Консультує податкова

Під час чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» на запитання платників податків відповідала начальник управління податкового аудиту ДПІ у м. Рівному Островська Віра Петрівна. Відповіді на  найбільш актуальні питання, що стосувалися теми «Застосування норм Податкового кодексу України з питань проведення перевірок платників податків», пропонуємо вашій увазі.

 Яка відповідальність передбачена до платника податків за здійснення діяльності, яка не передбачена статутом ЮО?

     Частиною другою статті 57 Господарського кодексу України передбачено, що в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.1 ст.259 Господарського кодексу України вид господарської діяльності має місце у разі об’єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.
Відповідно до ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», із змінами та доповненнями, однією з підстав для постановлення судом рішення щодо припинення юридичної особи є провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам.

 Які строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій до СГ?

 Строки давності становлять 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Які застосовуються штрафи до суб’єкта господарювання, який до початку перевірки органу доходів і зборів самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів та надав уточнюючу декларацію(розрахунок), проте без відповідної сплати донарахованих сум зобов’язань та без сплати штрафу (3% або 5%)?

У разі невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, щодо умов самостійного (у тому числі за результатами електронної перевірки) внесення змін до податкової звітності нараховується штраф у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та пеня відповідно до ст. 129 ПКУ.

Чи передбачена відповідальність у разі завищення суми податкового зобов’язання?

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Іншої відповідальності у разі завищення суми податкового зобов’язання податковим законодавством не передбачено.

 Чи можливо відповідальних (посадових) осіб підприємства одночасно притягувати до адміністративної відповідальності за декілька адміністративних правопорушень?

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Чи передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб ЮО за періоди, які не належали до їх роботи?

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Зокрема, відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х, зі змінами та доповненнями, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (абз. перший ст.256 КУпАП).

 Які штрафні санкції передбачені за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів та або ненадання контролюючим органам оригіналів документів (копії) при здійсненні податкового контролю?

 Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.