Гігантський слалом пропонують інвалідам здолбунівські чиновники

Управління соцзахисту населення: пандус – мрія всіх гірськолижників, нижче є відео

Як у таку сніжну, дощову, крижану погоду вам ходиться по здолбунівським дорогам? Важко, повільно, а що казати про тих людей, які пересуваються на милицях, інвалідних візках? Ми спробували уявити як би цим людям зайти до державних і комерційних установ у здолбунівських реаліях. Фото пандусів, сходів і ВІДЕО експерименту на найдовшому знайденому нами пандусі.  Певно його будували любителі спорту, а саме гігантського слалому. Щоправда забули, напевне, що лижі то не інвалідні візки…

До речі, директор управління Микола Бортник розповідає, що слизоту допомагають розводити на пандусі школярі із сусідньої школи, які приносять і виливають воду, а потім катаються. Ну, не було б такого пандусу – не носили би і не каталися би. За весь час як він очолює управління лише одна жіночка з допомогою працівників управління скористалась таким способом потрапляння на прийом як через пандус.

Далі йдемо в адміністрацію і районну раду. Сходинки зручні, дерев’яні накладки, а от пандус тільки для тих, хто має помічника, який ззаду буде притримувати візок. Інакше не виїхати і не з’їхати. Примітно також, що по пандусу проклали і трубу по якій стікає дощова вода. Не під ноги ж її депутатам лити, а тим хто на візках то в самий раз? Це ж куди ллється вода там же вона і замерзає, а значить вже на підходах до пандусу утворюється каток. От люблять у нас спортивні перешкоди влаштовувати людям з особливими потребами.

Прямуємо до сусідніх закладів. Укрпошта, готель, магазинчики, масажі. До Укрпошти хіба що руками і зубами по поручням, до готелю є два заїзди.

Прямуємо до податкової і міської ради. У податкової хитромудрий варіант. Навіть якщо ви спроможетесь піднятись цим крутим схилом то попереду вас чекає дошкова перешкода у кращому варіанті, у гіршому отримаєте по лобі дверцями, що відчиняються у сторону звідки мав би підійматись по пандусу візок. Штовхати людину у візку по такому крутому нахилу і вкритій плиткою поверхні – неможливо, шановні панове податківці. У міській раді не стали видумувати велосипед. За задумом чиновників людина має дзвонити у дзвоник, хтось має вийти із міської ради і допомогти піднятись сходами людині. Є маленьке але…щоб добратися до кнопки треба виламати металеву стоянку для велосипедів або їздити із черговою милицею, щоб дотягнутися нею до кнопки. Міська рада у нас завжди думає про людей, особливо із особливими потребами :( 

Один із найпростіших, проте доволі зручних пандусів ми знайшли біля входу до районного відділу культури. Він не слизький, не високий, закінчується біля тієї частини дверей, що не відчиняється. Щоправда далі на відвідувача чекають вузькі двері у які візок не проїде…

А ось ще одні комерсанти, на цей раз банківські, вирішили за прикладом чиновників влаштувати якщо не швидкісний спуск із заворотами-поворотами, то бобслейну трасу так точно. Піднятись по плитці покритій снігом ми- здорові люди на своїх двох не змогли. Хіба що зверху разочок з’їхали.

А може спробуєте разок зайти у СВОЇ установи на милицях, заїхати на інвалідних візках, тоді і розуміти своїх ближніх будемо краще. Тому наші люди, які мають проблеми із здоров’ям сидять у своїх домівках і виглядають крізь вікна на засніжені вулиці Здолбунова із бобслейними, гірськолижними трасами і катками для них…І це неправда що вони не хочуть виїжджати в місто, це ми їх сюди не пускаємо.