Для чого потрібні відкриті дані органів влади

У межах реформування своєї діяльності, органи влади України оприлюднюють дедалі більше відкритих даних. Відкриті дані – це інформація, до якої будь-хто має доступ і яку будь-хто може використовувати та поширювати.

У всьому світі визнається, що запровадження відкритих даних може призводити до підвищення прозорості, підзвітності влади та розширення участі громадян у врядуванні. Навіщо відкриті дані Україні?

Відповідей на це запитання може бути декілька, наприклад:

  1. Для протидії корупції. Відкриті дані допомагають виявити корупцію і попередити її.
  2. Для розвитку економіки. Експерти проекту «TAPAS» підрахувала, що відкриті дані у 2017 році принесли економіці України понад 700 млн дол. До 2025 року учасники проекту прогнозують вливання в економіку вже 1,4 млрд дол, що становить 0,92% ВВП країни.
  3. Для європейської інтеграції. Західні країни будуть більш охоче відкривати кордони і співпрацювати з країною, в якій уряд діє відкрито, бюджети розподіляються за прозорими механізмами, а суспільство і ЗМІ мають доступ до інформації.

Єдиний державний веб-портал відкритих даних створено на вимогу Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Портал призначений для забезпечення надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та передбачає доступ до інформації органів влади з можливістю її наступного використання.

У додатку до Положення № 835 наведено перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Зокрема, усі розпорядники інформації мають розміщувати:

  • звіт про використання бюджетних коштів (для розпорядників інформації, що використовують бюджетні кошти), зокрема, за окремими бюджетними програмами;
  • річні плани закупівель;
  • фінансову звітність суб’єктів господарювання державного сектора економіки, що належать до сфери управління розпорядника інформації.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

В 2018 році портал був модернізований. При оновленні програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних було збережено персональні кабінети установ, проте всі набори даних, які були опубліковані до 08 серпня 2018 року, тепер доступні для перегляду та вивантаження тільки на старій версії Порталу.

Публікувати або оновлювати набори даних на старому Порталі old.data.gov.ua сьогодні вже не потрібно. Всі набори відтепер необхідно опубліковувати на новому Порталі. При необхідності оновлення набору, який був розміщений на старому Порталі, його необхідно опублікувати та оновлювати вже на новому Порталі.

Експерти ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» вирішили з’ясувати, наскільки букву закону виконують органи місцевого самоврядування районних центів Рівненської області. Картина виявилася вражаючою. З 16 міських і селищних рад жодна не оприлюднила необхідні набори даних на новому Порталі і лише Радивилівська, Сарненська міські, Володимирецька та Млинівська селищні ради мають там свої персональні кабінети (тобто взагалі з 2015 року оприлюднювали передбачені законодавством відкриті дані).

Керуючись законом «Про звернення громадян» і з метою забезпечення виконання норм законодавства активісти звернулися до керівництва згаданих рад з наступними рекомендаціями:

  1. Забезпечити проведення реєстрації ради та її структурних підрозділів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua/).
  2. Забезпечити наповнення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних наборами даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
  3. Забезпечити подальше оновлення свого кабінету на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних наборами даних.

Про результати звернення буде повідомлено найближчим часом.

Нагадаємо, що неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації», тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподаткований мінімумів доходів громадян. Відповідальність за неоприлюднення відповідної публічної інформації у формі відкритих даних нестиме відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядника інформації, яка відповідає за оприлюднення відповідної інформації згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

 

Прес-служба ГО «Центр суспільних дій «СІВІТАС»



Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
 
 
 

Архіви

 
 

Партнери

 
 ЗЕОН член Партнерства За прозорі місцеві бюджети