Голова Здолбунівської РДА: «Іноземні інвестори від нас в шоці!»

Здолбунівщина крокує до децентралізації, щоб кожна об’єднана громада, яка буде створена, стала повноправним господарем на своїх землях, мала змогу розпоряджатися власними природними ресурсами. І, як і в будь-якому населеному пункті нашої країни, у селах Здолбунівщини чимало проблем, вирішення яких потребує значних коштів з бюджету. Та є села, які шукають шляхи залучення інвестицій самостійно, щоб в подальшому збагатити власні надходження, та використати їх на благо громади.

Ступно знаходить інвесторів

Одним з таких сіл виявилось Ступно. За планом, це село може стати центром об’єднаної територіальної громади, куди, окрім самого Ступно, увійдуть села Мала, Нова та, можливо, Стара Мощаниці. Ступно знаходиться на півдні району, де доволі складний рельєф: горбиста місцевість, практично немає рівнинних ділянок, придатних для інтенсивного землеробства. У 1956 році на території села було розвідане родовище торфу, що займало площу 1242 га та розроблялось Смизьким торфопідприємством об’єднання «Рівнеторф». 13 років тому видобування припинилось, залишивши запаси торфу до двох метрів та десятки людей без роботи. Сільська рада неодноразово пропонувала різним структурам продовжити розробку торфовища, приймала рішення про надання згоди по відведенню земельних ділянок під цей вид діяльності, однак офіційно оформити все згідно вимог законодавства бажаючих не знаходилось.Та на початку 2014 року комерційна структура ТзОВ «Нерудпром Плюс» дала згоду на інвестування коштів у видобування торфу з подальшим виготовленням торфопродукції. Сесія Ступнівської сільської ради теж одноголосно прийняла рішення погодити надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки торфу цією організацією на ділянці Ступнівського родовища ділянкою 166 га. Прокурор Здолбунівського району, що виїжджав на місце розташування ділянки, порушень в цьому рішенні не виявив. Межі майбутнього торфовидобування погодили з «Дермансько-Острозьким» національним парком, що знаходиться по сусідству. Повний пакет необхідної документації, зібраний Ступнівською сільською радою, вирушив на розгляд сесії Рівненської обласної ради. 28 грудня 2014 року було прийняте рішення, що надавало надра торфовища «Ступно» у користування ТзОВ «Нерудпром Плюс».

Паперовий ландшафтний парк

Однак рішення про надання дозволу на видобування торфу так і залишилось на папері, оскільки директор департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації ДУДКА В. Ф. висунув зауваження, у якому зазначалось, що територія торфовища «Ступно» входить до складу регіонального ландшафтного парку «Дермансько-Мостівський», який був створений 28 лютого 2002 року, та господарської зони Національного природного парку «Дермансько-Острозький». Після наданих товариством «Нерудпром Плюс» роз’яснювальних матеріалів, пан ДУДКА погодився, що територія Ступнівського торфовища все ж лише межує з Національним парком, але позиція щодо її належності до території «Дермансько-Мостівського» парку залишилась незмінною. Тому встановлюється ряд обмежень на діяльність на території, в тому числі забороняється видобування торфу.
Здивувалися представники «Нерудпром Плюс», оскільки у Рівненської обласної ради не виникло ніяких зауважень, коли ті приймали рішення про надання торфовища у користування, здивувався голова с. Ступне, тому що у сільську раду не надходило ніяких ні документів, ні повідомлень про те, що 70% села входить до «Дермансько-Мостівського» парку, а найбільше здивувались жителі Ступного, що вони, як виявилось, вже 13 років проживають на території парку. За ці роки жоден господарюючий суб’єкт, який здійснював свою діяльність, не отримав жодного застереження чи обмеження від обласних органів охорони навколишнього природного середовища.
То що ж це за таємничий парк, про який ніхто не чув? Піднявши архіви, виявилось, що 28 лютого 2002 року Рівненська обласна рада прийняла рішення про створення «Дермансько-Мостівського» регіонального ландшафтного парку площею 19837 га (майже половина усіх земель Здолбунівського району). Цим самим рішенням облрада рекомендувала розробити відповідне Положення та замовити виготовлення Проекту організації «Дермансько-Мостівського» парку і подати їх на розгляд та затвердження обласної ради.
9 квітня 2004 року було видане Положення про регіональний ландшафтний парк «Дермансько-Мостівський», яке було затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області. Проте на розгляд та затвердження до обласної ради Положення так і не потрапило.
За цим незатвердженим Положенням парк організовується без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів. Мабуть, саме тому вважалось за непотрібне доводити до відома ступнівчан, що їх будинки та городи знаходяться у природоохоронній зоні. Також положення визначає ландшафтний парк як юридичну особу, та за 11 років існування положення особа так і не створена та не зареєстрована у відповідності до законодавства України.

Варто зазначити, що «Дермансько-Мостівський» парк також немає ні директора, ні адміністрації, і, що найголовніше, його межі на місцевості не встановлені. Так, до Положення додається схема, на якій червоною ручкою від руки обведено певну територію. Але якщо врахувати масштабування, то контур ручки буде завширшки близько кілометра на реальній місцевості. А хіба може ландшафтний парк мати кордон завширшки 1км? Без затвердження на сесії облради це Положення як юридичний документ сили немає.

Виникає питання: чи можна вважати повноцінним природній парк, який за весь час свого існування немає ні директора, ні території з чітко визначеними кордонами? Тобто за 13 років не було зроблено абсолютно нічого для розвитку «Дермансько-Мостівського» парку, окрім підпису на папері у далекому 2002?

Торфовище палає

Кожного року на території парку, а саме на торфовищі «Ступно», яке хочуть розробляти ТзОВ «Нерудпром Плюс», виникає екологічна проблема – горить торфове родовище. Тобто, кожного року вигоряють рослини, нори тварин та гнізда птахів, які ніби то оберігає парк. Та окрім знищення природи, палаючі торфовища вкрай негативно впливають на здоров’я людей. Чадний газ, що виникає при згорянні торфу через легені швидко проникає в клітини крові, заміняючи кисень. Внаслідок цього в організмі людини виникає кисневе голодування – гіпоксія. Вдихання навіть незначної кількість чадного газу може викликати запаморочення і нудоту, а вдихання повітря, в якому міститься 0,3% оксиду вуглецю за об’ємом, може швидко призвести до смерті. І, звичайно, Здолбунівська РДА змушена виділяти значну кількість коштів на гасіння пожеж, щоб уникнути негативних наслідків для населення.До слова, на території села Ступно пожежна частина відсутня, найближча розташована в смт. Мізоч Здолбунівського району. І єдиним способом подолати щорічне загоряння – це видобути причину горіння з торфовища. А використані кар’єри засіяти рослинами, зробити їх рекреаційною зоною, щоб природа могла відновити цю ділянку. У місцях, де торф майже весь добутий, можна сіяти зернові культури, овочі і дерева, утворювати ставки і розводити рибу, водоплавних птахів, бобрів, нутрій та інших цінних тварин.

 Ситуацію коментують

Про розробку торфовища ми розпитали у одного із засновників ТзОВ «Нерудпром Плюс» п.Вадима:
– Які перспективи розвитку торфовища «Ступно»?

– Перспективі дуже хороші. Є інвестор, котрий попередньо наближено вивчивши залишки торфу на цій ділянці, готовий вкласти в видобування торфу та виробництва торф’яного пилу, торфяно-тринових брикетів та палетів. Ми вже розробили концепцію та проект майбутньої діяльності. Планується створити 40 робочих місць для жителів Ступного та навколишніх сіл, забезпечити населення Здолбунівщини твердим паливом. Ви ж знаєте яка сьогодні ситуація з ціною на газ, популярності набуває тверде паливо. Як розумієте, у Ступно є перспективи для великого виробництва. Американський інвестор українського походження хоче здійснити крупне інвестування у сучасні технології виробництва торфової продукції, яка в подальшому, зі збільшенням виробництва, можливо йтиме на експорт.
– На скільки років планується видобуток корисної копалини?
– До 20 років. А якщо відбудеться об’єднання територіальних громад, це три Мощаниці та Ступно, то на території Нової Мощаниці є поклади торфу площею 100га, які теж можна буде розробляти.
– Нам відомо, що розробка торфовища не розпочалось до цих пір, тому що воно знаходить на території ландшафтного парку «Дермансько-Мостівський». Прокоментуйте, будь ласка, цю ситуацію.
– Питанням «Розпочати видобування торфу» ми займаємося вже півтора року. За цей час піднято безліч документів, які вказують на те, що Дермансько-Мостівський парк існує лише на папері. 13 років про нього навіть місцеві жителі не знали. За останній рік жителі Ступного все ж дізналися, що вони проживають у парку. Та їх бажання бачити перспективу створення робочих місць та розвиток села, залишилось незмінним – вони зібрали 402 підписи «за» відновлення видобутку торфу. Свого часу, Ступнівська сільська рада на сесіях від 26 січня та 20 вересня 2007 року розглядала матеріал про рекреаційно-туристичний потенціал створення національного природнього парку «Перлина Волині та Поділля», і прийняла рішення про передачу лише 240га із 505га запланованих. Саме наявність запасів торфу на запланованих землях стали причиною скорочення території під національний парк. Та при створенні «Дермансько-Мостівського парку» регіонального значення, наявність корисних копалин ніхто не врахував, хоча їх видобування яких принесе більшу користь для регіону ніж парк.
Директор департаменту екології та природніх ресурсів Рівненської ОДА ДУДКА В. Ф. пішов на компроміс під великим тиском: погодився вилучити землі торфовища «Ступно» з ландшафтного парку «Дермансько-Мостиський», але для цього потрібно дорізати територію, тобто скільки вилучили, стільки і добавити з іншої території, бо Міністерство на це ніколи не піде. Розказує казочки, що у Європі заповідники займають 15% усіх територій, а в нас державна програма, щоб дійти до європейської. А в області лише 7% земель відносяться до заповідників. Повернуся до питання з вилученням території: на це потрібно ще мінімум 3роки, а ще потрібно знайти гроші на проектну документацію, а цього часу у нас немає. Місцева влада, облдержадміністрація та районна рада прямо сказали, що ніхто не буде створювати адміністрацію цього ландшафтного парку, тому що коштів у бюджеті на це немає. Навіть місцеві жителі зібрали підписи, що вони хочуть розроблення торфовища.

Що «Нерудпром Плюс» планує робити далі?
Інвестор приїжджав сюди, мав бесіди з адміністрацією. Він сказав, ще місяць-другий-третій і сюди більше ніхто не прийде. І кому буде потрібний цей парк, щоб люди там гуляли і нічого там не працювало. Найближчим часом відбудеться сесія Рівненської ОДА щодо вирішення питання зі Ступнівським торфовищем. Надіятись залишається тільки на депутатів облради, на їх розуміння та підтримку пропозиції виключення всіх земель Ступнівської сільської ради, в тому числі і торфовища, з території ландшафтного парку, враховуючи, що це вимога самих селян. Реалії сьогодення вказують на таке рішення як єдино раціональне.

Здолбунів CITY також поспілкувались з головою Здолбунівської РДА Сергієм КОНДРАЧУКОМ:
– Незадовго після призначення я зустрівся з потенційними інвесторами, які готові вкласти приблизно 20 млн. гривень у наш район та створити у Ступно близько 40 робочих місць і, власне, почати видобувати торф. Ми говоримо про робочі місця, ми говоримо про податки, зрештою, ми говоримо сьогодні про важливе державне питання – про енергозбереження, про відмову від російського газу.

Цей торф можуть купувати наші заклади, які перейшли на тверде паливо і, таким чином, значно економити. Натомість ми виділяємо з бюджету кошти платників податків на те, щоб гасити там пожежі. Зараз торф’яник горить, і буквально 10 хв. тому (9 липня 2015р – прим. авт.) я підписував розпорядження про виділяння ще 150 л солярки для транспорту, який гасить там «Дермансько-Мостівський» парк. Сьогодні керівництво держави взяло курс на децентралізацію, під якою ми розуміємо право громади самостійно розпоряджатися своїми землями, своїми ресурсами.

Місцева Ступнівська громада зібрала понад 400 підписів з проханням, щоб на їхній території розпочалося видобування торфу та виробництво торфопродукції. Адже коли в Ступно створювали парк, то думки місцевої громади про це ніхто не запитував. Ви розумієте, який поштовх для розвитку села дало б видобування торфу? Це 40 робочих місць! Для такого села це дуже багато, це неабиякий стимул, поштовх до розвитку. Сьогодні знайшлися люди, які готові вкладати у нас кошти, і замість того, щоб здмухувати з них пилинки, ми починаємо їх заганяти по екологіях та інших інстанціях, місяцями блокуючи їхнє бажання працювати у нас. Іноземні інвестори від нас в шоці!»

Отож, підсумовуючи усе вищесказане, бачимо наступну картину: є «Дермансько-Мостівський» ландшафтний парк, який вже 13 років існує лише на папері і був створений без відома людей, які там проживають. Кожного року там загоряються поклади торфу, на гасіння яких йдуть чималі суми платників податків. Коли ж знайшлися інвестори, котрі виявили бажання видобувати торф, налагодити виробництво твердого палива, і тим самим наповнювати місцевий бюджет, розпочалась традиційна для України бюрократична тяганина.
То чи варто відлякувати інвестиції у район через паперові ландшафтні парки, і чому місцева влада, підприємці, інвестори повинні танцювати під чиюсь дудку, замість того, щоб забезпечувати людей робочими місцями, а бюджет податками?

Юлія Люкшин