. Григорій Ясиновський: «Рішення балотуватися у Верховну Раду – це підсумок всього прожитого і пережитого» | Здолбунів City

Григорій Ясиновський: «Рішення балотуватися у Верховну Раду – це підсумок всього прожитого і пережитого»

Ясиновський (3)– Григорію Івановичу, не секрет, що рішення балотуватися у Верховну Раду Ви прийняли, як кажуть, перед відправленням поїзда. Чому тягнули до останнього?

– Відверто скажу, що сумнівався. Але сумніви розвіялися, коли мені запропонували йти довіреною особою до одного з кандидатів – відомої в краю особи. На мою відмову була несподівано різка реакція, навіть із елементами погроз. Оце й укріпило мене: треба боротися. Бо до влади знову рвуться ті, хто сидів, точніше, протирав штани в парламенті й розчарував, думаю, не лише мене. Я так себе запитав: «Григорію, чи можна спокійно відсиджуватися, коли ти знаєш потреби людей, розумієш, що необхідно зробити на державному рівні для їх вирішення?» Дарма, що у мене нема таких статків, як у більшості кандидатів. На відміну від них, маю інші козирі, але про це трохи згодом…

– Отже, якщо я правильно зрозумів, рішення було емоційним – доказати собі і своїм опонентам, хто такий Григорій Ясиновський…

– Неправильно зрозуміли. Мій поступок – це результат довгих роздумів, аналізу подій, того, що з нами, з Україною відбувається. Можливо, це дещо патетично звучить, але рішення йти до українського парламенту – воно, як певний підсумок мого трудового життя. Адже я – селянський син, якого батько навчив доглядати худобу, сіяти, косити, робити всю чорнову роботу на землі. З часом пройшов й інші непрості життєві університети. Багато працював з людьми, витягав з боргів колгосп, будував житло, газові мережі для односельців і ще багато чого іншого.

Пізніше, вже у Рівному, пізнав нюанси соціального захисту громадян. Маю у цих питаннях також чимало пропозицій для розгляду на законодавчому рівні.

– Треба віддати належне, що Ви не приховуєте окремі нюанси зі своєї біографії, про які інші воліли б забути…

– Це про членство у Компартії? Знаєте, мені нема чого соромитись. У ті часи жодна людина не могла зробити якусь кар’єру, чогось досягти без членства у партії. До речі, певний час мені довелося бути звільненим секретарем парторганізації у колгоспі. Саме в той період трапилася така подія: подзвонили з райкому, щоб за добу зібрати 300 підписів на мою підтримку. Дзвінок був вечірній, а на ранок мені на стіл лягли папери з підписами односельців. У районі не повірили. Приїхали перевіряти, чи не підробка. Жодного фальшивого підпису не було. Таке, знаєте, не забувається.

А через рік мене направили головою колгоспу, де було 7 мільйонів карбованців боргу. Що його робити? Як виходити з кризи? Запросив на нараду старійшин села, порадився. Разом дружно взялися за діло. І вже через три роки наш колгосп не просто розрахувався з кредитами, а й отримав декілька мільйонів карбованців прибутку.

Цю історію згадав, щоб підкреслити, що і в нинішні важкі часи треба дослухатися до порад мудрих людей – інакше не вижити.

– Перед нашою бесідою ознайомився з передвиборною програмою Григорія Ясиновського. Все правильно, все красиво. Як і в решти кандидатів…

– Ви хочете запитати, в чому ж тоді різниця? Скажу. Проаналізуйте списки кандидатів. Переважна більшість – люди не просто заможні, а бізнесмени. Чому вони рвуться до парламенту? Щоб захищати інтереси людей чи свої бізнес-інтереси? Відповідь, думаю, очевидна. Тож я звертаюся до простих людей: чи не пора сказати: «Досить, край. Більше не будемо обирати тих, хто зваблює народ дешевою гречкою чи іншими продуктовими пайками напередодні голосування».

Ця гречка потім надто дорого обходиться суспільству. Дійсно, зараз практично всі навчилися красиво говорити, красиво обіцяти. Як тут бути виборцю? Думаю, вихід один – подивитися в очі тим, хто обіцяє і подивитися, що кожен із них зробив для людей, наскільки у них слово не розходиться з ділом.

А щодо моєї програми, то скажу, що головний акцент робитиму на захисті інтересів селян. Відомо, що вони дають 30 відсотків валового внутрішнього продукту, а про село у нас в державі практично забули. Так не повинно бути. Навіть в ці складні часи є можливості для вирішення сільських проблем.

Приміром, провели розпаювання землі. Однак питання до кінця не вирішено. Я готовий представити законопроект, згідно з яким частина прибутку йтиме на вирішення соціальних проблем. Тобто певний відсоток прибутку необхідно надавати сільським радам.

Чи, скажімо, зараз в Україні багато юридичних осіб мають на своїх рахунках кошти, але не можуть ними розпоряджатися, бо вони заблоковані державним казначейством. Як на мене, інститут казначейства взагалі не потрібен. Його варто замінити державним банком.

І ще, можливо, найголовніше. Переконаний, що моя програма, на відміну багатьох інших кандидатів, має шанс бути реалізованою. Бо за кожним її рядком можу розшифрувати, які законодавчі акти буду ініціювати для втілення цих намірів у життя. Знаєте, у розвинених країнах Європи законодавці багато уваги приділяють не лише статтям законів, а й механізму їх реалізації. Думаю, що настав час нашому парламенту брати на озброєння цей досвід. Бо ж не секрет, що хороших законів в Україні прийнято немало, а от щодо їх реалізації є питання.

– Григорію Івановичу, Ви згадали про складний для України час – фактично йде війна. Як має діяти новий склад Верховної Ради?

– Для мене нинішня ситуація у Верховні Раді взагалі незрозуміла. Ми дізнаємося про якісь таємні поїздки групок українських депутатів у Москву. Потім їх звинувачують у зраді інтересів держави. Як на мене, то давно пора вести відкритий і чесний діалог між парламентами Росії та України. Ми ж братні народи! Маємо спільне коріння, одну православну віру, то невже представники двох народів не в змозі домовитися і припинити це криваве побоїще?! Пора припинити вбивство цвіту української нації.

– Наостанок. Щоб хотіли сказати виборцям, які побажання.

– Найголовніше, щоб кожен розумів свою громадянську відповідальність за майбутнє України, прийшов на виборчу дільницю і проголосував. За кого голосувати – то справа совісті кожного. Важливо, щоби люди не були байдужими до цієї справи. Адже на кону майбутнє України, яким шляхом розвитку вона йтиме, як житимуть наші діти і внуки. Погодьтеся, що заради такої мети варто попрацювати нам усім.

Бесіду вів Михайло Стецюк

Довідково: Ясиновський Григорій Іванович, народився 9 вересня 1952 року в с.Рудка Демидівського району Рівненської області.

З вересня 1959 року по червень 1967 року навчався в Рудківській восьмирічній школі, з 1967 року по 1969 рік навчався в Демидівській середній школі, де одержав атестат про середню освіту.

З жовтня 1969 року по листопад 1970 року працював слюсарем Демидівського відділення «Сільгосптехніка». З листопада 1970 року по листопад 1972 року проходив службу в лавах Радянської Армії. З листопада 1972 року по червень 1973 року працював інструктором – методистом по спорту колгоспу «Червоний промінь» с.Рудка, з червня 1973 року по серпень 1975 року – секретар сільради с.Рудка. З вересня 1975 року по червень 1977 року навчався у Рівненській радянсько – партійній школі.

З вересня 1977 року по травень 1978 року голова профкому колгоспу «Першотравневий» Млинівського району Рівненської області. З травня 1978 року по червень 1981 року замісник голови колгоспу ім.Щорса Млинівського району Рівненської області, а з 1981 року по січень 1985 року замісник голови колгоспу «40 – річчя Жовтня » цього ж району. З січня 1985 року по липень 1986 року звільнений секретар парткому колгоспу «40 – річчя Жовтня» Млинівського району.

З липня 1986 року по січень 2000 року – голова агрофірми ім.І.Франка, а з січня 2000 року по вересень 2001 року – директор ПОП «Злагода» Демидівського району Рівненської області. З вересня 2001 року дотепер директор виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Освіта вища, в 1985 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут, а у 2003 році Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу.

У 2003р. вибраний членом – кореспондентом Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності по секції – безпека життєдіяльності.

Нагороджений Орденом Христа Спасителя, Орденом Святого Архистратига Михаїла, Почесною Грамотою Президії Верховної ради України, Почесною грамотою Федерації профспілок України, Почесною грамотою Федерації профспілок області, Почесною грамотою ВД ФСС з ТВП, Почесною грамотою обласної державної адміністрації, Почесною грамотою обласної ради.

У 2007 році присвоєно звання „Заслужений працівник соціальної сфери України”. У 2012 році нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Одружений, маю двох дітей. Ні я, ні мої рідні засуджені та під слідством не були.

 

на правах політичної реклами
1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (ще не оцінили)
Loading...


Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
 
 

Активні відвідувачі

 
 

 Сайт для Руководителей. Как результативно управлять
 

Реклама