Героям Слава! На Гурбах знову було людно…

69 років відділяють нас від трагедії, що сталася в урочищі Гурби у квітні 44-го. Тоді відбулася одна з найбільших баталій в історії УПА – бій  українських патріотів з військами НКВС. Незважаючи на багаточисельну перевагу військ НКВС, озброєних артилерією, танками й літаками, окремі з’єднання УПА вирвалися з оточення. Але у тому бою сотні молодих хлопців, неозброєних та ненавчених воювати, навічно залишились у гурбенському лісі. І сьогодні приїздять сюди українці, щоб вшанувати пам’ять борців за волю свого народу та незалежність країни. За полеглих було відправлено молебень, їм присвячувались патріотичні пісні. Даниною героїзму патріотів стала військово-патріотична реконструкція бою під Гурбами. Болем та щемом в серці відлунювались звуки пострілів гвинтівок, автоматів, кулеметів та мінометів, а також вибухів від пострілів гармати. Спостерігаючи за дійством, якось важко було схопитись за думку, що це постановка. Відчуття реальності не відпускало. Здавалося, що присутні є учасниками бою, а не його глядачами. Напевно, душі безвинно вбитих дотепер є тут, і на час вшанування їх пам’яті поселяються в живих, щоб ми змогли відчути те, що вони пережили, щоб ці події стали незабутніми. А потім ще й живі учасники гурбенських подій перенесли слухачів у ті страшні часи.

Такою є одна із сторінок нашої історії – героїчна і разом з тим трагічна історія українського національно-визвольного руху. І ми, нащадки героїв, будемо її пам’ятати та шанувати.

 Леся Черниш, учасниця проекту «Розвиток громадської журналістики у малих сусідніх громадах»