. Головне завдання вижити у 2015-му? | Здолбунів City

Головне завдання вижити у 2015-му?

делаем больноПрем’єр-міністр України, готуючи презентацію програми дій свого уряду в парламенті цього тижня, вирішив “особливо не морочитися” з питанням наповнення її реальним змістом, а не лише декларативними тезами. Ну чим він гірший за президента, який відіграв нещодавно подібний “номер” з усім властивим першій особі держави “блиском”? 

Уже в чому-чому, а в акторській та ораторській майстерності Яценюку талантів теж не позичати. От тільки хоч і довелося задіяти їх на всі сто, щоб спробувати “втюхати” настільки очевидну пустушку навіть лояльному парламенту, цього разу й цього не вистачило — окремі фракції коаліції спочатку відмовилися її підтримати. Дякувати Богу, на допомогу прийшла коаліційна угода, яка придатна на роль програмного документа, на думку спостерігачів, значно більшою, ніж яценюківські слайди, мірою. Аналітика від Юрія Сколотяного та Юлії Самаєвої, ДТ.

Тим часом надбанням гласності став ще один документ — підготовлений у Мінфіні і поданий уже при новому міністрі пакет пропозицій щодо економії та наповнення держбюджету. Таких сумнівних і неоднозначних за своїм змістом (та ще й у переважній більшості проштовхуваних без попереднього експертного обговорення), що першим вердиктом, який напрошувався стосовно вищезгаданої інформації, було модне нині в соцмережах і серед молоді слово “фейк”. Якби не одне “але”: у розпорядженні редакції DT.UA на той момент уже була копія відповідного документа, що супроводжувався дорученням прем’єра міністрам і віце-прем’єрам відпрацювати ці пропозиції особисто.

Поспішати є куди. Проект нового держбюджету треба подавати через тиждень, і до Києва вже навіть прибула місія МВФ, з якою потрібно обов’язково узгодити його основні параметри, інакше не бачити таких жаданих траншів міжнародної допомоги. Економія або нові джерела надходжень для держфінансів необхідні, а от нагальних змін у податковій базі досі немає — надто захоплюючою була гра у формування коаліції.

Можливості “йти торованим шляхом” при формуванні бюджету-2015 просто немає — бюджет 2014-го з тріском провалено. Капітальні статті видатків навіть при заморожених зарплатах, пенсіях і соцвиплатах профінансовано лише на третину, борги місцевих бюджетів за електрику, воду і послуги ЖКГ ростуть, як снігова лавина.

Однак ні загроза дефолту, ні війна в країні не змусили систему змінитися — секвестр бюджету провели абияк, а влада так і не зрозуміла, що зростання грошових надходжень треба стимулювати, а не “відтискати” в економіки та її агентів, що й так загинаються. Фіскальної політики в загальноприйнятому її розумінні в Україні як не було, так і немає, тож схеми тільки поміняли прописку й кураторів, а “священним олігархічним коровам” не заважає залишатися недоторканними навіть шлейф потурання підступам сепаратистів. Навпаки, у країні з неймовірним рівнем корупції та колосальними обсягами тіньової економіки гроші вирішили пошукати в кишенях найбідніших і найнезахищеніших.

Розрахунки
і прорахунки

Згідно зі звітом Держказначейства за січень—листопад ц.р. до загального і спеціального фондів держбюджету було зібрано 367,7 млрд грн (93,2% від планових показників Мінфіну). Недонадходження в держскарбницю становили 26,7 млрд грн. При затвердженому в бюджетному законі плановому дефіциті в 68,6 млрд грн на весь нинішній рік (4,5% ВВП), за результатами десяти місяців
він досягнув 53,8 млрд грн. Теоретично для країни в стані війни це нормально. Однак є ще й прихований дефіцит мінімум у 20 млрд грн через недовиконання бюджету за видатками (за розрахунками екс-міністра фінансів В.Пинзеника, і всі
30 млрд).

Що вже навіть не насторожує, а відверто лякає — це динаміка надходжень. Так, у листопаді до загального і спеціального фондів держскарбниці було зібрано 32,6 млрд грн (це 80% від плану). Недонадходження — 7,7 млрд грн. У жовтні їх обсяг становив
5,5 млрд, у вересні — 3,2 млрд, у серпні — 1,6 млрд. Негативна тенденція очевидна, від місяця до місяця ситуація дедалі гірша. Зібрати за грудень 50 млрд грн, щоб вкластися в планові показники, неможливо — для цього довелося б у 1,7 разу (!) перевищити результати довоєнного грудня 2013 р.

“Швидше за все, уряд вдасться до стандартної практики прихованого секвестування. Насамперед постраждають капітальні видатки, заробітні плати, скажімо так, заощаджуватимуть на тих сферах, на яких заощаджують завжди, але в більших обсягах. Принаймні профінансувати існуючі видатки на 100% цього року не вийде”, — розповіла DT.UA Ілона Сологуб, експерт Київської школи економіки.

Приховати бюджетні проблеми влади, щоб ситуація виглядала контрольованою, намагаються постійними “маленькими хитрощами в інтерпретації статданих, а часом і банальним перекручуванням фактів. Наприклад, не без задоволення фіскальна служба відзвітувала, що аж на 1,2% перевищила торішні показники щодо наповнення держскарбниці. От тільки план для податківців за січень—листопад цього року становив 302,2 млрд грн, а до бюджету надійшло не набагато більше 282 млрд грн. Тобто плюс 1,2%, але мінус 20 млрд.

На своє виправдання голова фіскальної служби Ігор Білоус пояснює, що Мінфін ставить “нереальні” плани, виконати які в нинішніх умовах неможливо. Що навіть зростання до 20% інфляції — традиційної палички-стукалочки для некомпетентних урядів, яка обкрадає населення, але допомагає наповнювати бюджет, виходить, не перекриває виниклих дір. Цікаво, фіскали їх хоч намагаються латати, чи самі відкривають нові? Приміром, на митниці, де стовідсоткова девальвація мала б компенсувати далеко не таке значне (якщо судити з даних суміжних галузей) фізичне падіння обсягів зовнішньої торгівлі. Виходить, що навіть традиційна практика податкових “переплат” себе вичерпала і стала неефективною через скорочення обігових коштів у компаній.

Не відстаючи від фіскальної служби, статистику прикрашає і прем’єр-міністр, котрий повідомив про те, що доходи держбюджету за 11 місяців на 5% перевищують торішні показники. І це справді так, але за планами Мінфіну вони мали зрости на 11% від минулорічних.

Утім, ніхто й не очікував 100-відсоткового виконання бюджету, головне питання — на чому вирішить заощаджувати держава? “Незважаючи на те, що значними джерелами економії стали зупинка фінансування анексованого Криму та окупованих територій Донбасу, цього буде недостатньо. Найімовірніше, будуть обмежені капітальні видатки — за десять місяців вони були профінансовані на 31,2%, це дасть змогу заощадити 20 млрд грн, що теж допоможе лише до певної міри, — пояснила DT.UA Юлія Шибалкіна, економіст “CASE Україна”. — Але головна проблема в тому, що всі ці процеси відбуваються “неофіційно” — без внесення змін до державного бюджету, “ручний” режим процвітає”.

Імовірно, не повною мірою буде відшкодовано ПДВ експортерам. Якщо у вересні-жовтні вони одержували щомісяця приблизно 4,5 млрд грн відшкодувань, то в листопаді вже
3,2 млрд.

Із початку року підприємцям відшкодували 42,1 млрд грн — це 90% від запланованого обсягу. Щоб виконати зобов’язання повною мірою в грудні, треба повернути бізнесу понад 11 млрд грн — половину прихованого дефіциту.

Уже відчули брак грошей бюджетники в регіонах. Але 26 листопада уряд додатково виділив місцевим бюджетам 2,6 млрд грн для погашення заборгованості по зарплатах і ще 198 млн — для соціальних виплат малозабезпеченим родинам і інвалідам. Що цікаво, розпорядження, яке виділяє кошти місцевим радам, лише “рекомендує” витратити їх на зарплати бюджетників. А отже, при дірках у фінансуванні інших статей видатків у місцевої влади залишиться спокуса спрямувати держкошти на інші потреби, а перед бюджетниками розвести руками, мовляв, грошей немає.

За словами Олександра Слобожана, аналітика Асоціації міст України, дірок у фінансуванні регіонів безліч. Крім “екології” і “культури”, що традиційно недоодержують коштів, у повному обсязі не буде профінансовано комунальні витрати, плату за енергоносії й багато чого іншого. На нещастя, для України ситуація типова, просто цього року вона погіршиться. Річ в іншому, чи зможе новий уряд відмовитися від “малювання” статистики, затвердження зайве оптимістичних планів, ручного управління та нескінченної зміни законодавства, при цьому грамотно скоротити видатки й свідомо підійти до складання бюджету 2015 р.?

Урізуй
і пануй

Макропоказники, на підставі яких буде зверстано робочий варіант бюджету-2015, такі: номінальний ВВП — 1,72 трлн грн, реальний ВВП — мінус 4,5%, інфляція — 13,4%, дефіцит — 3,7%. При цьому Мінфін, що планує подати державний кошторис у парламент до
20 грудня, попросив усіх розпорядників, висуваючи бюджетні пропозиції, відразу утискати їх на чверть.

За той час, поки податкова готує квазіскорочення 27 діючих податків до дев’яти, було запроваджено два нові податки. DT.UA вже писало про те, що, з погляду наповнення бюджету, ці ініціативи були провальними. Але уроком це не стало. Ба більше, якщо вірити робочим документам уряду, що просочилися цього тижня в ЗМІ (див. табл. ТУТ), українцям доведеться відмовитися від низки пільг і надбавок, а багатьом треба вже зараз починати шукати нову роботу.

Урізатимуть усе — від безплатних обідів у лікарнях до кількості вчителів і вихователів у дитсадках. Деякі статті скорочення видатків уже зустрічалися в меморандумі, підписаному Україною й МВФ. Інші — це давно існуючі пільги, на які роками бракувало бюджетних коштів. Але є скорочувані статті, які викликають здивування. Наприклад, зменшуючи пенсії науковцям, що в середньому становлять 3,5 тис. грн, уряд хоче заощадити аж 1,3 млн. Водночас на пенсіях народних депутатів, які в середньому становлять 15 тис. грн, економлять лише 0,2 млн. До того ж наукових співробітників хочуть залишити без надбавок за наукові ступені й звання, а саму наукову діяльність позбавити будь-якого фінансування як державою, так і місцевою владою.

Згубним буде й удар по аж ніяк не багатій системі освіти, яку очікує відверто похмуре майбутнє. Частину викладачів планують скоротити, збільшивши педнавантаження на фахівців, що залишилися. Доплати за класне керівництво й перевірку зошитів скасують. Школи, в яких кількість учнів не перевищує 10, закриють (це близько 400 навчальних закладів). Учнів молодших класів залишать без безплатного харчування, а студентів — без стипендій і пільг на проїзд. Підручниками держава забезпечуватиме тільки дітей із малозабезпечених родин.

Із тезою про те, що державі треба жити по коштах, складно посперечатися. Як і з твердженням, що в нинішній системі гроші розподіляються й витрачаються далеко не оптимальним чином. Але пропонуючи урізати видатки та скорочувати обов’язковий термін навчання в українських школах, чи супроводжує хтось такий крок виразною та зрозумілою програмою реформування науково-освітньої сфери, завдяки реалізації якої вона почне функціонувати ефективніше? І чи справді для зведення кінців з кінцями в держскарбниці треба нині обкрадати майбутнє країни? Невже для цього немає інших джерел?

Що стосується інших соціальних пільг, то до системи їх надання справді є чимало запитань — давно відомо, що тільки 28% соціальних виплат у країні доходять до насправді найбідніших верств населення, які їх потребують. Щоб виправити ситуацію, чиновники пропонують виділяти пільги й допомогу адресно, апелюючи при цьому до давніх рекомендацій МВФ. За задумом, це справді має підвищити контроль над процесами, знизивши кількість тих, хто користується пільгами необґрунтовано. Але чи виправить це ситуацію, за якої понад 80% самотніх матерів одержують держдопомогу лише в розмірі 310, 386 або 365 грн на кожну дитину залежно від віку?
І якщо адресність має піти їм на благо, то за рахунок чого планується щорічна економія у відповідній статті видатків понад 2 млрд грн?

Не за горами й масові скорочення. До обіцяного МВФ, але так і не реалізованого 3-відсоткового скорочення адмінапарату може додатися скорочення Нацгвардії на 20 тис. (до 40 тис.), зменшення кількості міліціонерів орієнтовно з 245 до 135 тис., скорочення прокурорів із 14,5 до 9 тис. Тільки три ці заходи здатні скоротити держвидатки на 3,5 млрд грн. Правда, є й зворотний бік медалі: чим потім усі ці люди займатимуться? Чи у змозі держава створити для них робочі місця, можливості для перекваліфікації? І чи не нівелюватимуть економічний ефект цих скорочень обсяги допомоги у зв’язку з безробіттям, які зростуть у кілька разів?

Інша річ норми, на які кошти роками не виділяються. Наприклад, грошові компенсації військовослужбовцем за належне їм житло, які вже багато років не оплачуються через брак коштів. Цього разу економія в 7 млрд від скасування цих пільг примарна — гроші на ці потреби й так існують лише на папері. І таких варіантів у робочому документі уряду, на жаль, багато. Йдеться про колосальну суму в 496,9 млрд грн — це видатки, коштів на покриття яких просто немає.

З одного боку, резон у таких змінах є, і уряд начебто вперше готовий перестати “робити” статистику й відкрито визнати, що в країни немає грошей. “Бідна держава проста не може собі дозволити бути соціальною. Ми маємо реально подивитися на речі, насамперед оцінювати наші можливості. На жаль, роками наш бюджет розраховувався, відштовхуючись від видаткової частини. Але такий підхід треба змінювати. Ми передусім маємо оцінювати наші можливості в сфері доходів”, — пояснив експерт з Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Артем Рудик.

Та, з іншого боку, в країні процвітає корупція, і схеми, що працювали за минулої влади, обгудили, але не усунули, тож вони продовжили працювати вже за влади нинішньої. Можливо, ефективніше буде пошукати гроші, яких бракує бюджету, там, де їх однозначно більше, ніж у вчителів і дитсадівських вихователів?

Так, на кінець жовтня 2014-го борг України становив 945,3 млрд грн, або близько 62,3% ВВП. Цю цифру було розраховано за курсом 12,95 грн за долар. Розмір боргу на 30 листопада розраховуватиметься вже за курсом 14,97 грн за долар. А оскільки 54,6% українського держборгу номіновано в іноземній валюті, вже йтиме про цифру, яка перевищує 1 трлн грн. Ні мільйона, зекономленого на наукових співробітниках, ні мільярда, отриманого після скасування студентських стипендій, не вистачить для покриття цієї суми.

То, може, Нацбанку час, нарешті, припинити, видаючи нові мільярдні порції рефінансування, потурати спекуляціям на валютному ринку, які розкручують дедалі нові витки девальвації? Чи пам’ятна відписка на адресу НАБУ від генерального департаменту кредитно-грошової політики, що, мовляв, не його справа турбуватися про цільове використання коштів, що видаються банкам (які встигають під час однієї торговельної сесії іноді по кілька разів обернутися на валютному ринку), — це самим собі виписана індульгенція, що дозволяє обкрадати всю країну на обвалах-стрибках курсу?

Водночас скасування пільг для АПК, до речі, одна з перших рекомендацій МВФ, здатна залучити до держбюджету, за найскромнішими оцінками, близько 0,3% ВВП, а це понад 5 млрд грн. Пряма держпідтримка галузі невелика — 100 млн грн на рік, але податкові пільги дають можливість аграріям щороку акумулювати, навіть за офіційними оцінками, майже 14 млрд грн, левова частка з яких припадає на агрохолдинги, які зовсім не гребують оптимізаційними схемами. Природно, аграрне лобі в нинішніх органах влади, яке переконливо розрослося, краще відбере сніданки в школярів, аніж 14 млрд в агрохолдингів.

Махрова корупція в сфері держзакупівель процвітає багато років — і на всі реальні та псевдореформи вона не зважає. Гігантські відкоти та зловживання в ній уже давно стали предметом не лише розмов, а й багатьох журналістських розслідувань. І що? Профільне Мінекономіки лише вкотре констатувало, що 40% держзакупівель продовжує відбуватися за неконкурентною процедурою, як правило, в одного замовника. Тільки через це держбюджет нинішнього року вже втратив понад 40 млрд…

Дозвольте запитати, що насправді, а не на словах робиться для реальної, а не декларативної боротьби зі зловживаннями, зав’язаними на офшори, через які проходить половина (!) експорту країни (до їхнього числа слід віднести всі низькоподаткові юрисдикції, які дозволяють оптимізацію, а не лише країни в офіційному “чорному” списку). Тільки з початку 2014 р. поставки товарів у такі країни зросли на чверть (!) і вже обійшлися країні в 204 млрд грн.

Отже, контроль над трансферним ціноутворенням (метод, який широко використовується у міжнародній практиці) має бути першочерговим пріоритетом для уряду та фіскалів країни! Але ні перші, ні другі поки що не зробили, по суті, нічого для того, щоб ухвалений ще в середині 2013 р. закон
просто почав працювати.Виявляється, фіскальна служба зі штатом в 50 тис. співробітників не має ресурсів для забезпечення цього контролю, і раніше ніж ще через рік(!), за словами Білоуса, механізм не запрацює.

А скільки розмов було й триває про “податкові ями”, через які проходить понад
300 млрд грн на рік, що позбавляє державу близько 70 млрд грн податкових надходжень. Але й тут далі розмов справа особливо не рухається, адже прикривати тіньові схеми клопітно та небезпечно, а от “кришувати” — набагато комфортніше…

А от із “широких мас” гроші можна взяти, придумавши черговий новий податок, “потрусивши” зайвий раз фірми, “попросивши” авансовий платіж. Заяви глави фіскальної служби про “повну зупинку контрабанди” також далекі від реальності. Хто доказово спростував інформацію, що тільки через Одеську митницю щомісяця проходить 25 тис. т “лівого” бензину? Втрати держбюджету лише в цьому окремому випадку становлять 900 млн грн.

Про те, що українські митники — це “контрабандисти в погонах”, кажуть усі, включаючи країни, які сусідять із нами. Обмін інформацією з якими допоміг би швидко з’ясувати, яка частина падіння показників зовнішньої торгівлі справді зумовлена скороченням її фізичних обсягів, а яка — відходом величезних товарних потоків (причому не тільки імпортних) на тіньове або навіть нелегальне становище. Але це нікому не потрібно, адже в іншому разі робота на митниці стане справою далеко не такою престижною і дохідною, як зараз. І хто з “кришувателів” митних схем у вищих ешелонах влади відмовиться від “золотої митної жили”, яка вже зробила такими заможними стількох “хороших” людей…

Припинення тільки вищезгаданих зловживань забезпечило б додаткові щорічні надходження до бюджету в обсязі 300 млрд грн.

Згадуються оцінки Федерації роботодавців про багато десятків мільярдів, які бізнесу доводиться витрачати на хабарі, відкоти й тому подібні “принадності”. Виходить, що чиновники та правоохоронці цілком у змозі налагодити стягнення цієї багатомільярдної винагороди, та тільки не в інтересах скарбниці держави.

За оцінками, яких практично не заперечують, від 40 до 70% вітчизняної економіки перебуває в “тіні”, причому можна не сумніватися, що за останні 12 місяців цей показник зріс досить переконливо. По суті, на нелегальному або напівлегальному становищі разом із офіційною економікою функціонує її неформальний сектор порівнянних розмірів! Які плоди для бюджету могла б принести хоча б часткова його детінізація? Але що ми бачимо на цьому поприщі?

Мінфін “порадував” черговою новинкою — 30-відсотковим податком на витрати фізосіб, що передбачає оподаткування витрат, які перевищують задекларовані доходи, попутно змусивши громадян здійснювати всі платежі понад 12,8 тис. грн через банки. Цікаво, фіскали справді вірять, що після його запровадження зможуть додатково зібрати до бюджету майже 90–120 млрд?

Однак сама ідея справді дуже розумна й навіть необхідна. Але не в умовах тотальної корумпованості фіскальних органів і ще більш тотальної недовіри до держави, її грошової одиниці та банків. А так починання буде повністю дискредитоване, і замість відчутної детінізації ми одержимо ще більше розростання “неформальних” відносин в економіці.

* * *

Замість реалізації грамотної та продуманої комплексної політики (і звідки їй узятися?), уряд вирішив піти звичним шляхом, спробувавши заощадити “аж” 27 млрд грн, і це за умови запровадження всіх позначених у документі норм, що зовсім не гарантовано. На думку опитаних DT.UA експертів, ця “економія” не забезпечить відчутного ефекту. Зате виявиться досить результативною, але зі зворотним знаком для економіки. З огляду на зростання зовнішнього боргу та бюджетного дефіциту, воєнні видатки, зростання економічної кризи, фіскальна петля на її шиї затягується дедалі тугіше. На жаль, реформи дедалі більше забалакують, а розуміння того, що шукати додаткові бюджетні ресурси потрібно, стимулюючи розвиток, а не затягуючи зашморг та оббираючи середній клас разом із незаможними, так і не з’явилося.

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (ще не оцінили)
Loading...


Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
 
 

Активні відвідувачі

 

 

Архіви

 

 Сайт для Руководителей. Как результативно управлять
 

Реклама