Міська ялинка. Хто, як і за скільки робив свято місту.

Відшуміли свята. Час рахувати грошики. Які були витрачені на ці свята. Сьогодні мова йде про новорічну ялинку та прикраси.  Як відомо розслідування із ялинкою 2011-2012 років мало чималий резонанс. Коротко нагадаємо.

За даними районної газети НЖ від 03.01.2012 року:

Цитата: Уже засяяла головна ялинка нашого міста. Її встановили біля будинку культури ПАТ «Волинь-Цемент». Восьмиметрову красуню подарувала здолбунівчанам ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Головну ялинку міста встановлювали і облаштовували прикрасами та освітлювальними гірляндами впродовж майже цілого дня. Іграшки для ялинки подарували станція юних техніків, центр творчості дітей та юнацтва, приватні підприємці Ігор Новак, Жанна Счастлива. А обійдеться новорічна ялинка міському бюджету в 40 тисяч гривень.

Ми тоді з’ясували, що ялинка була інша ніж та що згадується в публікації, іграшки не дарували, а за гроші купували у підприємців. І закінчили ми тоді статтю цитуємо «Залишається вам шановні читачі самим зробити висновки. Чому в районній газеті стверджується що іграшки були подаровані, хоча із документів міськради видно що вони були придбані, звідки насправді взялась ялинка у місті, чому за свідченнями очевидців і повідомленням районної газети монтаж робили за один день, а за актами виконаних робіт це тривало в декілька разів довше і як ведуться справи з документацією в міській раді. Думається депутатів міської ради які вміють не тільки руки піднімати, а й рахувати, цей матеріал повинен зацікавити».  Матеріал тоді зацікавив, але не депутатів, а начальників тих, хто давав нам інтерв’ю. Їх хлібом не годуй, дай жінкам лекції почитати. Тож цього року наша увага до ялинки була зрозуміла. Окрім дискусії щодо її необхідності, місця розташування, незручностей з об’їздом площі ми ще й за цифри не забуваємо. Скільки наших грошей було затрачено цього року на  тритижневу стоянку зрубаного дерева на площі.

Для зручності порівняння наведено деякі дані в таблиці.

Навіть поверхневий аналіз свідчить про те, що одну і ту ж роботу без нагляду громадськості та з її контролем можна робити за різні гроші. Особливо вражає вдвічі скорочена кількість і людино годин і відповідно коштів на навантажувально-розвантажувальні операції. (фото при натисканні збільшуються)

Цікаво що цього разу прикраси вирішили виготовляти самостійно. За естетичну сторони говорити важко, у кожного свої смаки. Якби не ніч, то треба було би роздивлятись добре,що та ялинка чимось прикрашена. Але ми знову про фінанси. Як ви знаєте із попередньої публікації про тротуари і льодовиковий період у нас в Здолбунові є двічі директор Потапчук С.В, який очолює КП «Здолбунівське» по контракту, підписаним з міським головою і одночасно є гендиректором ТОВ Комунальних підприємств. Саме КП «Здолбунівське» цього року було відповідальним за новорічну ялинку, а так як власних ресурсів і навіть окремого офісу немає, то КП «Здолбунівське» суміщає і офіс і роботи з комерційним підприємством. Як нам відомо мета комерційного підприємства-отримання прибутку. Прибуток цей можна отримати надаючи послуги, виконуючи роботи. Простіше всього тим, хто має бюджетні кошти. От і замовляє КП Здолбунівське (Потапчук С.В) у ТОВ КП (Потапчук С.В ) різні роботи і послуги. В нашому випадку новорічні прикраси. Цілком зрозуміло, що чим довший ланцюжок виконавців то кінцевий продукт дорожчий. Ось кошторис на ті прикраси.

Матеріали 350 грн, зарплата 285 грн. Все решта – витрати, а бо просто втрати, яких можна уникнути. Із загальної вартості прикрас 1470,18 грн, реальні витрати складають 635,34 грн. Решта цехові витрати, загальновиробничі витрати, відрахування і планові нагромадження (цікаве формулювання, зазвичай зустрічається в кошторисах будівельних та інвестиційних організацій, у всіх решта це прибуток) – це кошти які залишаться підприємству, комерційному + відрахування державі. Т.то 1470,18-635,34=834,84 грн, а це більше 50% ціни виробів – втрачені державні кошти. Чи є альтернативи? Є! Залучення тих же підприємців, Ігора Новака, наприклад, якого цього року не залучали до виготовлення прикрас. Підприємці на відміну від комерційного товариства не калькулюють цехові і загальновиробничі витрати. У них є матеріали+зарплата+єдиний податок. Рахуємо 350,09+285,25+10% від суми= 698,8. Це вже не 1470,18! Другий варіант. Купили матеріалів на 350 грн і завезли дітям на гуртки. Зроблять, ще й не гірше. І батьків до ялинки приведуть, що б показати свої іграшки. А так складається враження що дуже зручно щоб ця зв’язка Комунальне підприємство Здолбунівське і комерційна організація Комунальних підприємств освоювала бюджетні кошти. Кому зручно? Потапчуку С.В, який є двічі директором, бо на 25 тисяч населення не знайшлось більше достойного :) міському голові Ольшевському І.О?

До створення цього комунального підприємства подібні роботи напряму виконувало ТОВ КП і обсяг замовлень наприклад за 2009-2012 роки склав лише по обов’язковій програмі закупівель 2 млн.грн з 5 млн, що взагалі потратила міська рада на закупівлі у різних учасників.

Створення комунального підприємства мало вирішувати як мінімум два завдання: зменшення ціни послуг для населення і міста, збільшення керованості напрямком утримання доріг і сан очистки міста, в ідеалі ще і підвищення якості цих послуг. Що маємо насправді. Комунальне підприємство із статутним капіталом чи то 1000 грн чи 2136 грн (одне і теж рішення міської ради має різні цифри), управлінця із солідним контрактом і …продовження замовлень тільки тепер вже через комунальне підприємство (збільшуючи витрати) у того ж таки ТОВ КП. Із трьох завдань, що ми озвучили вище виконано лише одне – підвищення керованості зі сторони міського голови. Знаємо що в планах КП Здолбунівське придбання сміттєвоза, вантажного авто з грейферним обладнанням, утримання сміттєзвалища, але суміщення комунальних і комерційних інтересів через одну і ту ж особу чомусь наводить не на думки про розвиток міста, а про нераціональне використання коштів, якщо дууууже м’яко висловитись.

Ну ось, а почали ніби з ялинки і свята…