Кому не до вподоби принциповий Орлов та ліфчик його дружини

Навіть і думки не мав, що озвучення мого прізвища, як кандидата на посаду заступника голови Здолбунівської РДА, мине непоміченим, тим більше, що є де здолбунівчанам тепер свою думку висловлювати – на створеному мною та командою потужному інформаційному  ресурсі Здолбунів CITY.

Добре, що люди не залишаються байдужими до того, що відбувається в районі, в тому числі й до діяльності новопризначеного голови РДА та його рішень.

Судячи із коментарів під матеріалом, Сергій Кондрачук визначився із претендентами на вакантні місця http://zdolbunivcity.net/serhij-kondrachuk-vyznachyvsya-iz-pretendentamy-na-vakantni-mistsya/ , більшу половину із них настрочило дві-три людини. Мета цих коментарів зрозуміла: в перепалці з коментаторами вийти на рівень “сам дурак”, а голові РДА дати знак, щоб він задумався, для чого йому такі публічні принципові фігури як Орлов. Коментарів не буде, буде цей матеріал.

Більшість коментарів невдоволених озвученою кандидатурою на посаду заступника голови РДА із розряду «а я так думаю», «люди кажуть», «всі це знають» і т.д. «Глибока» обізнаність у наведених «фактах» і теми, які коментуються, можуть свідчити про те, що люди ці мають відношення до близького оточення самого Сергія Кондрачука та Здолбунівської сотні самооборони, тим самим псуючи імідж всіх.

На місці сотника я б звернув увагу на це, адже демократія і свобода слова, наприклад у моєму розумінні – це дещо інше, ніж те, що звучить у коментарях, як мені здається, ображених чи обділених членів поважного товариства.

Я не пам’ятаю жодної публічної розбірки між регіоналами, колишніми аграріями, ну, т.то тих, хто був при владі і тих, з ким боролись “помаранчеві” у 2004-05, і 2014 роках. Натомість розбірок між тими, хто вважає себе патріотами, націоналістами – більш ніж достатньо. Хто з них більший УНСОвець, у кого правильна була булава Правого сектору, хто більше був на Майдані, у кого прізвище на –чук чи –енко.

Виходячи із цих критеріїв, моє прізвище не дає спокою, воно й не дивно.

Орлов – це не Орленко, значить не щирий українець, принаймні це мені закидали під час виборів міського голови у 1996 році. Орлов може собі дозволити співпрацювати з безпартійними Корилкевичами у благодійному фонді, тому що мета фонду мені зрозуміла і користь від нього була очевидна (облаштовані зали, бібліотеки, школи, криниці, подвір’я ), і в той же час вчити членів ДВК кандидатів в депутати від різних політичних сил.

Людям важко зрозуміти, бо самі так не пробували, як то не «дружити в засос», а виконувати договірну роботу без політичних обіцянок і сподівань. У мене немає політичних друзів чи ворогів. Я відкритий до співпраці, тому що володію нюансами виборчого законодавства, громадської, благодійної діяльності.

Тільки чи так само відкриті до співпраці наші політики? Зі свого досвіду скажу таке: ті, хто довгий час був в опозиції, на барикадах, потім у політичній діяльності всіх ділять (звісно є виключення) на СВОЇХ і ЧУЖИХ. Ті, хто менше часу ходив по мітингам, кричав у мегафони, той менш категоричний у розмовах і з поміж трьох чоловік два гетьмани там рідше трапляється. Такі МОЇ враження.

Я не націоналіст: для мене Україна – це місце комфортного проживання для всіх, хто вважає Україну своєю рідною землею. Але я патріот, тому я проти, щоб на цій же землі комфортно жили ті, хто споживацьки підходить до життя і зі зневагою ставлять до того місця, де живуть.

Людям важко зрозуміти, як можна бути чотири  роки головою бюджетної комісії Здолбунівської міської ради при міському голові Ігореві Ольшевському і потім критикувати його діяльність. Для мене відповідь очевидна: коли я був головою бюджетної комісії, то і міська рада мала непогану динаміку доходної частини бюджету, і контроль за його використанням був значно інший, ніж зараз. Тому є підстави критикувати монополію побудовану мером за потурання депутатів.

 Не можна за два дні до сесії громаді давати відповідь, що бюджет не готовий, програми не розроблені, податки місцеві не визначені, а через два дні все це прийняти за тридцять хвилин і без обговорення.  За класикою «політичної дружби» ці речі мали б не помічатися і не помічаються тими, хто вважає себе друзями мера, хоча в основі стосунків мала б бути буква Закону.

І саме це непокоїть багатьох, в т.ч і тих, хто хотів би зайняти вакантні посади в адміністрації.

«Свій серед чужих, чужий серед своїх» – крутиться у мізках і одних, й інших. Як тих, хто хоче мене бачити на цій посаді, так і тих, хто проти. Міряються рівнем моєї прихильності «своїстості» . Немає сенсу – дивись ситуацію описану вище. Мої принципи за 40 років сформовані, і про це я сказав голові РДА перш ніж потиснути руку. Але я командний гравець, який вміє і любить ставити цілі та їх досягати. Тому буду вважати за честь попрацювати у команді молодого реформатора і поділитись своїми напрацюваннями і досвідом.

Досвідом глибокого знання основ ефективного управління, адже з 1998 року маю достатній стаж викладання у вищій школі менеджерських дисциплін, з 2004 року по 2011 отримав неоціненний досвід керування трудовими колективами чисельністю до 50 осіб на посадах заступника директора, фінансового директора, директора. Вся ця  трудова діяльність пройшла у м.Рівне. З 2011 по 2014 рік включно займався підприємницькою діяльністю в сфері консалтингу по всій Україні.

2002 року заснував разом із колегами громадську організацію «Аналітичний центр розвитку міста «ЗЕОН», яка успішно діє донині.

Протягом останніх років успішно пройшов багато вітчизняних і міжнародних стажувань, курсів, майстерень для самовдосконалення і підвищення власної компетенції. Серед них:

 Курс “Роль міст у світі, що глобалізується”, Будапешт, Угорщина, центрально-європейський університет, заснований Джорджем Соросом, захищений диплом на англійській мові;

Інститут регіонального управління НАДУ при Президентові України тренінг “Як бути кращим  радником із стратегічних питань”;

Навчальна програма для місцевого самоврядування в галузі екології і нетрадиційної енергетики, Краків, Закопане, Польща;

Проект «Популяризація механізмів громадських консультацій у 15 обраних регіонах України», Україна – Польща (проведення громадських консультацій, допомога громаді у вирішенні її питань у владі);

Проект доброчесного врядування в Україні «Прозора Україна», Україна – Польща (підготовка експертів впровадження принципів прозорого місцевого самоврядування в Україні);

Програма «Громадські зв’язки: Розвиток децентралізації та економічного зростання. Адвокація в місцевих громадах», північно-західні штати США;

Електронне урядування та демократія, створення Громадських інформаційних центрів у п’яти областях України, Рівне, Здолбунів, Люблін (Польща).

У різні роки Член Європейських мереж дослідників в галузі житла (ENHR, Швеція) та в галузі державного управління (NISPAcee, Словаччина). Розробник та керівник декількох проектів, фінансованих Міжнародними та всеукраїнськими донорськими інституціями

Публікації:

Стратегічне управління громадою в контексті євроінтеграції та світової глобалізації.

Співавторство у монографії «Механізми ринкового господарювання: галузеві особливості», 2005 р.

Науково-практична праця «Рівненщина, яку ми будуємо»

Практичний посібник «Енергозбереження доступне для кожного», 2011 р

Співавторство у посібнику «Громадська журналістика та відповідальні соціальні медіа», 2012 р

Науково-методичні видання, популярні статті в ЗМІ

Посібники, автором чи співавтором яких є, можна переглянути тут:

Досвід міст США і Швейцарії для України: http://kerivnyk.org.ua/dosvid-mist-ssha-ta-shvejtsariji-dlya-ukrajiny.html

Громадська журналістика та соціально відповідальні медіа: http://kerivnyk.org.ua/posibnyk-iz-hromadskoji-zhurnalistyky.html

Кращі практики облаштування міського простору:

http://kerivnyk.org.ua/kraschi-praktyky-oblashtuvannya-miskoho-prostoru.html

Місцеве самоврядування: варіанти для України – http://kerivnyk.org.ua/mistseve-samovryaduvannya-varianty-dlya-ukrajiny.html

 Так виглядає дійсність, яка говорить про цілеспрямовану роботу в напрямку розвитку громад. А так виглядає брехня:

Що ж «вкидають» на публіку коментатори без імен і прізвищ? Та звісно що, самим придумані версії всесвітньої ганьби Орлова, який зв’язався із «регіоналами» Корилкевичами, таким же «регіоналівським» фондом. Саме час його люструвати, четвертувати і очистити від влади.

Тим більше що я за “його гроші” літав в Америку і з ним фоткався на човні біля Чікаго.

Ще не дає спокою коментаторам моя дружина без ліфчика.

Поки є час і натхнення, то зберіг і коментарі на пам’ять, і дам на них відповіді. Наступний раз вся єресь не підтверджена фактами буде видалятися згідно з правилами коментування на ЗС.

Поїздка в США була організована Американською агенцією з міжнародного розвитку (USAID). Українська організація, що допомогла підготувати групу до стажування в США – Інститут розвитку регіональної преси. Неурядова організація, що опікувалася українською групою в США – Консорціум Великих озер для міжнародного навчання та розвитку (Great Lakes Consortium for International Training and Development). Всі гіперпосилання активні – можете заходити і цікавитись, яке має відношення і хто до фінансування моєї подорожі.

На фото ми піднімаємо державний прапор 24 серпня в день Незалежності з мером одного із тернопільських міст, а не Корилкевичем, ні Данилом, ні Михайлом :)

Щодо ліфчика і моєї дружини. Це моя дружина. Як хочу так і фотографую, як хочу так і виставляю. Гарна фотографія гарну людину лише прикрашає, пуританством ніколи не страждав. Мало того, дружина сказала, якщо інші жінки посадовців РДА чи працівниці РДА готові сфотографуватися, то вона готова хоч і голяка позувати, наприклад для календаря, який буде проданий на благодійному аукціоні, а гроші підуть на потреби району чи вояків АТО.

Так що шановні мої заздрісники і капосники! Рийтеся у своїх коморах, заглядайте у свої ліфчики і труси, а раптом знайдете чим рукам корисним зайнятись замість клацання брехнею по клавіатурі…

Микола Орлов