Хто врятує Джерело?

Час йде, а Джерело Святого Миколая не приводиться до ладу. Близько чотирьох місяців тому ЗС уже писало про проблеми на Джерелі: самовільна вирубка дерев та проведення ремонтних робіт без відповідних дозволів, бездозвільна торгівля на території Джерела, скринька для пожертв, гроші з якої йдуть у невідомому напрямку. Щодо вирубки дерев, то нам була надана інформація від 16.04.2015року про видалення дерев з дотриманням природоохоронного законодавства. А куди пішла деревина? До вищезгаданої інформації були прикріплені акти та рішення про передачу безоплатно підрядчику за виконану роботу, та от датовані вони 27.02.2008роком. Ось цей документ: У К Р А Ї Н 1. Дерева Церква На інші питання, задані у статті, відповіді до цих пір немає.

Та найцікавішим питанням є «Кому належить джерело?». В мене виникає інше питання – а хіба воно має бути особистою власністю для задоволення потреб однієї людини чи групи осіб? Джерело Святого Миколая – це є історична, культурна та природня пам’ятка обласного значення. Абсолютно кожен бажаючий має право напитися цілющої води Джерела. Та як відомо за багаторічним досвідом, місця масового паломництва, до яких і відноситься Джерело, потребують догляду. За Законом України «Про місцеве самоврядування» ст.32 п.10 «До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать…забезпечення охорони пам’яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання», тобто Миротинська сільська рада, до якої входить село Гільча Перша, на території якої і розташоване Джерело, зобов’язана зберегти самобутність, слідкувати за станом Джерела, а також виготовити паспорт на пам’ятку, облікову та охоронну дошки.
Редакція подала запит на інформацію до відділу культури та туризму Здолбунівської РДА, щоб дізнатись, чи виконує сільська рада свої обов’язки щодо утримання Джерела, та на чиєму ж, все таки, балансі за документами знаходиться пам’ятка. На що нам відповіли, що і самі б хотіли отримати таку інформацію, адже 15 вересня Здолбунівська РДА подала запит до Миротинської сільської ради, з проханням надати інформацію про стан виготовлення та наявність облікової документації, а також копію рішення про балансоутримувача пам’ятки історії місцевого значення «Джерело Святого Миколая», вказавши, що подати її потрібно до 18 вересня. Та, як ви зрозуміли, інформації немає до цих пір.

Василь Васильович Мартинюк, голова сільської ради мотивував це дозвонювачам з відділу культури: «А я не знаю, як ви використаєте цю інформацію, тому я ще подумаю, чи надавати її». Його право, та Закон України «Про інформацію», де у статті 5 вказано, що «Кожен має право на інформацію … Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб». Цікаво, які ж права та свободи сільської ради може порушити оприлюднення цієї інформації? Якщо ж там все по закону і людській моралі, то чого боятись? Офіційний акт про обстеження джерела говорить, що стан і води і навколишньої території НЕЗАДОВІЛЬНИЙ. (зверніть увагу сам сільський голова ПІДПИСАВ і визнав це)

Не дочекавшись інформації, редакція ЗС поїхали до Джерела Святого Миколая, подивитись на власні очі чи змінилось щось з травня 2015року. Охоронних дошок ми не побачили, окрім дошки, з барельєфом Б. Хмельницького.

Кіоск стоїть, хоч і дозволу на його роботу на території Джерела немає. І його продавчиння свариться на відвідувачів, щоб з відрами були обережними, «а то грошей немає їх купляти». З однієї сторони це правильно, до будь якого майна потрібно ставитись бережно. Але ж біля Джерела стоїть скринька для пожертв, які, за логікою розташування, мали б йти на потреби джерела.

Житель села Гільча Перша, Руслан Балащак, розповідав редакції ЗС, що у липні цього року на зборах села вирішили зробити публічною виїмку та підрахунок грошей зі скриньки. В результаті, за один місяць у скринці назбиралось близько 7 тис.грн. Та куди йдуть гроші поки що є загадкою. Як ми писали у попередній статті, більшість матеріалів на споруди в басейні (так зване «око») пожертвувані підприємцем Літвінчуком І. Накриття над самим джерелом зроблене на пожертви жителів сіл Гільча І, Гільча ІІ, Замлинок, В’юнівщина і т.д. Кілька років тому ці села зібрали по 100 грн. з кожної оселі на хрест та купол над джерелом. Також матеріально допомагають підприємці Лапчуки та інші.

То може варто створити благодійний фонд на розвиток Джерела, куди кожен бажаючий зможе пожертвувати кошти? І, що найголовніше, інформація про суми пожертв та витрат буде загальнодоступною. Пан Балащак наголошував, що у селі Гільча Перша дуже активна молодь, яка час від часу прибирає територію Джерела Святого Миколая. Можливо їм варто довірити Джерело? Створити Неприбуткову Громадську організацію (НГО), куди увійдуть представники Миротинської сільської громади різного віку, суспільного статусу та релігійних поглядів. Тобто люди, яким не байдужа доля Джерела, які будуть піклуватись про його стан та чистоту, які дійсно ХОЧУТЬ, щоб Джерело Святого Миколая стало окрасою всього району, щоб було не соромно привезти на екскурсію навіть іноземних туристів. Можливо тоді навколо Джерела поменшає конфліктів на релігійному підгрунті.

Та повернемось до поїздки ЗС до Джерела. Перед тим як зачерпнути води, журналіст ЗС вирішила зробити гарне фото, де на дні водограю у напівтемряві виблискують монети, кинути відвідувачами, щоб ще не раз сюди повернутись. Та світло спалаху фотоапарата показало те, що відбило бажання пити звідти воду. На фото ви можете бачити милих створінь, які називаються ківсяки – ряд двопарноногих багатоніжок. Там, де всі зачерпують воду для пиття, дно вкрите монетами та багатоніжками, і плавають жаби.



Джерело Святого Миколая – це найвідоміший водограй нашого району. Дуже хочеться, щоб ця жива вода не втратила своєї первозданності, не стала заручником конфліктів релігійних громад. Щоб люди подумали перш за все за своє Джерело, а потім – за власні інтереси та вигоду. Нагадуємо, що потрібно зробити Миротинській сільській раді і громаді села для впорядкування Джерела, якого офіційно ніде немає як Джерело. Це кусень лісу за документами, яким вправно хтось користується, прикриваючись рясами і посадою. Все що рекомендується зробити по закону викладено у листі відділу культури і туризму РДА: