Чи побудують ГЕС на річці Случ?

Протягом грудня місяця на Рівненщині триває дискусія щодо будівництва гідроелектростанції на річці Случ. З цього приводу висловились вже ОДА, яка видала дозвіл на будівництво, екологи і громадські активісти та депутати обласної ради. Подає саммарі цих дискусій.

Думка громадський активістів.

У мальовничому куточку Рівненщини, Надслучанській Швейцарії, планується спорудження малої ГЕС на р. Случ, в результаті якого можуть постраждати об’єкти природно-заповідного фонду та сама річка.

Як пояснюють активісти рівненської громадської організації «Екоклуб», в результаті будівництва малої ГЕС на Случі можуть постраждати землі природно-заповідного фонду України, зокрема найбільшої шкоди зазнає заказник «Соколині гори».

– За документами, які ми маємо, висота греблі малої ГЕС становитиме 4 м, – пояснює активіст ГО «Екоклуб» Олег Гетун. – Це означає, зона підтоплення може досягати 10 кілометрів вверх по течії. Споруждження ГЕС може завдати шкоди об’єктам природно-заповідного фонду, зокрема заказнику «Соколині гори». Це унікальний куточок, що поєднує в собі скельні виходи гранітів з рідкісною флорою, саме в тому місці, що зацікавило інвесторів. На території заказника знаходяться руїни Губківського замку – найпівнічнішого з усіх замків України. Якщо тут збудувати ГЕС, то будуть частково затоплені або замуляться піщані пляжі, річка різко сповільнить свою течію та суттєво втратить здатність до самоочистки. Це негативно вплине на всі живі організми в ній.

Як зазначають активісти, 26 травня цього року екс-голова Рівненської ОДА Сергій Рибачок затвердив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Случ» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, на території Губківської сільської ради та Соснівської селищної ради Березнівського району, або, простіше, надав землю під спорудження малої ГЕС на р.Случ.

Це було зроблено всупереч висновкам Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області про те, що будівництво в цій зоні призведе до порушення вимог чинного природоохоронного законодавства».

До того ж дозвіл на будівництво надано фірмі, що напряму пов’язана з російським бізнесом.

Згідно ЄРДПОУ власниками «Енергетичної компанії «Случ» є Лавренюк Валерій Михайлович (Директор Березнівського Західноукраїнського коледжу «Полісся») з часткою 10% та чеська фірма «Манхик», якій належать решта 90%.

Фірма «Манхик» належать громадянину Росії Олександру Лавренюку, сину Валерія Михайловича Лавренюка, який проживає в Санкт-Петербурзі.

Перша реакція голови обласної ради.

Михайло Кириллов: Я буду вимагати перевірити законність розпорядження голови облдержадміністрації!

 – Я вже направив звернення до обласної державної адміністрації з проханням надати копії усіх погоджувальних документів, на підставі яких було надано дозвіл на розробку землеустрою і був погоджений сам проект. Крім того, питання законності будівництва ГЕС розглянуть депутати на постійній комісії облради з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища і вже після цього я буду звертатися у всі причетні структури з вимогою перевірки законності надання дозволу на спорудження ГЕС на Случі, а також самого розпорядження голови облдержадміністрації. Якщо відверто, то про те, що фірмі, яка за інформацією ЗМІ з 90% часткою російська давали дозволи на будівництво ГЕС в мальовничому куточку Березнівщини, я вперше дізнався в п’ятницю. Вочевидь, рішення приймалися таємно і ніхто не хотів, щоб обласна рада була в курсі подібних рішень, інакше б, цих дозволів просто ніхто б не отримав, – заявив голова Рівненської обласної ради Михайло Кириллов.

 Довідково: перелік пунктів, які викликають сумніви щодо законності надання дозволів під будівництво ГЕС:

 У зоні негативного впливу планованої гідроелектростанції розташована низка об’єктів природно-заповідного фонду України: регіональний ландшафтний парк «Надслучанський», ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині гори», геологічний заказник місцевого значення «Маренинсько-Устянські граніти».

Згідно «Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині Гори”» при проектуванні малої ГЕС не був врахований п.1.7 Положення – Режим заказника «Соколині гори», який повинен враховуватися у всіх видах проектно-планової документації, а також в проектах на будівництво споруд в районі його розташування.

На території заказника «Соколині гори» забороняється:

Пункт 3.1.1 Меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника, порушення режиму природоохоронних зон та прибережних смуг;

Пункт 3.1.2 Будь-яке будівництво, не пов’язане з охороною природи заказника;

Пункт 3.1.4 Знищення та пошкодження форм рельєфу;

Пункт 3.1.5 Будь-які порушення природного стану водойм: зміна структури та конфігурації берегової лінії;

виїмка ґрунту;

Зокрема, порушуються норми ст. 3, ст. 5, ст. 9, ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 7, ст. 9, ст. 23, 26, 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

 – не проводилася екологічна експертиза, чим порушено норми п. Д ст. 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,  ч. 2 ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

– оцінка впливу на навколишнє середовище, як частина проектної документації, не містила обов’язкових матеріалів оцінки впливу планованої діяльності на заповідні об’єкти (що дає підстави сумніватися в повноті і точності експертного звіту Філії ДП «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи» у Рівненській області, а також в законності дозволів, виданих на підставі звіту на виконання будівельних робіт щодо зазначеної гідроелектростанції).

Позиція РОДА.

Будівництво малої ГЕС потужністю 800 кіловат та подальше її функціонування на річці Случ поблизу села Губків Березнівського району не зашкодить об’єктам природно-заповідного фонду. Про це заявив сьогодні під час брифінгу в ОДА директор ТОВ «Енергетична компанія «Случ» Вадим Козлюк.

За його словами, гідроелектростанція сприятиме повноводдю річки Случ, котра останніми роками обміліла, та підніме рівень води в колодязях жителів прилеглих населених пунктів. До того ж, за словами директора енергокомпанії, у підсумках проведених трьох громадських обговорень місцеві громади підтримали будівництво ГЕС.

«Саму ГЕС може обслуговувати 5-6 людей. Та набагато більше робочих місць буде створено на період її будівництва, де будуть залучати місцевих будівельників та спеціалістів, – запевнив Вадим Козлюк. – До того, ж ми свідомо зареєстрували наше підприємство у селі Губків, щоб податки йшли до місцевого бюджету».

Вадим Козлюк зауважив, що не відповідає дійсності інформація, яка з’явилася в ЗМІ, про російський статутний капітал в енергетичній компанії «Случ», яка, за його словами, є виключно чеським підприємством.

«Одним з пріоритетів держави є альтернативні джерела енергії в час, коли країні не вистачає електроенергії. Разом з тим, будівництво ГЕС на річці Случ – це мільйони євро іноземних інвестицій в область», – резюмував під час брифінгу в.о. голови РОДА Юрій Приварський.

Під час брифінгу Юрій Приварський наголосив, що договір оренди землі та відповідні дозволи, які отримало підприємство є законними.

Позиція депутатів облради.

На засіданні постійної комісії Рівненської облради з питань екології, природокористування та охорони навколишнього середовища депутати розглянули звернення Рівненського міського клубу туристів «Обрій» щодо будівництва малої ГЕС на річці Случ біля села Губків Березнівського району.

Громадські активісти проти будівництва малої ГЕС, переконують, вона завдасть чималої шкоди довкіллю й наголошують на тому, що в зоні негативного впливу планованої гідроелектростанції розташована низка об’єктів природно-заповідного фонду України. Це регіональний ландшафтний парк «Надслучанський», перлина природи Рівненщини ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині гори» та геологічний заказник місцевого значення «Маренинсько-Устянські граніти».

На противагу активістам, представник інвестора запевняв депутатів у необхідності будівництва ГЕС в тому числі й тому, що в проект вкладатимуться великі гроші.

Голова Рівненської обласної ради Михайло Кириллов з цього приводу заявив наступне:

– Поруч з нами є дві атомні електростанції, і нам не оформили жодних пільг на електроенергію й світло вимикають так само, як й іншим. Мала ГЕС дає в систему енергозабезпечення нуль-нуль-нуль із чимось від загальної кількості видобутку електроенергії! Другий момент, інвестиції. Якщо мова ведеться про створення трьох-чотирьох робочих місць і ми ставимо на противагу цього місце відпочинку десятків тисяч людей, то я порти такого будівництва. Я був у Демидівці, де також збудовано малу гідроелектростанцію десятки років тому. Що ми маємо там зараз? Так, є підприємство яке заробляє собі кошти. Там працює три людини і надходження до бюджету всього лише 2000 гривень в місяць. Зате маємо наступну проблему, є дамба, яка на балансі сільської ради, на ремонт якої не має грошей і їх знайти ми маємо в обласному бюджеті. Тому треба спитати у територіальних громад, що вони отримають. Якщо заради тих 3-5 робочих місць і 2-х тисяч податку, то я не впевнений, що заради цього варто нищити природу. Тим паче, що там планується Національний парк, а це щонайменше 40 робочих місць і розвиток туризму. Моя думка: треба розібратися з цим питанням, провести громадські слухання й ухвалити таке рішення, щоб воно було на користь населенню області, – сказав Михайло Кириллов.

Зрештою, обласні обранці прийняли рішення затребувати на вивчення всі документи, які є в наявності громадських активістів, інвестора та державних структур, що мають слідкувати за дотриманням природоохоронного законодавства. А також запланували виїзне засідання на річку Случ, де наочно хочуть побачити межі підтоплень, щоб показати їх та донести місцевому населенню, яке, вже на громадських слуханнях, винесе свій вердикт будівництву малої ГЕС.

Думка науковців.

Професор кафедри водних біоресурсів НУВГП, доктор біологічних наук та професор Йосип Гриб слова забудовників заперечує і каже, що наслідки встановлення міні-електростанції на цій території будуть плачевними не тільки для самої Рівненщини, а й для інших регіонів. Адже ніяким чином не вдасться уникнути зникнення цілого генофонду риб, які нерестяться саме у цьому місці.

– Щоб станція запрацювала потрібно рівень води збільшувати. А це призведе до зміни ландшафту, гідрологічних порушень і змін екологічного режиму. Цілорічний режим, коли навесні заплив, і риби йдуть на нерест, то вода буде нагріватися повільніше, а нижче рівня вона буде холодніша потрібної. Є в річці «Случ» протоки відрегульовані, тобто вони не мають можливості нерестової міграції, і, якщо поставити греблю там, де хоче поставити її ця компанія, просто відрізаються всі місця, які могли б утворювати нерест. Таким чином, ми порушуємо шляхи відтворення риби нижче течії по всьому профілю. І при цьому найбільше страждає риба, яка має тут утворюватися, їй просто не буде місця, – говорить професор Йосип Гриб.

Ці слова підтверджує і інший науковець – завідуючий кафедри біоводних ресурсів НУВГП, доктор біологічних наук, професор Василь Сондак, він переконаний, що такі кроки є необдуманими і потрібно зважити всі можливі наслідки, адже скоро на Рівненщині не залишиться жодного мальовничого природного куточка.

– Річка Случ унікальна тим, що вона тримає генофонд риб цілого регіону. І мова йде за цілий регіон, а не лише певну його частину. Марена, ребець, клепець, синець, мінога, судак – такі види можуть жити тільки на течії, коли швидкість води більше 0,5 метра за секунду, з хорошим кисневим режимом, якістю води і гідрологічним фазами рівнів води. Такі види потребують для відтворення тверде каменисте і глинисте дно, промитий пісок. Відповідно вони не зможуть відтворюватися у водосховищах, де на дні концентруються мулисті відходи, які часто є токсичними для ікри та розвитку зародка риби. Західний регіон України один із останніх форпостів збереження цього рибного представництва, тому будування та зарегулювання таких річок неприпустиме. Верхня частина вже забрана, тому допустити, щоб забрали і це не можна, – говорить професор Василь Сондак.

Крім того, рівненські науковці нагадують, що вода у Надслучанській Швейцарії лікувальна, тому ми можемо втратити можливість створення на території Рівненщини унікальної оздоровниці, яка може скласти конкуренцію справжній іноземній Швейцарії.

– Враховуючи, що води мають високу місткість радону, вони можуть бути лікувальними. Тому ця територія може бути використана як оздоровча. Цю землю  не можна просто так віддавати під господарські роботи, – говорить Йосип Гриб.

Рівненські науковці не лише гостро виступають проти будівництва міні-ГЕС на території Рівненської області, а пропонують альтернативу, яка може зацікавити забудовника, якщо його справді цікавить тільки територія для створення міні-електростанції. А це дасть можливість Рівненщині отримати міні-ГЕС і разом з тим не втратити унікальних земель.

– Ми пропонуємо ще один варіант, який пропустили у міській владі. Якщо хочуть використовувати, то хай використовують ті шлюзи, які вже є на річці Случ. На Случі було побудовано у 1939 році дві греблі – трохи нижче Березного та в селі Тинне Сарненського району. Якщо перша зруйнована, то у Тинному досі та гребля існує. Там запросто можна ставити електростанцію – і добувати ту ж енергію. А наші чомусь дуже хочуть залучити пів-гектара унікальної землі заказника. Де ж бачено, щоб так просто віддати ці території? Крім того існують закони, які охороняють цю територію. А так, якщо ми цей сегмент перекриваємо, то і річка перестає існувати як єдине ціле в екосистемі, – говорить доктор біологічних наук Йосип Гриб.

За словами місцевих докторів біологічних наук, чомусь їх на обговорення цього питання, як знавців, ніхто не запрошує, адже вони можуть дати справді компетентну оцінку. І переконані, що унікальну територію Надслучанської Швейцарії просто хочуть захопити. Тому всі громадські слухання вважають сфальсифікованими.

– До нас не зверталися. Запрошували, звичайно, тих, хто в цьому зацікавлений. І взагалі громадські слухання треба переслухати заново. Я думаю, що це була фальсифікація, люди просто не знають, що вони роблять, або вони просто некомпетентні. Треба шукати альтернативу, – говорить Василь Сондак.

Можливо, на наступній сесії обласної ради депутати прислухаються до науковців Рівненщини, і розглянуть альтернативний варіант виходу із цієї скандальної ситуації.

За матеріалами Інтернет ЗМІ, повідомлень ГО Екоклуб та РОДА і Рівненської облради