Між Афганістаном і Сенегалом за рівнем зарплат

За матеріалами http://hubs.com.ua/ станом на 01.07.2016

Ось так виглядає на 25 році незалежності країни рівень багатства її пересічних мешканців. Це саме тієї країни, які ледь не всі експерти називали потенційним лідером на пострадянському просторі. Ми не будемо говорити ні про розрив між мінімальною і максимальною зарплатами бо ніхто так і не може пояснити чому керівник Укрзалізниці може отримувати до півмільйона в місяць гривень, а на коліях і досі їздитимуть вагони радянського зразка із поламаними кондиціонерами і обшарпаними салонами.
Ми не будемо говорити про рівень мотивації, коли керівник підприємства використовує і надбавки і премії не за призначенням. Він не стимулює людей, а догодовує. А от про їжу і одяг можна поговорити.
Як може бути місячна зарплата меншою ніж мінімальна потреба людини у харчуванні і одяганні. Ми говоримо про харчування після якого не потрібно лікуватися. І про одяг не із секонд-хедвіського магазину. На це має вистачати місячного заробітку і це безумовне твердження.
Багато різних експертів і політиків пояснюють низьку заробітну платню в Україні перевагою для залучення інвестицій.
Але світова практика показує, що найбільше інвестицій йде в країни, де висока заробітна плата, бо головним є висока купівельна спроможність і здатність споживати вироблене інвесторами. Тому в 2015 році США з її величезними заробітними платами став лідером по залученню зарубіжних інвестицій.

За матеріалами КП в Україні 8-15.09.2016 стор.3

Соціологи, політологи, економісти, урядовці наводять різні цифри про рівень бідності в країні. Заступник міністра вважає, що «Згідно абсолютного показника рівень бідних становить 8 відсотків населення, тобто доходи яких нижче затвердженого прожиткового мінімуму (1227 грн). Якщо брати фактичний прожитковий мінімум, то це буде 59 відсотків», – сказала Крентовська. http://www.kvpu.org.ua/uk/profnews/1578-u-minsotspolitiki-pidrakhuvali-skilki-ukrajintsiv-zhivut-za-mezheyu-bidnosti , аналізуючи стандарти ООН, деякі експерти називають ще більші цифри: На думку експертів, 80% українців живуть за межею бідності, тобто мають грошове забезпечення менше норм, встановлених ООН та міжнародними стандартами. – http://7dniv.info/economics/79908-oon-pro-nadzvichaynu-mezhu-bdnost-v-ukraiini.html

Є на нашу думку, ще один простий і дієвий критерій оцінки бідності – кількість домогосподарств, які отримують субсидію. За даними міністерства – це 9 мільйонів з 15 наявних домогосподарств, отже 60%

Чому ми такі бідні і що з цим робити? (Порівняйте з тим, що було рік назад – чудова стаття та інфографіка). Ось показовий приклад, який ілюструє відповідь на перше питання.
«Бідність України визначає специфіку популізму в країні, адже в державах, де є великий середній клас, населення трохи інакше сприймає необгрунтовані обіцянки політиків.Популізм притаманний усім країнам. Однак популізм в суспільстві, де є великий середній клас, інший. Згадаймо, наприклад, ту ж Швейцарію. Люди там проголосували проти того, щоб кожному даром діставалося 2500 швейцарських франків (68505 грн “гарантованого доходу” на місяць, проти такої ідеї проголосували 78% тих, хто прийшов на референдум, — ONLINE.UA). А уявіть, якби таке голосування було в Україні. Популізм бідної країни — це зовсім інший популізм», — сказала український соціолог Ірина Бекешкіна www.novyny.online.ua/753164/sotsiolog-poyasnila-spetsifiku-ukrayini-na-prikladi-bidnosti/

А ось Олександр Федоренко аналізував план Уряду щодо чергового подолання бідності в країні. http://www.epravda.com.ua/publications/2016/08/18/602642/view_print/
Українці нарешті стануть багатими. Багатими, то звісно, метафора, але забезпеченими – так.
Зробити нас такими обіцяє рідний український уряд, який днями затвердив програму з подолання бідності в країні на 2016-2017 роки. Так, згідно із затвердженим планом, до кінця наступного року в Україні буде здійснено комплекс заходів, спрямованих на підвищення грошових доходів населення від трудової діяльності, залучення громадян до ринку праці, забезпечення надання адресної допомоги та підвищення ефективності програм соціальної підтримки. Особливу увагу буде приділено доступу громадян до соціальних, освітніх та медичних послуг, незалежно від місця проживання.
Разом з тим, уряд має намір мінімізувати ризики соціального відчуження сільського населення, а також ризики бідності найбільш вразливих категорій населення.

Чекати реалізації наміченого? І на завершення. Прагнути в Європу треба. Намірами замало, потрібні дії. А то якось слабо віриться, що Україна – це європейська країна, якщо за рівнем зарплати знаходиться між Афганістаном і Сенегалом в світі і між Киргізією і Таджикістаном на пострадянському просторі.