Мовчазні декорації мера

Чергова сесія Здолбунівської міської ради відбулась 18 березня і вкотре пройшла під знаком домінування міського голови та мовчазної пасивності депутатського корпусу.

На порядку денному декілька десятків питань, багато із них спірних в т.ч по виділенню земельних ділянок під будівництво, гаражі, продаж. Деякі з них були не оприлюднені у законному порядку, не обговорювались на комісіях. Таке враження склалося після запитань депутатів у залі, тим не менше всі питання пішли в топку сесійної зали.

Вправний майстер сесійних маніпуляцій за звичкою все тримав у своїх руках. Мовчазний апарат управління ради постійно отримував від нього зауваження, особливо землевпорядники. Аж незручно за них було.

Депутати взагалі взяли на себе роль мовчазних декорацій для шоу-мера. Глянеш на кожного окремо – ніби і спеціаліст своєї справи, і знана у місті людина, глянеш на них же разом у сесійній залі і …сумно. Запитання є, заперечень по суті -немає. Судіть самі:

Розгляд земельних питань. Кому «треба» – то питання узгоджене, а кому «не треба», то відмова на підставі того, що земельні питання розглядаються у порядку черги. Хм, відколи це переписали земельне законодавство і тепер заяви на землю розглядатимуться у порядку черги?

Те саме і з місцями під гаражі. Як вам підстава, озвучена Ігорем Ольшевським: «Заяв надійшло більше, а місць всього чотири, то давайте надамо інваліду, опікуну сироти, заявнику, у якого там давно гараж стоїть». Хм, давно стоїть – це значить самовільно збудований і тепер по тихому узаконюється? Вже і про чергу земельну не згадували. Чи слід вважати це рецептом від міського голови Ольшевського: писати заяви від людей із особливими потребами, бо так легше ці рішення проходять на сесії? А гараж чи ділянку ж потім і продати можна, правда?

 Наступного разу від кого приймати будете заяви, хто у фаворі: чорнобильці, афганці, АТОшники? До речі, і ці хлопці були, цікавилися земельними ділянками. Може, самі б і не приїхали, та є кому ж підказати, що земелька у Здолбунові є. От і приїхали хлопці в одностроях на розмову до мера. Він їх запевнив, що рада виділить цілий масив для учасників АТО і вони від свого об’єднання нехай подають списки, кому в якій черговості  виділяти ділянки. Хлопці почули міського голову та й поїхали собі. Не всі.

Залишились такі, як наприклад, Захар Казнадзей, відомий в Україні персонаж. До речі, у недавньому минулому голова земельної комісії Здолбунівської міської ради, який не добув до кінця каденції на цій посаді. Занадто активний на ній був, кажуть. Тож, обізнаний із діяльністю міської ради, написав заяву і разом із бійцями АТО на місце у масиві, і …окремо від них на діляночку поблизу гідропарку по вул.Вишневій. Це як в анекдоті…: а он там ще бурячки посаджу. А давайте заберемо у дитячого садочка пару соток, була і така пропозиція. А давайте заберемо землю у тих, хто не був в АТО і дамо тим, хто більше заслужив, наприклад пану Захару – буде наступна пропозиція?

Решта рішень щонайменше дивували словесними викрутасами мера. Оцініть самі: «Пропоную проголосувати “за”, …..але рішення видати на руки заявнику лише після того, як розбере огорожу навколо земельної ділянки». Відколи це депутати стали встановлювати умови видачі прийнятого рішення?

А як вам варіант навколо скандальної ділянки “для роз :)” поблизу міської ради: «Давайте так, сесія вже закінчується, а підписаної у нотаріуса угоди ми ще не бачили. То, якщо директор комунального підприємства її мені покаже, будемо вважати, що ми проголосували ЗА, а якщо не покаже, то значить ні.» Ну, сенс саме такий вкладався в ці слова. І це мова про 3 гектара землі. Це серйозно? Це називається організація роботи міської ради і сесійного засідання в рамках чинного законодавства. Зауважень юриста жодного разу чути не було. Хто ж роботодавцю зауваження робить?..

Окремі рішення виникали під час розгляду питання і формулювалися просто вголос, вони фізично не могли бути записані в протокол сесії, тому що все, що можна чути від мера, то це зазвичай: «Ну, ви зрозуміли, про що йде мова, хто ЗА? Підняли руки, опустили, дякую – одноголосно». Довести, що саме мав на увазі міський голова під словами: «Ну, ви зрозуміли» і що під цим мали на увазі депутати – важко, інколи це можуть бути протилежні по суті речі. І не маючи стенографічно точного зачитаного проекту рішення, яке ставиться на голосування – визначити, чи саме за це голосують депутати – не можливо.

Тому довелося звернутися до прокуратури з її обмеженими функціями. Якщо вона ще на щось спроможна, то нехай з’ясує законність прийнятих рішень, процедур і дій міського голови Ігоря Ольшевського на сесії.

Микола Орлов

П.С Зустрів після сесії деяких депутатів. Вони теж поділились враженнями. Враження були приблизно однакові: «хотілось плюватись» і від депутатського дня, і від сесії. Проте моє запитання: а чого ж у СЕСІЙНІЙ залі цього не робили – потонуло у тиші. На сесії Ігор Олександрович казав і питав про зауваження до ведення сесії – ніхто слова з депутатів не сказав, отже, для них це теж нормально. Ще мер казав, що чим більше йому говорять “ні” і заперечують, тим краще для нього, він отримує стимул виправляти щось у роботі. Тому виконаю цю місію замість депутатів, юриста – моє тверде НІ такому безпорядку в діяльності міськради ви вже прочитали..

Чесно не розумію ще одного, чому присутні на сесії юристи-правоохоронці не роблять цього? Забезпечувати законність – це не лише споглядати, панове офіцери! Може, я занадто гарячий та прискіпливий до міської влади – почекаємо на висновки прокуратури і коментарі тих, хто був на сесії або звертався до міської ради.