Чи збирають у Глинську данину з людей?

Через форму зворотного зв’язку до нашої газети надійшов лист, підписаний іменем Антон. У цьому листі автор наводить декілька тверджень, які викликали у нас інтерес. Для з’ясування обставин треба також врахувати і думку сторони, про яку йшла мова в листі. Ми зустрілись із сільським головою Глинська П.Л.Ольховцем.  Але спочатку уривок з листа: “Хочемо подякувати за вашу газету і ми, жителі села Глинськ. «Здолбунів CITY» вийшла за межі міста. Торкнулася і нашого села, коли виписували розробку стратегій розвитку громад. «Приємною несподіванкою» стала для вас стратегія нашої сільської ради, коли вона виявилась однією з кращих. Приємно це і для нас. Ви пишете, що «в селах не прийнято голосно виступати проти влади», але, напевно, настав час. Сільська рада будує плани на життя, пише стратегії розвитку… Чи в них зазначає про ті доходи, які збираються з людей? Думаємо, що в стратегії не написано, скільки грошей має здати кожен сільський депутат до сільської скарбниці. Але цей факт є.

Ми збираємо гроші з громадян села за розчищення доріг від снігу і носимо данину в сільську раду. Чи не чиясь це стратегія? Чи є від цього очікувані результати? Чи описуються, які будуть результати від тої землі, що була давно нам виділена під пасовище, а тепер його заорали і віддали одному з орендарів? На якій підставі ним користуються? Кому сплатять орендну плату за кусок землі, до речі, не малий. Може, про це напишуть в сільській газеті, яка інколи виходить? Хоча це теж свого роду стратегія: розхвалити себе і донести в кожну хату. Чому в ній не напишуть про ті проблеми, які в нас є і з якими ми маємо боротися спільно? Хто очікує результатів від цього? Можна відчувати себе впевнено, коли в тебе така стратегія розвитку. А чи для громади вона?

Так, фараони планують у нас розвивати село. А тепер підійдемо до їхніх кабінетів, тобто до дверей. Двері нові, гарні, благодійники подарували. То чому ж бухгалтерія за них сплатила гроші одній із фірм? Три тисячі пішло з бюджету на оплату подарованих дверей! Це теж один із прийомів стратегії? Чи, можливо, один із шляхів отримання готівки в кишені? Напевно, найстратегічнішим буде «об’єкт», що називається батьківська хата фараона. Працівники сільської ради і тут працюють: прибрати, пофарбувати, погодувати…і т.д. А попробуй не піди!

Чому звернулися до Вас? Бо є ще якась довіра до незалежної газети. Покінчити з таким свавіллям, таке наше бажання. Нехай працюють, але по-людськи. Антон

Перша зустріч із Петром Леонтійовичем відбулася спонтанно. У Здолбунові на свято Стрітення. Зачепили у розмові і цього листа. Реакція голови була доволі жвавою:

–          Я для людей стараюсь, приховувати мені нічого. Приїздіть до мене у понеділок на сесію, самі все і почуєте.

У цей час втрутилась у розмову інша голова, Урвенської сільської ради, Лідія Балабат:

–          Ой, Петре Леонтійовичу, подумайте добре ( і усміхається), перш ніж Миколу Вікторовича (мене себто) до себе кликати.

Сміх сміхом, але понеділок прийшов, і я вирушив до Глинська. По дорозі не втримався зняти декілька секунд відео того, що дуже «різало око».

Приїхав до сесії, але людей в сільській раді було вже багато: і працівників, і відвідувачів. На пропозицію Петра Леонтійовича, на зустрічі були присутні також військовий обліковець, головний бухгалтер, землевпорядник та секретар ради.

Перше питання: Чи збираються у селі кошти з мешканців, і якщо так, то на які потреби?

П.Л. У бюджеті завжди не вистачає коштів, тому і звертаємось за допомогою на вирішення спільних потреб громади. Так, того року прийняли на сесії рішення про те, що нам потрібна людина для забезпечення благоустрою на кладовищі. А люди для його утримання зберуть гроші. Та так склалось, що ні перша, ні друга кандидатура не дуже справлялись із своїми обов’язками, та й гроші не поспішали здавати, тому з цією ідею прийшлось попрощатись. Прошу техпрацівників допомагати прибиратись там. А в цьому році, як почались снігопади і буревії, то дороги замело і нікому їх розчищати. Вихід був єдиний – звернутись до місцевого підприємця Поляка О.В., щоб власним трактором прогорнув дороги. Він погодився за умови відшкодування вартості пального. Тут ще й у Підцуркові померла людина, і до кладовища ніяк не доїхати, то ми й погодились. Я, депутати та просто активні мешканці  допомагали збирати кошти для цього підприємця. З 3500 грн, що ми винні, залишилось віддати 1080 гривень. Кошти ці йдуть безпосередньо підприємцю, люди здають за доброї волі, і хто скільки може. Але я вважаю, що це правильно, тому що інакше їздити і ходити не було би як. Ми звертались і до військових. Вони виділили ПЗМ. ЇЇ попросив заступник голови РДА Р.Дрозд, щоб прочистити дороги Мізоцького куща, і коли ця машина вже поверталась до Глинська, то пробила колесо. Міняли півдня, і лише в другій половині трохи вдалось прочистити по Глинську. 40 літрів  дизпалива як не було, і за нього теж треба заплатити.

Друге питання: Бачу, у вас дійсно нові двері стоять. Благодійники подарували чи як?

П.Л. Двері куплені у фірми. Тільки вони пішли нам назустріч і дали їх авансом, а ми пізніше заплатили гроші. А за другі двері ще досі не розрахувались.

Третє питання. Пасовище. Що там не так, чому люди не задоволені?

П.Л. Та у нас на все село дві людини, що корів мають. Гонять їх на пасовище, корови переходять залізничні колії, а це небезпека, бо їздять і швидкісні потяги. А корови не розбираються, де сільське пасовище, де орендоване – от і пасуться в т.ч. на землях, що здані в оренду. Їх звідти гонять, а люди скаржаться. Треба чітко розуміти, де можна це робити, де ні, а не за звичкою – усюди. Ось я з цього приводу вже давав пояснення, даю вам копію може згодиться.

Землевпорядник в цей час приніс карту-схему і все детально показав. Де чиї пасовища, і як ходять люди та корови.

Останнє питання зачепив сам голова.

П.Л. Ви якось на святі казали про роботу людей на подвір’ї чи то у хаті. Ось була така ситуація. До мене звернувся молодий лікар, якому не було де жити в селі. Я йому запропонував пожити в батьківській хаті. Ось до одруження він там і жив, і господарював.

У цей час заходить в кабінет сам лікар. Представляється: Роман Іванович,стоматолог – і все підтверджує.

Ми виходимо в коридор, де зустрічаємо чотирьох глинчан. Питаємо, чи добре з розчищеними дорогами, чи здаєте гроші на це? Всі в один голос кивають і наперебій нахвалюють голову. В мене питань більше не залишилось. По дорозі до редакції взяв супутників, двох залізничників. Не місцевих, але які теж начувані і про відновлення святкування Дня молоді в селі, приїзд театрів (так сказали), і старання сільського голови. На сесію вже не залишався, бо мав запрошення на радіо у м.Рівне. Хоча було б цікаво. За словами голови, на сесії мають вносити правки до Стратегії сталого розвитку, на які ми акцентували свою увагу в попередніх публікаціях.  В дорогу голова дав останній вісник сільський із своїм звітом про роботу і запросив приїздити навесні, коли все розквітне у Глинську. Ми також друкуємо звіт Петра Леонтійовича. Може, тут на сайті буде більше можливості висловитись людям щодо його діяльності. А ще почуємо його на захисті цієї Стратегії в районній раді, де плануємо теж бути присутніми. Ви почули дві точки зору, є що додати, прокоментувати – пишіть!*

Микола Орлов