців дітям роблять щеплення вакциною АКДП. Ревакцинацію проводять у 18 місяців та у 6 років. Потім у 16 років щеплення робиться вакцинацією АДП-М, а після цього ревакцинацію треба повторювати кожні 10 років.

Вам треба записатися на прийом до свого сімейного лікаря/терапевта, з яким укладена декларація, під час консультації ви зможете поставити необхідні запитання про вакцини та щеплення, а також не забудьте повідомити про реакцію на попередні щеплення, алергію на ліки чи їжу та курси/терапії, якщо ви їх проходите (хіміотерапія, гормональна тощо). Після цього ви отримаєте направлення на щеплення і вакцинуєтеся.

Якщо ви не впевнені, коли востаннє робили щеплення проти дифтерії, перевірте записи та заплануйте візит до свого лікаря. Якщо пропустили щеплення — вакцинуйтеся. А також зберігайте карту щеплень свою та своїх дітей, аби знати, від яких хвороби ви вже маєте захист.

Інфекціоніст                                                                               Ткачук Л.М.

Помічник лікаря- епідеміолога                                                  Місюра І.М.