Медичні послуги стануть платними

Мiнiстр охорони здоров’я Олександр Квiташвiлi офiцiйно озвучив стратегiю реформи медичної галузi. Згiдно iз законопроектом, який розробило мiнiстерство i, як вважають експерти, з високою ймовiрнiстю схвалить Верховна Рада, змiни торкнуться восьми чинних нинi законiв i кодексiв. Зокрема й “Основ законодавства України про охорону здоров’я” i ЗУ “Про екстрену медичну допомогу”.

А найважливiша новацiя: на базi медзакладiв – лiкарень i полiклiнiк, що їх нинi фiнансує уряд, – створять пiдприємства. Тож нинiшнi полiклiнiки, лiкарнi й диспансери стануть самостiйними господарськими суб’єктами i зароблятимуть на себе. Ясна рiч, що зароблятимуть вони на медичних послугах, тобто на нас, пацiєнтах. А як тодi з конституцiйно гарантованим правом на безплатну медичну допомогу? Як формуватимуть тарифи? I як узагалi вiдобразиться ця реформа, на реалiзацiю якої уряд дав МОЗУ три мiсяцi, на життi пересiчного українця?

Про це газета “Експрес” розмовляла з Iгорем Щедриним, заступником голови координацiйної ради ГО “Медичний контроль”, Ларисою Канаровською, головою столичної профспiлки працiвникiв охорони здоров’я, Юрiєм Нестулею, виконавчим директором Iнституту аналiтики та адвокацiї, та В’ячеславом Костилєвим, головою Лiги захисту громадянських прав,

— Основна iдея майбутнiх нововведень – переведення медзакладiв, якi нинi мають статус держ- та комунустанов, у статус держпiдприємств i комунпiдприємств. У чому мiж ними рiзниця?

I. Щедрин: — Досi медзаклади фiнансують i з бюджету. Якщо вони стають пiдприємствами, то повиннi бути самоокупними. Отож пацiєнтовi, який ранiше мiг розраховувати на бодай елементарне безплатне обстеження у держполiклiнiцi, консультацiю лiкаря, тепер доведеться платити за медичнi послуги. Кожна медична послуга вартуватиме грошей.

— У бiльшостi медзакладiв, хоч вони й державнi, пацiєнти – це не секрет – i нинi купують собi лiки, шприци, засоби гiгiєни, платять лiкарям. Можливо, пiсля реформи все просто стане прозорiше?

Ю. Нестуля: — Власне, так i є. Скажу бiльше: часто в медичних закладах пацiєнт змушений платити за послуги, якi вже оплаченi з бюджету. Чималi кошти залучають завдяки примусовим “благодiйним” внескам до фондiв, якi працюють при закладах охорони здоров’я. Ми провели дослiдження, данi якого свiдчать: загальна сума таких неофiцiйних платежiв може дорiвнювати бюджету мiста на медицину. I це – справжня корупцiя, не подолавши якої, неможливо реформувати медицину. Ми можемо тисячу разiв говорити про те, що конституцiя гарантує нам безплатне лiкування. Але платять усi й майже за все. I по-iншому вже не буде. Треба робити оплати прозорими, тодi пацiєнт зможе вимагати якiсне лiкування. Хiба сьогоднi проблема отримати якiснi послуги стоматолога? Якщо маєш грошi, то забезпечать справдi високий рiвень послуги. I треба до цього звикати. У всьому свiтi якiсна медицина коштує дорого.

— А як, цiкаво, формуватимуться тарифи на послуги лiкаря? Л. Канаровська: — Поки що це не визначено. Що вiзьмуть за орiєнтир? Можливо, приватнi клiнiки, бо лише там нинi є такi розцiнки? Що ж, заглянувши в прайси, можна побачити, що, наприклад, стандартна процедура огляду й обробки горла дитинi, хворiй на ангiну, коштує 700 гривень. Зможе стiльки заплатити пацiєнт учорашньої полiклiнiки?

I. Щедрин: — А що робитимуть люди з iнфарктом, iнсультом, якi перебувають на межi життя i смертi, але в цей момент не мають грошей? “Швидка” довезе їх до лiкарнi, там нададуть першу допомогу: реанiмують, введуть найдешевший набiр лiкiв. I все. Згiдно з планом реформи, безплатним для українцiв, крiм “швидкої” i первинної допомоги, є лише лiкування дiтей до трьох рокiв. Але розраховувати на щось бiльше не варто. Подальше лiкування доведеться оплатити. Або знайти спонсора.

Ю. Нестуля: — Щоб цього не сталося, для малозабезпечених пацiєнтiв на перехiдному етапi реформи мала б дiяти система державних медичних субсидiй. Це просто. Держава розраховується з медичним закладом за фактом надання допомоги конкретному пацiєнтовi з державного страхового фонду. Звiсно ж, держава повинна буде пильно контролювати вчасне надходження таких коштiв i те, що медична послуга справдi надана.

— Наскiльки така реформа спiвзвучна з європейським i свiтовим досвiдом керування системою охорони здоров’я?

— На мою думку, лiкар-професiонал фiнансово зацiкавлений у тому, що йому пропонує план реформ: отримувати гонорар вiдповiдно до кiлькостi вилiкуваних пацiєнтiв. Медики-практики вiд нелегальних фондiв зиску не мають, усi цi грошi дiстаються головним лiкарям та чиновникам. А пацiєнти зацiкавленi в тому, щоб платити за конкретну виконану послугу, а не утримувати корумповану медичну галузь за рахунок офiцiйних податкiв iз зарплати i неофiцiйних поборiв. Ще раз хотiв би пiдкреслити, як ефективно у нас дiє система стоматологiчної допомоги пiсля переходу на прямi грошовi розрахунки: пацiєнти, вiдповiдно до своїх статкiв, вибирають фахiвця i звертаються до нього. I навiть у клiнiках, де тарифи вiдносно невисокi, черги вишукуються до найбiльш квалiфiкованих фахiвцiв.

В. Костилєв: — Зволiкати з реформою медицини не можна, бо саме ця галузь з’їдає п’яту частину державного бюджету, саме на нiй зав’язанi корупцiйнi схеми iз закупiвлею медикаментiв i медичного обладнання, дiя згаданих псевдодоброчинних фондiв. I вiд того, що реформа загрузне, не виграє нiхто.

Iрина КОНТОРСЬКИХ,  “Експрес”